підрядних робіт (ст. 98).
Слід зазначити, що вже в новому ЦК відсутня законодавче закріплення договору підряду на капітальне будівництво. Це викликано, насамперед, тим, що в законодавстві з капітального будівництву діяло кілька тисяч законодавчих і нормативних актів, які нерідко суперечили не тільки один одному, але і самому Кодексу. Найчастіше ці нормативні акти передбачали оплату робіт не в міру здачі готових об'єктів, а періодично, за сам факт роботи будівельників. Це мало прямим наслідком втрату інтересу виконавців до завершення об'єктів, розвитку В«ДовгобудуВ», до зростання обсягу незавершеного будівництва. По-друге, договір підряду на капбудівництво штучно принижував значимість будівельного підряду взагалі, будівельно-монтажних робіт і ремонтних робіт.
Таким чином, у сучасному цивільному праві Росії, як і в цивільному праві інших держав, заснованому на римському приватному праві, підряд розглядається як самостійний вид договору. Характерні риси договору, що відбуваються з характеристики зобов'язання locatio-conductio римського приватного права, зберігаються. Як і в римському приватному праві, договір підряду зберігає свою здатність регулювати відносини в самих різних сферах цивільного обороту.
Поняття договору підряду
Цивільний кодекс визначає поспіль як такий договір, в силу якого одна сторона (підрядник) зобов'язується виконати за завданням іншої сторони (замовника) певну роботу і здати її результат замовникові, а замовник зобов'язується прийняти результат роботи і сплатити його (ст. 702 ЦК).
Включення в ГК загальних положень про підряді не випадково. Це необхідно, перш за все, тому, що в комерційному обороті використовується кілька видів підряду, особливості яких вельми різноманітні і не можуть бути, з міркувань юридико-технічного характеру, відображені в усіх деталях і подробицях в спеціальних нормативних актах, та в цьому й немає необхідності. Цілком достатньо мати добре розроблену спільну частину законодавства про підряді, щоб на її основі побудувати,
сконструювати практично будь специфічний договір підрядного типу [9].
Законодавче регулювання будь-якого договору зводиться до встановлення спеціального правового режиму для певної моделі. Умовою такого режиму як раз і служить те, що укладений сторонами конкретний договір має властивими відповідної моделі ознаками [10].
На відміну від зобов'язань по передачі майна, зобов'язання підрядного типу регулюють економічні відносини з надання послуг. Іншими словами, підряд відноситься до таких зобов'язань, у яких боржник зобов'язується не що-небудь дати, а що-небудь зробити, тобто виконати певну роботу. Виконання роботи підрядчиком спрямовано на досягнення певного результату, наприклад, виготовлення речі, здійснення її ремонту, поліпшення або зміна її споживчих властивостей або одержання якогось іншого результату, що має конкретне речовинне і відособлене від виконавця вираження. Останнє пояснюється тим, що результат роботи підрядник зобов'язаний передати замовникові.
Таким чином, конститутивні ознаки зобов'язання, встановлюваного підряду, такі:
Підрядник виконує роботу за завданням замовника з метою задоволення тих чи інших індивідуальних запитів і вимог замовника.
Підрядник зобов'язується виконати певну роботу, результатом якої є створення нової речі або відновлення поліпшення, зміна вже існуючої речі.
Річ, створена за договором підряду, належить на праві власності підрядчику до моменту прийняття виконаної роботи замовником.
Підрядник самостійний у виборі засобів і способів досягнення обумовленого договором результату.
Підрядник зобов'язується виконувати роботу за свій ризик, т. тобто він виконує роботу своїм коштом і може одержати винагороду тільки в тому випадку, якщо в ході виконання роботи він досягає обговореного договором результату.
Підрядник виконує роботу за винагороду, право, на отримання якого в нього виникає по виконанню і здачі, як правило, усієї роботи замовнику, крім випадків, встановлених законом або договором.
Останній ознака зумовлений характером регульованих цивільним правом майнових відносин як товарно-грошових. Якщо робота виконується безоплатно, то правове регулювання взаємовідносин сторін обмежується лише визначенням юридичної долі виготовленої речі. Вирішення питання, кому належить результат безоплатної роботи, залежить від того, з чиєї матеріалу дана річ виготовлена. Зобов'язально-правових відносин підряду між виробником речі і власником матеріалу в даній ситуації не виникає. У той же час, оскільки в даному випадку має місце звільнення від майнової обов'язки (від обов'язку сплатити винагороду за виконану роботу), зазначені відносини підпадають під дію норм про дарування (див. наприклад, ст. 572 і 580 ЦК).
Зазначені ознаки зумовлюють характеристику договору підряду як консенсуального, возмездного і взаємного.
На відміну від інших консенсуальних договорів, поспіль не може бути виконаний безпосередньо в момент укладання договору, оскільки для досягнення необхідного результату необхідно витратити певний час на виконання роботи. Виконувати ж роботи про запас, В«накопичувати їхВ», а потім реалізовувати за договором підряду неможливо, оскільки в цьому випадку реалізується вже наявний індивідуально певний результат, а не робота підрядника. Консенсусна характер договору зберігається і в разі, якщо підрядник приступає до виконання роботи негайно після укладення договору або виконує роботу в присутності замовника. Виконанню роботи, виконання обов'язку підрядника завжди передує укладення договору, яким і визначається, що саме потрібно зробити.
Диференціація підрядних відносин на окремі види і підвиди залежить від характеру виконуваної підрядником роботи і її результату. Так, в залежності від результату роботи підрядника можна диференціювати підрядні відносини на зобов'язання, спрямовані на виготовлення нових речей, і зобов'язання, спрямовані на відновлення, зміна або поліпшення споживчих властивостей вже наявних речей (ст. 703 ЦК). У зв'язку з цим доцільно договори, спрямовані на створення речей, іменувати власне договорами підряду, а договори, спрямовані на зміну споживчих властивостей речей, - договорами на виконання робіт.
Найбільш істотними для правового регулювання є такі різновиди договору підряду, які отримали в законодавстві щодо самостійне вираз. У п. 2 ст. 702 ГК названі такі окремі види договору підряду, як побутовий підряд, будівельний підряд, підряд на виконання проектних та вишукувальних робіт, підрядні роботи для державних потреб. Виділення зазначених різновидів договору підряду пов'язано з особливостями застосування до них загальних положень про підряді. Вони застосовуються лише у випадку, якщо правилами ГК про окремі різновиди договору підряду не передбачено інші правила, ніж ті, що містяться в загальних положеннях про підряд. Крім того, спеціальним правовим режимом договори, укладені громадянами для цілей споживання, і договори підряду на виконання робіт для державних потреб. До вказанихрізновидів підряду, крім загальних норм про договори підряду, передбачених ЦК, застосовуються відповідно законодавство про захист прав споживачів та про постачання товарів та виконанні робіт для державних потреб.
Відмінність договору підряду від інших договорів
Виходячи з предмета договору підряду, можна зробити висновок про подібність цього договори з багатьма цивільно-правовими договорами у Залежно від того, на яких умовах договору концентрується інтерес замовника. В літературі в різні періоди часу проводилося порівняння договору підряду з різними цивільно-правовими договорами: договором купівлі-продажу (Поставки), договором доручення, трудовим договором, договором послуг [11].
Ознакою, який зближує підряд і купівлю-продаж, є те, що результат роботи підрядчик зобов'язаний передати замовникові. В договорі підряду, як і при купівлі-продажу, боржник п...
