чні: розходження між переможцями і переможеними.
Найбільш характерні риси теорії насильства викладені в роботах Е. Дюрінга, Л. Гумпловича, К. Каутського та інших. Дюрінг вважав, що основою суспільного розвитку є форми політичних відносин, а економічні явища - це наслідок політичних актів. Первісний фактор виникнення держави варто шукати в безпосередній політичній силі. Суспільство, на думку Дюрінга, складається щонайменше з двох чоловік. Дві людські волі як такі цілком рівні одна одній, і жодна з них не може пред'явити іншій ніяких позитивних вимог. При такому положенні справи, коли суспільство складається з двох рівних осіб, нерівність і рабство неможливі. Для пояснення походження держави Дюрінг образно залучає третьої людини, так як без нього не можна приймати рішення більшістю голосів, а без подібних рішень, тобто без панування більшості над меншістю, не може виникнути держави. На його думку, власність, класи і держава виникають як результат насильства однієї частини суспільства над інший.
Австрійський соціолог і державознавець Гумплович є представником теорії зовнішнього насильства. Відповідно до цієї теорії держава утвориться внаслідок завоювання сильним племенем більш слабкого. В підсумку завоювань виникає рабство: одне плем'я, що перемогло в боротьбі, стає пануючим; інше, що потерпіло поразку, втрачає волю і виявляється в положенні рабів. Рабство у свою чергу веде до появи приватної власності і класів. З приватною ж власністю зв'язаний і нею обумовлений перехід від кочового побуту до землеробського, осілого побуту. Державна влада, на Гумпловичу, виникає з фізичної сили: панування племені, засноване спочатку тільки на фізичній перевазі над іншим плем'ям, поступово перетворюється в державу класу, що спирається на економічну могутність останнього.
Каутський також бачить джерело держави в зовнішнім насильстві, у війнах. Плем'я-переможець, за його твердженням, підкоряє собі переможене плем'я, привласнює землю цього племені, а потім примушує його систематично працювати на себе, платити данину чи податі. У результаті такого завоювання виникає розподіл на класи, а примусовий апарат, створюваний переможцями для управління переможеними, перетворюється в державу. Лише там, пише Каутський, де має місце зовнішнє насильство, В«виникає розподіл на класи, але не внаслідок розподілу громади на різні підрозділи, але внаслідок з'єднання в одну двох громад, з яких одна робиться пануючим і експлуатуючим, друга - пригнобленим і експлуатованим класом [3] В»
Психологічна теорія. Її прихильники визначають суспільство і державу як суму психічних взаємодій людний і їх різних об'єднань. Суть даної теорії складається у ствердженні психологічної потреби людини жити в рамках організованого співтовариства, а також в почутті необхідності колективної взаємодії. Говорячи про природні потреби суспільства у визначеній організації, представники психологічної теорії вважають, що суспільство і держава є наслідок психологічних закономірностей розвитку людини.
У дійсності ж пояснити причини виникнення і функціонування держави тільки з психологічної точки зору навряд чи можливо. Зрозуміло, що всі суспільні явища вирішуються на основі психічних актів людей і поза них немає нічого суспільного. У цьому сенсі психологічна теорія пояснює багато питань громадського життя, які вислизають від уваги економічної, договірної, органічної теорій. Однак спроба свеет все громадське життя до психологічної взаємодії людей, пояснити життя суспільства і держави загальними законами психології - таке ж перебільшення, як і всі інші уявлення про суспільство і державу.
Висновки:
Таким чином, можна помітити, що Хропанюк В.Н. говорить про сім основних теоріях - психологічної, природно-правової (Договірної), органічної, психологічної, теорії насильства та економічної. Він розповідає про обгрунтуваннях різних вчених на користь саме тієї теорії, якої вони дотримуються. Найбільш докладно він розглядає матеріалістичну теорію, прихильниками якої є Маркс, Енгельс, Ленін. Хропанюк говорить також і про критику даної теорії з боку інших дослідників.
Що стосується інших теорій походження держави, то автор викладає їх суть, говорить про прихильників і їхніх поглядах в рамках даної теорії. Крім цього він висловлює свою думку з приводу реалістичності їх положень.
Кашаніна Т.В. в своїй книзі В«Походження держави і права. Сучасні трактування і нові підходи В»говорить про наступних теоріях походження державності:
Ирригационная теорія
Її автором є К. Віттфогель.
Суть теорії. У Стародавньому Єгипті, де спочатку на берегах Ніла жили кочові племена, люди поступово переходили до осілого життя. Вони набували трудові навички, навчилися управляти щорічними повенями, розподіляти води Нілу на більш великі території за допомогою будівництва каналів і водоподьемних пристроїв. Іригаційні роботи, будучи досить складними і трудомісткими, вимагали вмілої організації. Її стали здійснювати спеціально на те поставлені люди, здатні охопити своїм розумом весь хід іригаційного будівництва, організувати виконання робіт, усунути можливі перешкоди в ході будівництва. Вважають, що ці В«організаториВ» згодом і стали державними службовцями. Таким чином, при створенні держави головним виявився іригаційний фактор.
Оцінка теорії. Оцінюючи іригаційну теорію, треба віддати належне тому, що Віттфогель висунув її, грунтуючись на конкретних історичних фактах.Однако, приступаючи до настільки складним видам будівництва, потрібно мати в наявності не тільки всі необхідні матеріальні передумови (Знаряддя праці, людські резерви і т.п.), але й організаційні та інтелектуальні можливості. Ймовірно, люди, що володіють від природи певними організаційними якостями, вже були. Цілком можливо, що вони були задіяні на організації та інших будь-яких справ, припустимо, регулюванні процесу обробки землі, розподілу продукту та ін, і їм варто було лише переорієнтувати свої зусилля саме на будівництво іригаційних споруд. Крім того, автор теорії концентрує свою і нашу увагу лише на окремій, нехай і дуже важливою, стороні життя суспільства, а саме на будівництві іригаційних споруд. Але ж вони - не мета, а засіб для виконання завдання більш важливою: отримання більшого продукту і підвищення добробуту суспільства в цілому, яке, піднімаючись у зв'язку з цим на нову висоту, розвивається і видозмінюється. Адже саме отримання не тільки необхідного продукту, але й продукту надлишкового дозволило певним представникам суспільства зосередити свої зусилля на організації окремих сторін його життя. І можливо такий продукт, нехай у мінімальній кількості, був накопичений до будівництва іригаційних споруд.
І ще про одне недоліку цієї теорії: вона може претендувати на локальний характер, тобто служити для пояснення процесу Походження держави в регіонах з жарким кліматом, але не пояснює ходу даного процесу в інших регіонах земної кулі.
Патріархальна теорія.
Дану торію заснували Платон, Арістотель, розвинув Фільмер.
Суть теорії. Держава - це продукт розрослася сім'ї. Але як утворилася така В«велика сім'яВ»? Будучи первісної формою організованого спілкування, сім'я потім ділиться, природним чином розмножується. Але оскільки в людях закладено потребу в спілкуванні, а також під впливом економічних умов сім'ї, об'єднані переказом про спільне походження, об'єднуються в племена, союзи племен, народності, об'єднані вже спільністю історичного минулого. У цьому ряду соціальних перетворень момент переходу до державного утворення той, коли втрачається почуття кровної спорідненості і створюється влада, позбавлена ​​сімейного основи. Власне, державна влада є поступове перетворення влади батька, перехідна у владу государя, влада монарха.
Оцінка теорії. Насамперед треба відзначити, що в ній правильно звертається увага на те, що такі поняття, як В«родинаВ» і В«ДержаваВ», взаємопов'язані і що зв'язок між державо...
