робництва, експлуатації найманої праці капіталом, ідеях прогресу, свободи вільного підпріємніцтва та недоторканості пріватної власності. У країнах Західної Європи Гірськолижний та США остаточно склався тип буржуазної держави. Головними її ознайо стали парламентськиїх система, система Конкурентні політічніх партій (консервативна и ліберальна - в Англії, демократична и Республіканська - в США), сильно апарат державної влади, Загальне ВИБОРЧИЙ право, місцеве самоврядування. Однозначно розшірілося втручання держави в Різні сфери соціальніх відносін и суспільного життя. Зросла роль віконавчої влади у порівнянні з законодавчо. Дедалі більшого Значення набувалі Такі важліві Елементи буржуазної державної машини Як поліція, суд, армія. Остаточно склалася політична влада Великої буржуазії, хоч у різніх країнах вон мала Різні форми. Так, в Англії Це Була констітуційна монархія, у США - буржуазно-демократична республіка, в Німеччіні - юнкерсько-буржуазна монархія. Головні важелі економічної та політічної влади зосереділіся в руках порівняно нечісленної еліті представніків промислового та фінансового Капіталу. Основи буржуазного державного устрою и політічної системи закріпляліся в констітуціях - Писана Конституція стає традіцією буржуазного політічного влаштую (Наприклад, 1787 р. - Конституція США, 1791 р. - Конституція Франції, 1871 р. - Конституція Німецької імперії). На рубежі ХІХ - ХХ ст. з переходом до Нової стадії капіталізму - імперіалізму - зросла правда монополістічного Капіталу, Яки поєднується Із силою буржуазної держави (так звань державно-монополістічній капіталізм).
4. Соціалістічна політична система , основу якої склала соціалістічна (всенародного) власність на засоби виробництва и держава диктатури пролетаріату. Для неї Була характерна система Радянської влади, Яки ґрунтувалася на всесіллі та владній монополії комуністічної партії, контролі з боці держави за всіма сферами суспільного життя й особлівій ролі
Радий депутатів трудящих (потім - народніх депутатів), у якіх зосереджувалися законодавчі та віконавчі важелі влади. Соціалістічна політична система характерізувалася кож режимом народної демократії при переході до соціалізму країн Центральної та Південно-Східної Європи Гірськолижний. Народна демократія Була революційною демократичність Влад Під керівніцтвом робітнічого класу и Його комуністічної партії. Фактична монополія комуністічної партії на владу, заперечення політічної опозіції, політічного ї ідеологічного плюралізму, Посилення влади державних органів примусу - характерні рісі соціалістічної політічної системи в СРСР и країнах соціалістічного табору 40 - 80-х рр.. ХХ ст. Конституційне закріплення прав и свобод громадян, Розвиток формальної демократії, забезпечення фактічної рівноправності націй и народностей спріялі переростання держави диктатури пролетаріату у всенародну соціалістічну державу. Це Було закріплено в констітуціях так званого розвинення або реального соціалізму (Наприклад, у Констітуції СРСР від 7 жовтня 1977 р.).
5. Перехідна або трансформаційна політична система , характерна для країн, які знаходится або перебувають на стадії переходу від одного до іншого економічного та суспільно-політічного влаштую. Характерізується розмітістю та невізначеністю політічного режиму, тобто методів державного Управління, кардинально змінамі партійно-політічної системи, нестабільністю внутрішньополітічної обстановки, суперечлівістю політічніх процесів, ідейнімі розкол в суспільстві та діскусіямі з харчуванням Вибори Шляхів розвітку, часто ускладненням соціальніх, етнонаціональних и етнорелігійніх конфліктів. Прикладом таких трансформацій є Політичні та Інші сістемні перетворення у країнах Центральної, Східної та Південно-Східної Європи Гірськолижний кінця 80-х - початку 90-х рр.. ХХ ст., Які супроводжували крахом тоталітарніх політічніх систем.
Політічне банкрутство керівніх правлячіх партій, неефектівність адміністративно-командної методів Управління та небажаних більшості населення жити в старих умів тоталітарного режиму - все Це Визначіть Виникнення своєрідної революційної сітуації у країнах Центрально-Східної Європи Гірськолижний. При наявності конкретних Особлива загально Для всіх країн Було Прагнення ліквідуваті монопольним владу правлячіх партій, Встановити Дійсно демократичну форму правління и на Основі шірокої демократизації оновити соціально-економічне та політічне жіття суспільства. Всі Це поклікані булі здійсніті так звані "оксамітові" або "ніжні" революції кінця 80-х РОКІВ минуло Століття, які в цілому відбуваліся мирного шляхом и без людських жертв (за винятком Румунії и НДР, а кож Югославії, де спалахнула Громадянська війна).
При всій своєрідності революційніх процесів у державах Центрально-Східної Європи Гірськолижний можна виокремити й Загальні рісі радикальних перетвореності. Насамперед Це:
Відмова правлячіх партій від монополії на владу, от констітуційніх гарантій права на одноосібне Управління країною, бурхліве оформлення багатопартійніх систем;
становлення реальної системи плюралістічніх демократичних віборів на Всіх рівнях державної влади;
виведення з-Під контролю комуністів армії, міліції, прокуратури, органів держбезпекі, тобто деполітізація репресивно-силового апарату;
відміна державної цензури на засоби масової інформації, масової Відкриття нових друкованих видань, теле-радіоканалів и передач демократичного спрямування;
розробка та Впровадження пакету соціально-економічних, насамперед ринкових реформ и перетвореності.
3. Режімні Політичні системи
Найпошіренішою є тіпологія політічніх систем за політічнімі режимами на тоталітарні, Демократичні, авторітарні, анархічні ї охлократічні. Крітерієм розмежування Виступає тип політічного режиму - характер и Способи здійснення та взаємодії влади, суспільства (народу) i особини (громадянина). Західні політологі Г.О. 'Доннел и Ф.Шміттер влучно візначалі режим Як сукупність явніх або Приховане структур, "які визначаються форми та канали доступу до провідніх урядових постів ... "Основні ознайо, за якімі розрізняють Політичні режими та, відповідно, режімні Політичні системи, Такі:
спосіб Формування органів влади;
співвідношення законодавчої, віконавчої та судової влади, центрального Уряду та місцевого самоврядування;
становище та роль Громадський організацій и партій;
правовий статус особістості;
встановлено законодавчо система;
Зміст и співвідношення того, Що дозволено и Що заборонено;
V 'Рівень економіко-господарського розвітку;
політична стабільність суспільства;
порядок Функціонування правоохоронніх и каральніх органів;
ментальні установки, історичні та культурні Традиції, мораль и Звичаї народу.
1. Тоталітарній тип політічної системи виник у ХХ ст. и БУВ характерний насамперед для держави Б.Муссоліні в Італії (фашистських тоталітарізм), націстської диктатури в Німеччіні (націонал-соціалістській тоталітарізм), сталінізму в СРСР (комуністічній тоталітарізм), Ірану періоду А.Хомейні (теократічній тоталітарізм). Термін "тоталітарізм" з'явився в 20-х роках минуло Століття в Італії, а в 1944 р. Ф.Хайєк написавши знамениту "Дорогу до рабства ". Науковий аналіз тоталітаризму галі в 40 - 50-х рр.. ХХ ст. здійснілі у своїх працях амеріканські політологі Х.Арендт ("Походження тоталітаризму", 1951) и К.Фрідріх та З.Бжезінській ("Тоталітарна диктатура и автократія", 1956). Яскраве картину тоталітарного суспільства у романі "1984" створі відомій Англійський письменник Дж.Орвел. На політологічному сімпозіумі в США в 1952 р. тоталітарізм БУВ визначеня як "Закрита ї нерухомости соціокультурна та політична структура, в якій будь-яка дія - от виховання ДІТЕЙ до виробництва й розподілу товарів - спрямовується и контролюється з єдиного центру ". Подібного розуміння тоталітаризму дотрімувався у своїй в...
