исвяченому А. Пушкіну, і резонує з багатьма, що стоять в тому ж ряду), по-друге, заголовки-послання, присвяти, які вимагають співвіднесення вірша з фоновими знаннями читача про відповідні діячів історії і культури (Наприклад, вірші Б. Пастернака В«Анні АхматовійВ» і В«БрюсовимВ»).
Нарешті, виділяються заголовки ретро-проспективного виду. Такі заголовки, як В«ГамлетВ» Б. Пастернака, одночасно апелюють і до мегаконтексту культури, і проспективно (за законом аналогії) прогнозують текст (Цей вірш відкриває цикл «³рші з романуВ» Б.Пастернака). Глибоке дослідження співвідношень заголовка і тексту представлено в роботі Н.А. Кожевнікової. [21]
Існує також традиція ділити заголовки згідно видам синтаксичних структур, представлена, зокрема, в роботі Р.А.Будагова. [22] У цій же роботі описані так звані В«нульові заголовкиВ», тобто заголовки В«не згадують ні про якому конкретну подію і тільки обіцяють читачеві розповісти щось В«важливеВ» і В«цікавеВ», [23] направляючі сприйняття по руслу поступового наростання подій, тобто реалізують принцип В«КрещендоВ» в розвитку дії. [24]
Отже, види заголовків виділяються в залежно від різних параметрів: від співвідношення заголовка з традиційно вичленяються компонентами твори: тематичним складом і проблематикою, сюжетом, системою персонажів, деталлю, часом і місцем дії (описи); характеру протікання читання; функцій заголовків; ролі заголовків у розподілі інформаційного потоку тексту; згідно видам синтаксичних структур.
1.3 Осмислення заголовка як один із прийомів розуміння тексту
Розуміння тексту є процес перекодування, який дозволяє здійснити перехід від лінійної структури тексту, утвореною послідовністю матеріальних знаків мови, до структури його змісту. Зрозуміти текст - це значить зробити перехід від його зовнішньої В
В якості робочого
сприйняття тексту. Воно контактоустанавлівающей функції. художнього твору. Одна з цілого. В«У В інших Заглавие початковій школі.
В·
В· текстовий
В·
У перекладі з латинської Термін
У випадку і Є.В.
Важливий момент твори.
Післяінімальной інформацією, в нашому випадку назвою твору, діти повинні передбачити, спрогнозувати сюжет твори, довести чи обгрунтувати свої думки.
Спочатку читається назву. Після появи здогадок і їх розгортання в прогноз читається перший абзац тексту, звіряються з ним пропозиції, і тут же виникають нові питання, зв'язані зі змістом абзацу, і передбачається новий прогноз.
На текстовому етапі основним прийомом роботи з заголовками є озаглавліваніе частин твори. На думку М.Р. Львова, слід дотримуватися єдину синтаксичну конструкцію заголовків. Найпростішою формою будуть питання до кожної частини тексту. Потім потрібно вчити складати заголовки у формі двусоставних пропозицій. Після цього можна використовувати для заголовка називние пропозиції. Нарешті, можна показати, що у вигляді заголовків можуть бути вжиті фрази з тексту.
На третьому послетекстовом етапі формування вміння бачити заголовок і розуміти його роль здійснюється з допомогою наступних завдань:
В· вибір заголовка із запропонованих варіантів і соотнесеніеего з текстом. Порядок виконання завдання: спочатку прочітатьтекст, потім відповісти на питання за його змістом (Що сталося), далі прочитати заголовки, подумати, який з них більше підходить, чому; перевірити себе (перечитати текст);
В· підбір власного заголовка, відповідного змісту тексту.
Ці прийоми є дуже поширеними і зустрічаються не тільки на спеціальних уроках розвитку мовлення, але й на уроках інших типів. Робота над заголовком тісно пов'язана з усією роботою по навчанню учнів зв'язковий мови: з роботою над типами мовлення, будовою тексту, його темою, основною думкою, стилістичної приналежністю.
Для молодших школярів завдання В«озаглавити текстВ» служить, перш за все, засобом пояснення змісту тексту, перевіркою осмислення прочитаного. На цьому етапі важливо відповідність заголовка змісту (Завдання В«озаглавити уривок словами автораВ» вважається в методиці аналітичним, а завдання В«озаглавити текстВ» - аналітико-синтетичним).
Узагальнююча роль назви твору дозволяє роботу над його сенсом зробити способом перевірки правильності розуміння авторської ідеї. Тому, завершивши аналіз тексту, можна повернутися до початку роботи над ним, до його назви. Особливо це продуктивно на узагальнюючих уроках, завершальних роботу над такими творами, як розповіді А.П. Платонова В«Ще мамаВ», Л.Н. Толстого В«СтрибокВ», В.Ю. Драгунського «³н живий і світиться В», казка К.Г. Паустовського В«Теплий хлібВ» та ін
Іноді можна запитати дітей про те, як вони розуміють назву ще до роботи над твором (тобто на першому етапі), а потім повернутися до їх припущеннями. Або придумати назви до тих творів, які автор не озаглавив, або підібрати інші заголовки до текстів. Так, наприклад, після прочитання розповіді К.Г. Паустовського В«Заячі лапи В», педагог порівняв ті назви, що придумали діти:В« Лісова пожежа В»,В« Випадок на пожежі В»,В« Спасіння В»,В« Заєць рятує дідуся В»- з тим, як автор назвав своє твір. Порівняння дозволило звернути особливу увагу на відсутнє у хлопців слово В«лапиВ». Це ж показало вчителю, що діти не зрозуміли в процесі аналізу головну думку оповідання - що саме інстинкт врятував і зайця, і діда-мисливця, довірилась природній мудрості тварини.
Отже, існують три етапу роботи з текстом, на кожному з цих етапів існують різні прийоми роботи із заголовком: передбачення і моделювання змісту, озаглавліваніе частин і цілого твори. З методичної точки зору неможливо пропустити жоден з трьох етапів роботи з заголовком. Хоча дотекстовий і послетекстовий етапи можна вважати найбільш важливими, тому вони припускають проведення завдань, виконання яких створює необхідні умови для повноцінного прочитання і сприйняття тексту.
Висновок по 1 главі
Заголовок - це текстовий знак, що є обов'язковою частиною тексту і має в ньому фіксоване положення. Це, безперечно, сильна позиція будь-якого тексту.
Заголовок можна віднести до однієї з семантичних домінант, в якій найбільш яскраво виражена авторська позиція, особливість авторського світосприймання. У змістовній структурі твору заголовку належить суттєва роль. Він передає в концентрованій формі основну його (твору) тему чи ідею. Ця функція заголовка обумовлює його зв'язок з усім текстом, а також можливість реалізації сенсу заголовка в повному обсязі тільки в його ретроспективному вигляді, прочитанні, тобто після реалізації всіх ліній зв'язку В«заголовок - текстВ». Крім того, що заголовок називає текст, орієнтуючись на його тему, воно ще відокремлює один текст від іншого, тобто структурує текст.
Одним з ефективних прийомів навчання розумінню тексту є ймовірнісна прогнозування змісту тексту за заголовком. У свідомості читача зміст прочитаного (Прослуханого) постійно оновлюється і змінюється в ході сприйняття мови. При цьому кінцевий результат залежить не тільки від характеристики самого тексту, але й від сприймає текст людини і його минулого досвіду.
У шкільній практиці робота над заголовком тексту починається на уроках російської мови та читання ще в початковій школі та здійснюється на предтекстовом, текстовому та послетекстовом етапах.
ГЛАВА 2. Експериментальне вивчення умінь молодших школярів працювати з заголовком художнього тексту
2.1 Констатуючий експеримент з вивчення умінь молодших школярів сприймати і осмислювати текст по заголовку
Експеримент проводився в другому класі В«бВ» школи № 76 м. Новокузнецька. В експерименті взяли участь 15 школярів із цього класу.
Мета експерименту: провести діагностику умінь молодших школярів сприймати й осмислювати заголовок тексту, розуміти зміст художнього тексту на основі роботи його з заголовком.
У ході експерименту оцінювал...
