при якій почала діяти перша сільськогосподарська бібліотека Білорусі з книжковим фондом в 165 екземплярів. До 1850 бібліотека налічувала 4095 примірників творів наукової, навчальної та художньої літератури.
У другій половині XIX століття в Білорусі з'явилися передумови для більш інтенсивного збільшення кількості бібліотек в містах і виникнення їх в сільській місцевості.
У березні 1864 року за повстання, підняте студентами і викладачами, Гори-Горецький землеробський був закритий, перестала функціонувати і його бібліотека. У тому ж році у Віленському навчальному окрузі влади закрили вісім середніх навчальних закладів та їх бібліотеки, три з яких - Молодечненського, Новогрудська, Свіслочская - знаходилися на території Білорусі [18; 170].
У цей час Муравйов з метою боротьби з полонізацією заборонив в Білорусі відкриття публічних бібліотек. Виконуючи приписи циркуляра, місцева влада закривали і ті бібліотеки, в яких польська література становила лише частина фонду. Ряд бібліотек був закритий за участь в політичних виступах їх співробітників та піклувальників. У результаті в Північно-Західному краї не залишилося жодної публічної бібліотеки. У 1866 році Віленський навчальний округ порушив питання про відкриття російських публічних бібліотек, але не отримав необхідних для їх створення засобів.
Позитивні зміни в розвитку бібліотечної справи в Білорусі намітилися в 70-і рр.. XIX століття в зв'язку з підйомом боротьби народників. розвиток. В 71].
діяльності. верств населення. існуючого ладу. віросповідань. Наприклад, в культури. Виникають діаграми. колективи. Змістом бібліотечних фондів. конференції. обслуговування.
У 60-70-і рр.. Починається бібліотеки. бібліотеки В». індивідуальні особливості.
бліотечную роботу, йде розробка бібліотечного сервісу, реклами.
Кінець ХХ і початок XXI століття відзначаються новим етапом у розвитку суспільства - інформатизацією. У бібліотечну практику активно входять нові носії інформації, технічні засоби і технології: копіювання документів, комп'ютеризація бібліотечних процесів. Відкриваються нові можливості надання інформації кожній людині в будь-який час з будь бібліотеки світу. Розширюється інформаційний простір, мінімалізіруєтся час доставляння інформації.
Глава 2. Виникнення і розвиток сучасних бібліотек Білорусі (на прикладі Центральної наукової бібліотеки імені Я.Коласа Національної академії наук Білорусі)
2.1 Історія розвитку Центральної наукової бібліотеки імені Я.Коласа Національної академії наук Білорусі
У 1922 році на базі Науково-термінологічної комісії Наркомосвети БССР був створений науно-дослідний центр республіки - Інститут білоруської культури (Інбелкульт). У перші місяці підстави Інбелкульта майже на кожному засіданні Президії обговорювалися питання, пов'язані з організацією бібліотеки, в першу чергу проблеми комплектування її фондів. 16 січня 1925 при Інституті білоруської культури була відкрита бібліотека. До початку 1926 фонд бібліотеки налічував більше 20 тисяч видань. У його складу увійшли відома в СРСР бібліотека М.Довнара-Запольського, яка мала, особливо для Інституту білоруської культури, велике наукове значення (Налічує більше 9 тисяч книг, в основному з історії Білорусі, серед яких є чимало дуже рідкісних видань, частина бібліотеки відомого мовознавця Я. К. Грот, бібліотека Я.Купали, видання Російської та Української академії наук і інші [14, С. 125].
При розробці Положення про Інбелкульте було передбачено, що в бібліотеку повинні постапать в одному примірнику кожне видання, що виходить на території Білорусі (книги, журнали, брошури, газети, плакати). За клопотанням Президії Інбелкульта в 1925 році бібліотека стала отримувати обов'язковий екземпляр всіх періодичних видань, які виходили в РРФСР. У 1926 році відповідно до розпорядження Президії у фонди бібліотеки почали надходити всі видання вчених Інституту і архівні матеріали.
Президія отримав право на книгообмін з науковими установами СРСР і закордонних країн, і бібліотека почала вести регулярний обмін виданнями з науковими організаціями Польщі, Німеччини, США, Канади, Франції та інших. У 1926 році у бібліотеки було 100 партнерів по обміну в СРСР і 74 за кордоном.
Інбелкульт, який відігравав важливу роль на певному етапі історичного розвитку республіки, набував нових рис, перетворювався на науковий центр, відповідно нового рівня розвитку науки. Почалося створення нових інститутів пріродоведческонаучного профілю. Всі зміни в напрямках діяльності Інбелкульта знайшли відображення у першому статуті бібліотеки, затвердженому Президією в 1928 році, де визначалася головна задача бібліотеки: збір і збереження друкованих та рукописних матеріаловна всіх мовах як з галузі гуманітарних, так і природничих наук. Користуватися бібліотекою могли не тільки співробітники Інбелкульта, але і фахівці інших наукових установ. Враховуючи, що Інбелкульт за характером, обсягами своєї роботи і задачам наблизився до наукового закладу типу Академії наук, РНК БРСР 4 Жовтень 1928 прийняв рішення про реорганізацію Інституту білоруської культури в Академію наук. Реорганізацію провели 1 січня 1929 року. В результаті Бібліотека інбелкульта, яка налічувала близько 30 тисяч примірників, була реорганізована в Бібліотеку АН БРСР.
У 1930-ті роки було вирішено питання про централізований книгозабезпеченості. Відповідно до постанови РНК БРСР від 15 січня 1934 року Бібліотека Білоруської академії наук почала отримувати повний обов'язковий екземпляр книг, брошур та періодичних видань, географічних та топографічних карт.
Діяльність бібліотеки в передвоїння роки характеризувалася розвитком інформаційного обслуговування читачів (складання і розсилка списків нових надходжень інститутом, організація в них виставок, збільшення обсягу довідкової роботи). Активізувалася також бібліографічна і видавнича діяльність У 1931 році з метою розширення діяльності по поширенню видань Академії наук була створена спеціальна комісія під керівництвом Якуба Коласа
Подальший розвиток бібліотеки призупинила війна. Бібліотека була повністю знищена. Найбільш цінні книги були вивезені в Німеччину. Після визволення від німецько-фашистських загарбників почалася робота по відновленню бібліотеки. Велику допомогу надали їй бібліотеки АН СРСР, Московського державного університету та інших установ освіти.
Бібліотека почала одержувати платний загальносоюзний примірник і обов'язковий примірник білоруських видань. У 1958 році вона отримує з обміну літературу з 162 бібліотек країни. Бібліотека першою в республіці в 1947 році відновила міжнародний книгообмін. Вже в 1950 році вона отримувала літеатуру з Польщі, Албанії, Болгарії, а до 1956 року уклала договори з 103 організаціями 28 країн світу. Серед перших партнерів бібліотека були Бібліотека Нарадова, Ягелонський бібліотека, Бібліотека Польської академії наук, Бібліотека Конгресу США, академічні бібліотеки Болгарії, Угорщини, Німеччини, Австрії, Нідерландів, Франції та інших країн, безлічі найбільших університетів світу - Коліфорнійскій, Сорбонна, Марії Складовської-Кюрі, Польське і Американське хімічні товариства, а також маса інших наукових установ [14, С. 127].
Сьогодні ЦНБ НАН Білорусі має найширші книгообміну зв'язку в республіці, що дає можливість придбання наукових видань не за валюту, а через обмін друкованою продукцією білоруських видавництв. Партнерами бібліотеки з обміну є 528 організацій з 55 країн. Бібліотека отримує понад 700 назв зарубіжних журналів, більшість яких припадає на такі країни, як Польща, Німеччина, США, Великобританія, Японія, а також праці наукових установ, офіційні відомчі видання, монографії. З метою оптимізації ведення міжнародного книгообміну ЦНБ НАН Білорусі уклала угоду з Міжнародним інформаційним центром по участі в консорціумі російських бібліотек з міжнародного книгообміну. ​​
Фонди ЦНБ НАН Білорусі відрізняються переважа...
