тю інформаційних потреб є та частина змісту інформації, яка, навпаки, не відповідає необхідної інформації.
Практично не буває повністю об'єктивних інформаційних потреб. Адже ми знаємо, що інформаційна потреба - це уявлення суб'єкта про невідому інформації. Інакше кажучи, це тільки в більшому або меншому ступені правильне, точне і повне уявлення про те, яка інформація необхідна суб'єкту. Якщо б ця інформація йому була відома, то ніякої інформаційної потреби не
Таким Для того інформацією.
В
В· з метою
В·
В·
В·
Безсумнівно,
Виділяючи
Отже, індивідуальні.
Між певні відносини. З іншого потреб. Колективне
Ми
Всі та ін.)
Оскільки Цьому
4.
Організувати Тому виникає
В Безсумнівно,
Розглянемо
До першої рішень.
В діяльності.
Тематичний потреби. часу.
В Це Перехід до ринкової економіки потреб.
Зупинимося Ці спеціальності.
До даноїлем діяльності організацій та підприємств відповідних галузей народного господарства, охорони здоров'я, освіти, культури.
Поряд з керівниками виконавчих органів у кожному регіоні є органи представницькі, які обираються населенням. У суб'єктах Російської Федерації такими органами, як відомо, є обласні та міські думи, У районах і невеликих містах - зібрання представників. Інформаційні потреби обраних в ці органи осіб витікають з їх обов'язків по розробці, обговоренню та прийняттю законів, що стосуються відповідного регіону, а також з їх участі в комісіях і комітетах, створюваних у цих представницьких органах за різними напрямками. Зрозуміло, що кожен з обраних, як і керівники виконавчих органів, також можуть проявляти інтерес до інформації, що відноситься за змістом до отриманої раніше професії.
Велику групу споживачів інформації складають керівники підприємств і організацій, наявних на території кожного регіону і належать як федеральним, так і місцевим органам влади, а також численних акціонерних і приватних фірм та інших комерційних організацій (включаючи не тільки виробничі, посередницькі, але і різні навчальні заклади). Інформаційні потреби цієї категорії керівників пов'язані з діяльністю конкретного підприємства або організації, проте цим не обмежуються. Як правило, поряд з інформацією за профілем очолюваного підприємства (організації), керівному складом вимагається отримувати регулярно інформацію по організації управлінського праці (менеджменту), економічним, соціальним, правовим і багатьом іншим проблемам. До їхнього числа відноситься в першу чергу так звана ділова інформація, що включає відомості про податки, мито, про виробників та постачальниках відповідної продукції та/або сировини і т. д.
Наступну групу споживачів бібліографічної інформації складають фахівці, зайняті в різних галузях народного господарства, науки, культури. У професійній літературі існують різні точки зору па понятійні межі терміна В«СпеціалістВ». Не розглядаючи їх, будемо в даному випадку відносити до цієї категорії всіх, хто в процесі своєї професійної діяльності потребує спеціальної бібліографічної інформації. Таке широке тлумачення дозволяє розповсюдити бібліографічне обслуговування на всіх осіб, зайнятих у сфері суспільної практики. Якість обслуговування буде тим вище, чим детальніше буде диференційована група читачів у кожній окремій бібліотеці.
На зміст інформаційних потреб фахівців істотний вплив надає область науки або галузь виробництва, в якій вони працюють. Крім того, на формуванні потреб позначається ряд інших факторів, у тому числі місце роботи, займана посада і т. д.
Які ж основні групи фахівців-споживачів бібліографічної інформації можна виділити, враховуючи галузі знання і найбільш істотні соціально-демографічні ознаки?
Перш все слід класифікувати їх за спеціальностями, виділивши три групи по укрупненим галузей знань (галузевим комплексам): фахівці гуманітарного профілю; природничонаукового: комплексу прикладних областей знання (техніка, сільське господарство і т. д.). Природно, що в кожній з цих груп необхідна подальша диференціація. Наприклад, серед фахівців-гуманітаріїв можна виділити суспільствознавців, істориків, філологів і т. д. У свою чергу, фахівці-суспільствознавці підрозділяються на економістів, політологів, соціологів, юристів і т. д. Цей поділ можна продовжити і далі. Особливо детально можна диференціювати фахівців прикладних галузей знання. Наприклад, в області техніки і промислового виробництва існують сотні спеціальностей, за якими вищі та середні навчальні заклади готують кадри для промислових підприємств.
Спеціальність визначає тематичний зміст інформаційних потреб фахівців. Однак, як зазначалося раніше, є чимало інших чинників, що впливають на ці потреби. Зокрема, в межах кожної спеціальності (або більшості з них) можна класифікувати фахівців за характером виконуваної ними роботи з подальшою диференціацією по займаним посадам або виконуваних функцій. Так, майже в кожній галузі знання можна виділити фахівців, що займаються науково-дослідною роботою (учені), педагогічною діяльністю (в вузах вона, як правило, поєднується з науковою діяльністю), фахівців-практиків, зайнятих на виробництві, адміністраторів, що займаються управлінською діяльністю.
В прикладних областях знань (насамперед у техніці) широко представлена категорія фахівців, яка за родом діяльності наближається до наукових працівникам. До них відносяться фахівці, що працюють в дослідно-конструкторських та проектно-вишукувальних установах. Подальша класифікація цієї досить представницької і, мабуть, самої активної групи споживачів інформації вимагає виділення осіб, які суміщають наукову діяльність з адміністративної (Керівники наукових установ, завідуючі відділами, лабораторіями, секторами, керівники наукових напрямів, відповідальні і рядові виконавці). 3
Специфіка наукових досліджень у різних галузях знань накладає свій відбиток на зміст і характер інформаційних потреб науковців. Так, для досліджень в галузі суспільних наук характерним на сучасному етапі є переосмислення концепції і поглядів на багато проблем і факти, укорінені у всіх областях при однопартійної системи. До того ж інформаційні потреби вчених-суспільствознавців не обмежуються однією галуззю знання. Як правило, їм доводиться знайомитися з літературою по багатьом суміжним науковим дисциплін, в силу чого їх інформаційні потреби носять комплексний характер.
Однією з особливостей інформаційних потреб учених-суспільствознавців є підвищений, в порівнянні з іншими видами документів, інтерес до монографіям. Не можна не відзначити також, що в суспільних науках велику цінність представляють праці великих вчених минулого, у той час як у більшості природничих наук, в особливості прикладних, перевага віддається новітнім публікаціям.
Тематичні кордону інформаційних потреб учених-суспільствознавців більш стабільні, особливо в порівнянні з потребами науковців в прикладних галузях знання. В останніх наукові дослідження в більшій мірі носять колективний характер, обмежуються, як правило, стислими термінами з виділенням таких етапів, як підготовчий, основний і заключний. Кожен з них істотним чином впливає на функції учасників науково-дослідної роботи та відповідно на зміст їх інформаційних потреб. Наприклад, на підготовчому етапі у керівника і відповідального виконавця переважає функція планування, яка вимагає інформації не стільки по темі, скільки по загальних питань планування та організації науково-дослідної роботи, про досягненнях в своїй і суміжних галузях і т. д. Основний етап вимагає від керівника та відповідального виконавця не тільки безпосередньої участі в рішенні творчої задачі, але і контролю за ходом її вирішення і результатами експериментальної перевірки, а також вжиття заходів по впровадженню досягнень в виробництво. Заключний етап, що завершується складанням необхідної документації і звіту, менш за все пов'язаний із споживанням інформації по темі. На цьому...
