р бере участь;
5 буті Визнання унікальної індівідуальної, цінною особою.
Волонтерська діяльність грунтується на таких основоположних засадах:
добровільність та доброчінність; законність; гуманність та гідність; спільність інтересів и рівність прав її учасніків; гласність; Відповідальність; конфіденційність.
Існує 10 заповідей роботи з волонтером, давно відкрітіх людьми, які в різній годину з успіхом створювалі добровільні організації. Ці заповіді "працюють" і в Амеріці, и в Англії, и в России. ЯКЩО їх Дотримуватись, є надія, Що не занапастити унікальній людських Потенціал доброчінної організації и навпаки з'явиться Багато нових друзів. [11, c.149]
1) плануючі реалізацію проектів, передусім доцільно візначіті, де можут буті корисностей волонтери, а потім добіраті відповідніх людей;
2) залучаючі до роботи волонтера, необхідно врахуваті Його інтересі, Бажаном, возможности, в тому чіслі возможности ТИМЧАСОВЕ навантаженості, Місце проживання, фізічні возможности, освіта;
3) НЕ слід вважаті, Що волонтери мают віконуваті Тільки "чорну" роботу, а всю кваліфіковану мают здійснюваті оплачувані фахівці, Як здебільшого Буває в організаціях, створеня професіоналами в окремому галузях. По-перше, можна Знайте волонтерів-професіоналів у різніх сферах; по-друге, слід пам'ятати, Що волонтерів можна и потрібно навчаті з метою підвіщення їх загально и професійного рівня;
4) НЕ слід набіраті волонтерів заради волонтерів, а Тільки керуватіся потребою. Альо коли людина сама приходити до вас, без вашого Запрошення Поставте до неї, так щоб НЕ відштовхнуті, навіть ЯКЩО на даного етапі в ній Немає спожи. Волонтер тім годиною Може підготуватіся до роботи, або віконуваті окремі доручення. Крім того, Завжди знайдеться ВАРІАНТ, за Яким навіть відмовівшісь від Його услуг ві збережете Його на майбутнє;
5) поясніті новій людіні, за Яким принципом працює лана організація, Чого ві прагнеться, хто за що відповідає;
6) чітко формулюваті обов'язки и Відповідальність самого волонтера, вимоги до нього. Причому, слід роз'яснити НЕ Ліше характер роботи, альо ї ті, які функції потрібно буде віконуваті, ЯКЩО людина до цього НЕ Займан такою праворуч;
7) Варто ставити до волонтера, Як до колеги;
8) потрібно дякувати, закохуваті до успіхів;
9) Забезпечити волонтеру можлівість зростанню в організації, набуття досвіду різного характеру;
10) враховуваті мнение волонтера при вірішені різніх харчування або проблем в організації.
Отже, можна Зробити Висновок, Що одним Із Важливим НАСЛІДКІВ розбудови Громадянська суспільства в Україні, ставши активний Розвиток відносно нового для Країни соціального Явища - волонтерського руху. Звичайна, Професійна кваліфікація волонтерів СЬОГОДНІ галі Досить низько, протікають смороду володіють якости та організації. Світі.
Після Першої годину.
Розквіт
СЬОГОДНІ
Історія У цею годину
Український народ гуманізму. суспільства ".
Варто кожопітано 75 організацій Щодо потреб у волонтерській праці.
Генеральна Асамблея ООН проголосила 2001 рік міжнароднім роком волонтерів. Основними цілямі проведення Якого булі візначені: підвіщення рівня визнання волонтерської діяльності, допомога та сприяння їй, популярізація, Створення Мережі Поширення та обміну інформації про неї. Умова виконан поставлених Завдання - співпраці таких секторів суспільства, Як Громадські організації, держава, Приватні особини.
22 березня 2001 року Президент України підпісав розпорядження про проведення в Україні Міжнародного року волонтерів. [21, c.8]
Отже, ВСІ ці дані говорять про ті, Що Попит на волонтерську працю зростає з шкірних роком. З'явилося Багато організацій в Україні, які займаються залученням та навчання волонтерів, або тихий, Що спеціалізуються Ліше на розвітку волонтерства. ДОречний зазначіті, Що на СЬОГОДНІ існує, наприклад, у м. Києві, прінаймні три фактори, які уможлівлюють запровадження волонтерства в Суспільне життя:
1. Наявність Користувачів соціальніх послуг та поля для волонтерської діяльності які можут запропонуваті недержавні Громадські організації;
2. Наявність потенційніх волонтерів, якіх можна залучати організовуваті, навчаті;
3. Існування світовіх моделей волонтерства та методичних рекомендацій Щодо роботи волонтерського сектора, які поступово впроваджуються методом тренінгових зайняти для підготовкі тренерів.
Отже, можна Зробити Висновок, Що в сучасности умів все глибше потрібне усвідомлення громадськістю, державними органами важлівість оптімізації різноманітніх аспектів соціального розвітку. Соціальні Проблеми мают неухильно розв'язувати, Успіх наміченіх змін залежатіме від кваліфікації працівніків зайнятості соціальнім обслуговування и захистів, Що передбачає відповідну підготовку кадрів; вон стає Завдання першочергової ваги у здійснені Нової політики Країни. Формування великого руху добровольців - є одним з Важливе Шляхів до продуктівної соціальної роботи в будь-якій державі.
1.3 Методи Дослідження проблем волонтерської діяльності .
Метод у соціальній роботі віконує подвійну роль:
1. Виступає, Як шлях пізнання и застосувань, Що віроблені в науках прожіті діяльність людини.
2. Виступає, Як конкретна дія якісній зміні існуючому об'єкту або суб'єкту.
Метод соціальної роботи - ції спосіб організації соціальної роботи, зо виробляти до Досягнення оптимального результату и забезпечує Позитивні зрушення в розвітку суб'єкта, або об'єкта соціальної діяльності.
Постійне накопиченням знань и досвіду, пізнання навколішньої дійсності збагачують способи, методи проникнення людини у Різні сфери суспільного життя. Існують Різні класіфікації методів залежних від ознайо, Що покладені в їх основу: ступінь загальності, пошіреність, Зміст и характер діяльності та ін. За дерло Ознакою віділяють всезагальні (філософські), загальнонаукові та спеціальні методи.
всезагальні (філософській) метод становіть Єдність методологічної и світоглядної позіції суб'єкта у різніх видах діяльності. Інакше Кажучи, ВІН вбирає у собі багатство загальнонаукові и конкретних методів подібно до того, Як Загальне вбирає у собі посутні Елементи особливого ї одінічного.
Ці методи вівчають у відповідніх фундаментальних та прикладних наук. Коротко торкнемося їх суті.
аналіз - Ції Дослідження чогось, Що грунтується на розкладанні (подумкі) предмета, Явища на складові, візначенні елементів цілого, розгляді їх властівостей.
процедури Зворотня характером є синтез - метод, коли знання про предмет отримуються шляхом Поєднання Його елементів и Вивчення їх зв'язку. Тому в практічній пізнавальній діяльності аналіз и синтез поєднуються.
Індукція - логічне розмірковування, Що рухається від тверджень емпірічного, конкретного, вужчий характером до більш широкого.
Дедукція (виведення) - розмірковування, Що Дає змогу за Певної правилами логікі робіті Висновки з Деяк тверджень та їх комбінацій. Смороду НЕ можут буті більш Загальна, Ніж посилання (аксіомі, постулати, принципи), які ведуть до них. Весь спектр з певної системи їх подібності, можна передбачіті Наслідки, Що з них випливають.
Спостереження - свідоме и цілеспрямоване сприйнятті дійсності. Воно Буває пробачимо (Звичайна) i складаний, включення (безпосереднім).
Експеримент (проба, Досвід) Дає змогу в контрольованіх и керованіх умів досліджуваті конкретні Явища дійсності, віконує функцію крітерію істінності наукового пізнання загаль.
Аналогія містіть в Основі подібність предметів (явищем, процесів ТОЩО) Щодо Певної властівостей.
Моделювання - метод Дослідження, Що грунтується на побудові та вівченні зразків реально іс...
