Розширення, його призначення та відбувалося на фоні серії кризових явищем в європейській Економічній інтеграції и супроводжували НЕ Ліше активною ревізією основних положень найбільш вплівовіх інтеграційніх теорій, альо ї Перегляд базових комунітарніх Принципів, закладеності Римське угодами. Саме Зі вступити Іспанії та Португалії Вперше Було застосовано принцип "двох швидкостей" в інтеграційному процесі и в практічній площіні розпочато Обговорення Шляхів інстітуційного реформування. Мова йшла про Розробка більш гнучкої інстітуціональної структури Співтоваріства, переглядання механізму Голосування в бік більш широкого запровадження механізму кваліфікованої більшості [49].
Таким чином, результати переговорів Щодо середземноморського Розширення ЄС свідчілі про ті, Що основною запорукою Збереження та ефективного Функціонування Класичний механізму Розширення є обов'язкове проведення внутрішніх комунітарніх реформ галі до качанів переговорів з країнамі-кандидатами. Проблеми, Що не булі вірішені Під годину переговорів, автоматично ставали внутрішнімі проблемами ЄС після Завершення ПОВНЕ вступити країн-кандідатів. Підпадаючі Під Вплив окремого груп галузевих віробніків країн-членів, переговорний процес вносить діспропорції до Досягнення більш широких геополітічніх Завдання Співтоваріства.
Під годину Розширення 90-х РОКІВ на фоні Досить повільного проведення внутрішніх комунітарніх реформ віокремлюються зростаючі Тенденції розвітку Європейської інтеграції на принципах Концепції "різношвідкісної Європи Гірськолижний", Що знайшло Своє відображення в частковій участі Окрема держав ЄС в інтеграційніх процесах. Так, надання Маастріхтськімі угодами пільгового права Данії та Велікобрітанії утрімуватіся від участі в окремому інтеграційніх програмах ЄС (Спільна соціальна та Монетарна політика) хоча й спріяло подалі поглиблення комунітарніх процесів, водночас створювало прецедент для інших держав ЄС Щодо їх часткової участі в інтеграційному будівніцтві. Обмежен доля в СЗПБ Австрії, Швеції та Фінляндії та застосування принципу "позитивного утрімання" в процедурі Прийняття Рішення по політічному співробітніцтву булі цьому яскравим підтвердженням.
Простежується своєрідне чергування заходів по поглиблення інтеграції та її розширенню. Так, Після переходу
Простежується Розширення.
Європейська
Європейська
Вперше року. членства. Глибина цінності.
Для
12 На Основі безопасности;
партнерство В».
Важливим
Останнє
Перший
Другий
Деякі
Розширення Предложения
Зі
Сучасний З іншого боку,
Однієюдний переговорний Період. Одним Із проявів такого підходу стала нова стратегія Розширення ЄС. Вона затверджувала діференційованій підхід до кандидатів та встановлювала правила "регати", коли прогрес в переговорах та Перехід до Обговорення нових розділів acquis communautaire ЄС ставав харчування індівідуальної готовності кожної з країн ЦСЄ. Принцип самодіференціації стає з цього моменту візначальнім у формуванні комунітарної стратегії відносін з країнамі, Що претендують на членство в ЄС. Його закріплення знайшло Своє відображення в розробленій Восени 2003р. стратегії "Шіршої Європи Гірськолижний" та прийнятя весною 2004 р.. Договорі про Констітуцію для Європи Гірськолижний.
Розширення та одночасне реформування ЄС перетворюються на потужній чинник, Що змінює Світові геополітічні реалії и візначає Основні Параметри розвітку європейського політічного та економічного простору.
З Оглядова на взаємовплів ціх процесів, можна виокремити три етапи становлення и реалізації політики Євросоюзу Щодо країн ЦСЄ та розвітку співробітніцтва з ними. Кожній з ціх етапів відображує еволюцію політики ЄС Щодо країн-претендентів на вступ:
1) 1989-1993 рр. Країни ЦСЄ задекларувалі Намір розпочаті інтегрування до єдиної Європи Гірськолижний, а ЄС проголосують готовність до Поиск форм інтеграції нових демократичних країн ЦСЄ Із Розробка крітеріїв вступити для країн-кандідатів;
2) 1994 - 1998 рр.. - Розгортання політічного діалогу Між ЄС та країнамі - асоційованімі членами в рамках Європейськіх Угод про асоційоване членство;
3) з 1998 р. до 2004 (2007) р.. - Період переговорів Між ЄС та країнамі ЦСЄ про вступ, підпісання Партнерська Угод про вступ, конкретізація крітеріїв, Вимоги та індівідуальніх рекомендацій, розроблення Єврокомісією для шкірного партнера на Основі контролю відповідності стану внутрішніх інстітуціональніх реформ копенгагенськім крітеріям членства в ЄС [48].
Характерною Ознакою політічної стратегії ЄС Щодо країн ЦСЄ є уніфікація, Що включає Розробка крітеріїв відповідності країн з ЦСЄ політічнім та економічнім умів ЄС. Однією з Важливе умів Виступає проведення політики Розширення ЄС на Схід, Що не заважатіме процесу подальшої внутрішньої інтеграції країн-членів Євросоюзу. Це передбачає узгодження позіцій держав-членів ЄС у розробці Спільної стратегії Розширення, вдосконалення механізмів Прийняття рішень та Функціонування комунітарніх інстітуцій.
Таким чином, стратегія ЄС Щодо країн ЦСЄ полягає в забезпеченні інстітуціональніх умів належно Функціонування розширеного Союзу, а її Основним елементом Визначіть імплементацію внутрішньосоюзніх норм и регулюючіх правил асоційованімі членами. Віхіднім положенням є тією факт, Що Розширення є проектом політично обумовлених: Політичні Зіск від економічної інтеграції, включаючі Розширення ЄС, визначаються в контексті Отримання геостратегічніх Переваги в інтересах Посилення регіональної безопасности и стабільності.
Основними Завдання політики Розширення на Схід передбачена Формування Поширення європейського політічного простору та реформування інстітуцій Союзу, поглиблення економічного регіоналізму ї Формування Європейської зони Вільної торгівлі. Серед проблемних аспектів процесу Розширення на Схід є Вплив цього процесу на стабільність Союзу. Черговий етап Розширення, хоча и розглядається у ЯКОСТІ Засоба Зміцнення стабільності та безопасности на європейському контіненті в цілому, Може становіті Певної ЗАГРОЗА для внутрішньої безопасности Євросоюзу. Процеси геополітічного перегрупування сил мают Потенціал до збільшення гетерогенності Союзу [44].
Головні торговельно-економічні Наслідки Розширення ЄС обумовлюються дисбалансом торгівлі та ЗРОСТАЮЧИЙ дефіцітом товарообігу з боку держав ЦСЄ при дефіціті торговельного балансу всередіні Європейського Союзу. Спостерігається відмінна структура взаємної торгівлі. Вагом аспектом НАСЛІДКІВ Розширення Євросоюзу в сфері економікі є Перегляд та реструктурізація субсідій в рамках Спільної сільськогосподарської політики, а кож проблема Формування бюджетних внесків. Харчування на майбутнє залішається Ефективність реалізації рішень у сфері економічної та торговельної політики ЄС, Що в значній мірі впліватіме на політічну та економічну стабільність Союзу.
Важливим Характеристики процесу еволюції Головна політики ЄС до інтеграційніх процесів в Європі є, в дерло Черга, адаптівність ЄС до політики Розширення, Що полягає в спроможності Союзу абсорбуваті нових членів, одночасно підтрімуючі дінаміку Європейської інтеграції. Мова Йде про Запобігання негативних наслідкам від Розширення Євросоюзу за рахунок країн ЦСЄ та Балтії, на Що и БУВ спрямований процес віроблення уніфікованіх крітеріїв інтеграції держав-претендентів на вступ Протяг періоду, Що досліджується.
Розширення Євросоюзу відбувається на Основі процесів поглиблення інтеграції в Політичній (Інстітуційне реформування), Економічній (економічний та валютний союз), зовнішньополітічній (СЗППБ) сферах. Ключовий момент процесу адаптації ЄС до діхотомії Розширення - поглиблення Виступає асіметрічна взаємозалежність процесів прістосування ЄС та країн-претендентів з ЦСЄ на вступ до нових Вимоги політики Розширення. ЄС має прістосуватіся до подалі поглиблення інтеграційніх процесів и до реалій Розширення, надаючі суттєвої підтрімкі країнам-претендентам у процесі Подолан...
