ub>, FnCl 3 та ін.) Крім того, з концентрованими мінеральними кислотами серцеві глікозиди можуть утворювати забарвлені сполуки (явище галохроміі). Найбільшого поширення набули реакції з концентрованою сірчаною кислотою. Так в якісному аналізі конваллятоксін і строфантину використовується реакція Лібермана-Бурхарда (з оцтовим ангідридом і конц. H 2 S0 4 ), в аналізі строфантину-К ще й реакція з конц. H 2 S0 4 .
У лужному середовищі серцеві глікозиди утворюють забарвлені сполуки з нітропохідних. Оскільки в утворенні таких з'єднань основна роль належить ненасиченого лактоном кільце, реакції, засновані на цій властивості, часто об'єднують в групу В«реакції на лактоном кільцеВ». Найбільшого поширення в аналізі препаратів серцевих глікозидів отримай Чи реакції: Раймонда (з 3% розчином м-динітробензолу в бензолі), легальний (з 5% розчином нітропрусиду натрію), Татье ( з 0,075% розчином 2,4-дінітрофенілсульфона), 'Балье (З 1% розчином пікрату натрію). Отримані в результаті реакцій комплексні сполуки мають оранжево-червоне забарвлення, за винятком реакцій Раймонда і Татье (відповідно забарвлення синя і блакитна). Найбільшого поширення отримала реакція легальний. Вона використовується в аналізі практично всіх субстанцій та лікарських форм. [10]
Заготівля сировини, містить серцеві глікозиди
При зборі, сушці і зберіганні сировини потрібно створити умови, що перешкоджають ферментативного гідролізу глікозидів. Надземні частини збирають у суху погоду, в невелику за обсягом тару (Краще корзини, ящики з отворами) і швидко, через 2-3 години (щоб не відбулося самозігрівання сировини) доставляють до місця сушіння. Сушка для більшості видів рекомендується швидка, в тонкому шарі, при темп. 50-700. Можна при цій темп. витримати сировину 1-2 години, а потім, після дезактивації ферментів, досушивать його при звичайній температурі.
Терміни заготівлі сировини індивідуальні.
1) Листя наперстянки - Folia Digitalis (Наперстянка червона (пурпурова) - Digitalis purpurea L.): сировину рекомендується збирати у фазі цвітіння, в сонячний день, так як глікозиди накопичуються інтенсивніше на світлі. При обробітку наперстянки у вигляді однорічної культури листя зрізають 2-3 рази за літо без черешків (вони ускладнюють сушку, а біологічно активних речовин не містять).
2) Наперстянка шерстиста - Digitalis lanata Ehrh.: див. Наперстянка пурпурова. Для отримання дігіланіда З листя сушать при температурі 80 В° С, а дигоксину - не вище 45 В° С.
3) Квітки конвалії - Flores Convallariae
Листя конвалії - Folia Convallariae
Трава конвалії - Herba Convallariae
Конвалія травневий - Convallaria majalis L. і його різновиди: конвалія кавказький - Convallaria L. transcaucasica Utk., конвалія далекосхідний (Кейске) - С. [2,6]
При
В
4) Трава [1]
Зібране траву. Перед упаковкою
В Після Для окремих видів [6]
властивості
Основною властивістю серцевих глікозидів є їх виборче дію на серце. Головну роль Важливо, У свою чергу, Відбувається міокарда.
Важливою характеристикою
По тривалості [4]
[9]
Хімічне активність. Чисті [5]
один з одним.
Малюнок 9. Освіта
Біологічна будови сполук. Особливо [3]
У медичній практиці
- Наперстянки іржавої (Digitalis ferruginea, сімейство Ранникові - Scrophulariaceae ) - Дігален-нео
- строфанту Комбе (Strophanthus Kombe, сімейство кутрових - Apocynaceae) - Строфантин К, строфантідін ацетат
- Конвалії (Convallaria majalis, Сімейство конвалієве - Convallariaceae) - корглікон, настоянка конвалії
- горицвіту весняного (Adonis vernalis, сімейства Лютикова - Ranunculaceae ) - Настій трави горицвіту, адонізід, адонізід сухий
- желтушніка сивіючого (Erisimum diffusum, сімейство Хрестоцвіті - Brassicaceae) - Кардиовален [7,10]
Висновок
Серцеві глікозиди - речовини рослинного походження, що володіють вираженою кардіотонічною дією і використовувані при лікуванні серцевої недостатності, пов'язаної з дистрофією міокарда різного походження.
Класифікують СГ по будовою лактонного кільця; залежно від заступника в положенні С-10; по кількості цукрових залишків в вуглеводної частини молекули; по щаблях гідролізу і по швидкості дії.
Хімічні властивості СГ обумовлені:
4) наявністю глікозидної зв'язку,
5) лактонного кільця,
6) стероїдної природою.
При зборі, сушці і зберіганні сировини потрібно створити умови, що перешкоджають ферментативного гідролізу глікозидів.
Основною властивістю серцевих глікозидів є їх виборче дію на серце. Головну роль в Фармакотерапевтичні ефекти СГ відіграє посилення систоли, пов'язане з прямим впливом препарату на міокард.
Специфічні кардіотонічні властивості серцевих глікозидів обумовлені наявністю обох частин аглікона, і стероїдного ядра і ненасиченого лактонного кільця, безпосередньо пов'язаних один з одним.
Застосовують серцеві глікозиди головним чином при гострій і хронічній серцевій недостатності та аритміях. Є дуже ефективними препаратами, але лікування вимагає суворого контролю лікаря.
Список літератури
1. Аксельрод Д.М. та ін Горицвіт весняний. /Д.М. Аксельрод, під редакцією П.Еніна. - М.: Медгиз, 1954, 56с.
2. Гаммерман А.Ф. Лікарські рослини: (Рослини - цілителі)./А.Ф. Гаммерман, Г.Н. Кадан, А.А. Яценко-Хмельовський. - М.: Висш.шк., 1990. - 544с.
3. Ерманова В.А. Лікарські рослини Державної Фармакопеї. Фармакогнозія: підручник./В.А. Ерманова, під ред. І.А. Самиліной, В.А. Северцова; ММА ім. І.М. Сєченова - М.:, АНМІ, 2003. - 536 с.
4. Кукес В.Г., Волков Р.Ю. Тактика терапії серцевими глікозидами. /В.Г. Кукес, Р.Ю. Волков. Актуальні проблеми кардіології. - М.: 1982, с. 89-93
5. Куркін В.А. Фармакогнозія: Підручник/В.А. Куркін; ВУНМЦ, ГОУ ВПО СамГМУ. -Самара: Офорт, СамГМУ, 2004. - 1180с.
6. Муравйова Д.А. Фармакогнозія: навч. для студ. фармац. вузів/Д.А. Муравйова, І.А. Самиліна, Г.П. Яковлєв. - 4-е вид., Перераб. і доп. - М.: Медицина, 2002 - 656 с.
7. Соколов С.Я., Замотаєв І.П. Довідник по лікарським рослинам: Фітотерапія./С.Я. Соколов, І.П. Замотаєв - 2-ге вид. - М.: Медицина, 1988. - 462с.
8. Сокольський І.М. Фармакогнозія: Підручник/І.М. Сокольський, І.А. Самиліна, Н.В. Беспалова - М.: Медицина, 2003. - 480с.
9. Харкевич Д.А. Фармакологія./Д.А. Харкевич - 6-е изд., Перераб. і доп. - М.: ГЕОТАР МЕДИЦИНА, 1999. - 664с.
10. Яковлєв Г.П. Лікарська сировина рослинного і тваринного походження. Фармакогнозія: навч. посіб./Г.П. Яковлєв. - СПб: СпецЛіт, 2006. -846 ​​С.
