10 клас) - на перехідні програми з математики, була прийнята вдосконалена програма факультативних курсів, яка, як було зазначено вище, не включила ряд тем, переведених в основний курс.
Наприклад, додаткові глави по курсу математики для 7-8 класів включили наступні теми:
1. Подільність чисел і прості числа.
2. Системи числення і арифметичні основи роботи електронних обчислювальних машин.
3. Елементи теорії множин.
4. Метод координат.
5. Функції і графіки.
6. Номограми.
Зауважимо, що, практично, немає геометричних тим, з шести - тільки одна, пов'язана з координатами, яка, насправді, не є чисто геометричною темою.
До 1980 року був завершений перехід середньої школи на нову програму з математики. Факультативний курс В«Додаткові глави і питання математики В»з успіхом виконав свої функції і був замінений на новий факультативний курс. Розпочався другий етап введення факультативних занять в школі.
Новий факультативний курс включив в себе три наступні розділи:
1. Вибрані питання математики 7-10 (8-11) класи.
2. Математика в додатках 9, 10 (10, 11) класи.
3. Алгоритми і програмування 8-10 (9-11) класи.
Останній розділ замінив спеціальні курси з математики. Програма даних факультативних курсів була опублікована в журналі В«Математика в школіВ» (1980. - № 4. - С. 35). Для розділу В«Математика в додатках В»журнал помістив зразкове тематичне планування з вказівкою рекомендованих форм проведення занять і списком літератури Для проведення занять по першому розділу В«Вибрані питання математики видавництво В«ПросвещениеВ» випустило відповідну літературу (7-8 клас, 1978; 9 клас, 1979; 10 клас, 1980). Наведемо основні теми цього курсу.
7 - 8 (в даний час 8-9) класи:
1. Системи числення і арифметичні основи роботи електронних обчислювальних машин.
2. Симетрія.
3. Елементи математичної логіки.
4. Безлічі на координатній площині.
5. Нескінченні множини.
У темі В«СиметріяВ» представлений змістовний матеріал. Розглянуто переміщення (руху) площині: осьова симетрія, паралельний перенос, поворот, переносна, або ковзна, симетрія
1.
2.
3.
4.
5.
1.
2.
3. проекції.
класах. навчання. математики. з математики. - Характер В
1.
2.
3. І.Л. Нікольська. - М.: Просвещение, 1991.
7 клас
В· системи числення;
В· прості
В· геометричні побудови;
В· чудові
8 клас
В· безлічі;
В· метод координат;
В· елементи
В· геометричні
9 клас
В· функції
В· рівняння,
В· чудові
В· логічне
7 клас
В· магічні квадрати;
В·
В· математичні
В· лист
В· математичні гри.
8 клас
В· принцип
В· завдання;
В· математичні
В· логічні завдання;
В· фігур.
9 клас
В·
В·
В· Його метою є математичної підготовки. математики.
В· рівняння;
В· системи;
В· текстові завдання;
В· функції
В· початку аналізу
В· квадратний
В· докази
В· тригонометричні функції;
В·
В· числа
В· нестандартні
В· завдання
В· методи
В·
В· Атанасян
В· Шаригін І.Ф. Рішення задач. 10 клас. - М.: Просвітництво, 1989.
В· Шаригін Рішення задач. 11 клас. - М.: Просвещение, 1991.
неспроможним.
У 2002 за вибором. Але
В§ 3. Але на даний момент зміст шкільного курсу математики не відповідає вимогам, які виникли в сучасних умовах. Кожен з
випускників школи до подальшого професійного утворення.
Елективні курси - обов'язкові для відвідування курси за вибором учнів, що входять до складу профілю навчання на старшій ступені школи. навчання на старшій ступені школи. задоволенням індивідуальних освітніх інтересів, потреб і схильностей кожного школяра. Саме вони по суті і є найважливішим в найбільшій Залежно від його інтересів, здібностей, наступних життєвих планів.ом досить обмежені можливості базових та профільних курсів у задоволенні різноманітних освітніх потреб старшокласників.
За призначенням можна виділити кілька типів елективних курсів. Одні з них можуть бути як би В«надбудовоюВ» профільних курсів і забезпечити для найбільш здібних школярів підвищений рівень вивчення того чи іншого навчального предмета.
Інші елективні курси повинні забезпечити міжпредметні зв'язки і дати можливість вивчати суміжні навчальні предмети на профільному рівні. Прикладом таких елективних курсів можуть служити курси: В«Математична статистикаВ» для школярів, що вибрали економічний профіль, В«Комп'ютерна графікаВ» для індустріально-технологічного профілю.
Третій тип елективних курсів допоможе школяреві, що навчається у профільному класі, де один з навчальних предметів вивчається на базовому рівні, підготуватися до здачі ЄДІ з цього предмету на підвищеному рівні. Пізнавальні інтереси багатьох старшокласників часто можуть виходити за рамки традиційних шкільних предметів, поширюватися на області діяльності людини поза колом вибраного ними профілю навчання. Це визначає поява в 10 і 11 класах елективних курсів, що носять В«внепредметнийВ» або В«НадпредметніВ» характер.
Оцінюючи можливість і педагогічну доцільність введення тих чи інших елективних курсів, слід, пам'ятати і про таких важливих їх завданнях, як формування при їх вивченні умінь і способів діяльності для вирішення практично важливих завдань, продовження профорієнтаційної роботи, усвідомлення можливостей і способів реалізації обраного життєвого шляху і т.д.
Елективні курси можуть реалізуватися в школі за рахунок часу, відведеного на компонент освітньої установи.
Застосування в навчанні елективних курсів можливо при втіленні ідеї профільного навчання. Адже профільне навчання - це не тільки диференціювання змісту освіти, але, як правило, і по-іншому побудований навчальний процес. Саме тому в зразкових навчальних планах окремих профілів у рамках часу, відведеного на елективні курси, передбачені годинник в 10-11 класах на організацію навчальних практик, проектів, дослідницької діяльності.
Особливу роль в успішному запровадженні елективних курсів зіграє підготовка навчальної літератури з цих курсів. Підкреслимо, що в якості навчальної літератури з елективних курсів можуть бути використані також навчальні посібники з факультативним курсам, для гурткової роботи, а також науково-популярна література, довідкові видання. Також можливі особисті розробки викладачів, побудовані на тих чи інших розділах різних шкільних предметів і наук. Створення елективних курсів - найважливіша частина забезпечення введення профільного навчання. Тому їх розробка і впровадження повинні стати частиною програм переходу до профільного навчання. Набір профільних і елективних курсів на основі базових загальноосвітніх предметів складе індивідуальну освітню траєкторію для кожного школяра. Важливо відзначити, що в будь-якому випадку по елективних курсів єдиний державний іспит не проводиться.
Можна умовно виділити наступні типи елективних курсів.
I. Предметні курси, завдання яких - поглиблення і розширення знань з предметів, що входять в базисний навчальний план школи.
У свою чергу, предметні елективні курси можна розділити на кілька груп:
1) Елективні курси підвищеного рівня, спрямовані на поглиблення того чи іншого навчального предмета, мають як тематичне, так і тимчасове узгодження з цим навчальним предметом. Вибір такого елективного курсу дозволить вивчити обраний предмет не на профільному, а на поглибленому рівні. У цьому випадку всі розділи курсу поглиблюються більш- менш рівномірно.
2) Елективні спецкурси, в яких поглиблено вивчаються окремі розділи основного курсу, що входять в обов'язкову програму даного предмета.
Ясно, що в елективних курсах цього типу об...
