проміненого інеопроміненого розчинів,
M-коефіцієнт, що залежить від властивостей дозиметра і умовопромінення
Sобл-Sчіст = Ој * C * 1
де Ој-коефіцієнт поглинання, який залежить від температури,
С-концентрація іонів тривалентного заліза,
1 - товщина шару розчину
Таким чином, по зміні оптичної щільності розчинуможна визначити концентрацію продукту, що утворився в розчині піддією випромінювання. Знаючи концентрацію утворених іонів ірадіаційно-хімічний вихід реакції їх утворення, можна легко вирахуватипоглинену дозу опромінення.
Наприклад, для ферросульфатного дозиметрарадіаційно-хімічний вихід становить 15,6 В± 0,5.
Основним компонентом даного дозиметра є вода, іефективний атомний номер з поглинання фотонного випромінювання для розчину близькийдо ефективного атомному номеру води, а отже і живої тканини. Томудозиметр практично не має ходу з жорсткістю в діапазоні енергій 100 кеВ - 2МеВ. Похибка вимірювання (особливо при великих дозах) становить не більше 1%.
До складу хімічних дозиметрів теплових нейтронів додаютьневелику кількість солей бору або літію. Для врахування дії і - фотоніводночасно з нейтронним дозиметром опромінюють аналогічний дозиметр без добавокбору та літію. Відомо деяку кількість різних речовин які врезультаті окислювальних або відновних реакцій, що протікають піддією іонізуючого випромінювання, змінюють своє забарвлення. Якщо в розчин такогоречовини додати близько 10% желатину, а потім розчин охолодити, то вийдегель-драглисте речовина зберігає свою форму. Якщо опромінений гельрозрізати на частини, то можна отримати просторовий розподілпоглиненої дози. Володіючи рядом безперечних переваг, хімічний методреєстрації іонізуючих випромінювань, тим не менш, вкрай рідко використовується впрактичної дозиметрії, так як навіть у найбільш чутливих хімічнихЗа відсутностіПри
Рис. 1.ВE.атомів і молекул.
Рис. 2.
1.
2.
3.
4.
5.
6.
7.
8.
