тики, оперативно повідомляє для преси, радіо, телебачення про будь-яку подію, очевидцем або учасником якого є кореспондент. Особливо відзначимо останню обставину, бо повідомлення новин є метою й інших інформаційних жанрів. Але в репортажі на перший план виходить особистісне сприйняття події, явища, відбір фактів автором репортажу, що не суперечить об'єктивності цього інформаційного жанру.
В суті, вся історія журналістики - історія становлення та вдосконалення репортажу, що характеризується максимальною наближеністю до природного життя, здатного представляти явища реальної дійсності в їх природному розвитку.
Однак в нашому випадку термін В«репортажВ» вживається в назві художньо-публіцистичного твори, і тут це не тільки позначення жанрових кордонів, але й анонсування характеру подається автором матеріалу, позначення його злободенності, заявка на передачу особистісного сприйняття письменником зображуваних подій.
У художньо-публіцистичному творі автор словами В«малюєВ» подія, тому описова функція - головна в В«Репортажі з петлею на шиїВ». І тому такий важливий в ньому ретельний відбір образотворчих засобів, що дає можливість говорити про даному творі, як про художньо значиму, що належать не тільки до публіцистики, але й до літературі.
РОЗДІЛ 2. Специфіка змісту В«Репортаж з петлею на шиї В»і особливості вживання автором виразних мовних засобів при його
2.1
Вона є війни.
Розповідаючи
За
Ось Тільки сам Окремі Народження І людини.
Але
Письменник
Відмінними людям.
2.2 засобів
Так, його суть. Були Всього в
В люди. життя. Не знаю. Але,
Але не ...ит. Він навіть не уявляє собі, що може бути інакше. У ньому говорить категоричний імператив. Так має бути - так що ж про це розмовляти?
І це, власне, все. Це вся історія людини, в заслугу якому вже зараз можна поставити порятунок декількох людських життів В»[15].
Великими майстрами підпільної роботи в тюрмі є коридорний дядечко Скоршепа (з ув'язнених) і Адольф Колінекій, чех, який видав себе за німця, щоб потрапити в наглядачі, і який допоміг Фучика написати книгу.
Значну роль у створенні всеосяжної картини епохи зіграла в книзі і її композиція. Вона вражає своєю стрункістю, хоча автор ніколи не бачив знову раніше написаного і не міг перебудовувати, переробляти. І все ж твору про двох світах притаманне дивовижне внутрішню єдність.
В В«РепортажіВ» переважає ритмічна проза, і це поряд з багатством стилістичних засобів багато в чому сприяє смисловий ємності невеликий книги. Стислість, з одного боку, і багатозначність слова - з іншого, послужила того, що багато вирази з цієї книги живуть тепер в повсякденній мові, цитуються, стають афоризмами.
В«Я любив життя і за її красу вступив у бій. Я любив вас, люди, і був щасливий, коли ви відповідали мені тим же, і страждав, коли ви мене не розуміли. Кого я образив - вибачте, кого порадував - не сумуйте В». [16]
В« Скільки століть потрібно людству, щоб прозріти! В»[17]
В« І ми співаємо. Співаємо, коли нам взгрустнется, співаємо, коли видається веселий день, піснею проводжаємо товариша, з яким, напевно, ніколи не побачимось, піснею вітаємо добрі вісті про бої на сході, співаємо для розради і співаємо від радості, як люди співають споконвіку і будуть співати, поки залишаться людьми В»[18].
В«Без пісні немає життя, як немає її без сонця В». [19]
В«Воскресіння з мертвих - явище досить своєрідне. Настільки своєрідне, що і пояснити важко. Світ привабливий, коли в погожий день ти тільки що встав після доброго сну. Але, якщо ти встав зі смертного одра, день здається прекрасним як ніколи, і ти відчуваєш, що виспався краще, ніж коли б то не було В». [20]
В«Слабкі душі! Яка ж це життя, якщо вона оплачена життям товаришів! В»[21]
В«Боягуз втрачає більше, ніж власне життя В»[22].
... В'язень і самотність - ці поняття прийнято ототожнювати. Але це
велика омана. В'язень не самотній, в'язниця - це великий колектив, і навіть сама сувора ізоляція не може нікого відірвати від колективу, якщо людина не ізолює себе сам В»[23].
В« У в'язниці братство поневолених піддається особливо тяжкого гніту, але цей гніт згуртовує і загартовує людей, загострює їх сприйнятливість. Для цього братства стіни - не перешкода: адже і стіни живуть і говорять умовними стукотами. Тюремне братство об'єднує камери всього поверху, пов'язаного загальними стражданнями, загальною вартою, загальними коридорними і загальними півгодинними прогулянками на свіжому повітрі, під час яких буває досить одного слова або жесту, щоб передати важливе повідомлення і врятувати чиєсь життя В». [24]
Як коротко і як ємко в цих міні-замальовках, деколи складаються з однієї фрази, автор наочно показує нам і то чим живе в'язниця, і своє ставлення до цього. Силою слова він дозволяє читачеві не тільки побачити, а й відчути не тільки жах життя в катівнях, але й надію, не згасаючу в душах людей, людяність, совість, все краще, що є в людській душі.
2.3 Висновки
1. Основне зміст тематики твору Ю. Фучика - теми антифашистської боротьби і героїзму. Вони порушувалися у творчості письменника і раніше, але в В«репортажіВ» отримали найбільший розвиток і художнє втілення. Ця книга є також викладом роздумів Фучика про сенс життя і про міру відповідальності кожної людини за долю світу.
2. Розповідь ведеться від першої особи, що дозволяє автору говорити про свої особисті враження, в Водночас відзначаючи, що він є не винятковим героєм, а одним з багатьох, таким же, як і люди його оточують. Розповідаючи про себе, про своє арешт, письменник одночасно веде розповідь про тих людей, які були поруч з ним, з якими йому довелося зустрітися.
3. Значну роль у створенні всеосяжної картини епохи зіграла в книзі і її композиція. Що складається з безлічі главок-замальовок, вона, тим не менш, вражає своєю стрункістю, внутрішньою єдністю. У цьому, безсумнівно виявляється великий художній талант письменника.
4. Фучик часто робить відступи. Часом він повертається до минулого, намагається пояснити причини свого арешту та арешту інших. Часом - міркує про загальнолюдських цінностях, які дуже опукло виявляють себе в катівнях тюрми: свободі, совісті, честі, боргу, моральності і т.д.
5. Відмінними рисами В«Репортаж з петлею на шиїВ» є незвичайна щирість його, ліризм, пронизливий весь твір. Дуже просто, без будь-якої пози або хизування веде Фучик свою розповідь. У ньому звучить незнищенна любов до життя, до людям. Завжди, в будь-яких умовах, в житті і на порозі смерті, Фучика не покидало почуття впевненості в правоті своєї справи, в неминучу поразку фашизму, в прийдешній перемозі.
ВИСНОВОК
твір Фучик літературний жанровий
У період існування Радянського Союзу ім'я Фучика було оточене культом і перетворено на ідеологічний символ, в Чехословаччині знайомство з його життям і книгою стало обов'язковим для школярів, але після падіння соціалізму він втратив популярність і навіть офіційно розвінчує (так, станція празького метро В«ФучіковаВ» була перейменована в В«Надражі ГолешовіцеВ»). Обов'язкове для вивчення на філологічному факультеті твір В«Репортаж з петлею на шиїВ» виключалося їх списків для читання.
Однак згодом з'являються спроби перегляду оцінки особистості Фучика з негативної точки зору: поширюються відомості про те, що він співпрацював з гестапо, а достовірність таємних записок з Панкрацкой в'язниці взагалі ставиться під сумнів [25].
У 1991 році в Празі було засновано В«Товариство пам'яті Юліуса ФучикаВ». Журналіст Ян Йєлінек, засновник товариства, повідомив, що його метою є В«Захист історичної правди, не тільки Фучика, але й інших чеських патріотів, які боролися за побудову соціалістичного суспільств...
