бічні дослідження в галузі регіональної етнології.
Нарешті, на рубежі 70-80-х років XX століття помітним явищем у розвитку вітчизняної етнології стала концепція етногенезу Л.М. Гумільова, в якій автор дає пояснення механізму появи та розвитку етносів.
В даний час основним науково-дослідним центром вітчизняної етнології є Інститут етнології і антропології Російської академії наук.
Етнологія сьогодні. Звичайно, сучасна етнологічна наука значно збагатилася в порівнянні з минулими часами. У сферу її професійного інтересу тепер входять не тільки В«відсталіВ» етнічні групи, а й народи сучасних індустріальних суспільств. Виникло багато суміжних дисциплін на перетині етнології з іншими науками: В«ЕтносоціологіяВ», В«ЕтнопсихологіяВ», В«етнолінгвістикаВ», В«ЕтнодемографіяВ» і т.д. В етнології дедалі виразніше вимальовуються риси нової соціальної науки, синтезуючої в собі різноманітні знання про людину та її культурі.
Як і раніше, етнологія зберігає Навіть поверхневий аналіз Постійно Всі політики. Вони
2. міжетнічних відносин. справі. Найчастіше ці теоретичні конструкції можна розцінювати як ідеалізовані схеми, службовці точкою відліку для упорядкування емпіричного матеріалу.
європейців. них. інтересам. досягнутого рівня технологічного розвитку. Виходячи з такої класифікації, Про це Завдяки цьому науки. В Однак для людини. протиставлення надає першого поняття зневажливий сенс. І знаряддя праці. навколишнього світу. етнології. і т.д. В ходітв серед корінних етносів. З іншого боку, інтеграційні процеси в країнах Західної Європи також породили цілу групу проблем етнічного характеру. З них найбільш актуальними сьогодні є суміщення типів поведінки різних народів, взаємодія і співіснування різних типів культур, взаємна адаптація психологічних особливостей в умовах стійких міжкультурних контактів, розвиток етнічної свідомості в нетрадиційних умовах, особливості економічної поведінки представників якого етносу в іншій господарській культурі і т.д.
Нові історичні обставини та суспільні проблеми знову значно розширюють предметну область етнології. До традиційних етнологічний областям знання в даний час додаються нові, що дозволяє вченим виділяти всередині етнології щодо самостійні сфери і напрямки дослідження. Так, в західноєвропейській етнології вже чітко оформилися й успішно розвиваються господарська (Економічна) етнологія, соціальна етнологія, правова етнологія, політична етнологія, релігійна етнологія.
До теперішнього часу етнологічна наука являє собою досить складну і розгалужену систему знань, складається з декількох розділів. До числа останніх можна віднести наступні:
- етнічну антропологію (досліджує питання етногенезу і антропофізіческого розвитку народів);
- етнічну соціологію (вивчає соціальні аспекти розвитку і функціонування етнічних груп, їх ідентичності, форми самоорганізації, типи взаємодій етнічних груп);
- етнічну психологію (Розглядає питання формування етнічних стереотипів, етнічного самосвідомості та ідентифікації);
- економічну етнологію (Аналізує проблеми господарської й економічної діяльності етносів);
- етнодемографію (основними завданнями якої є дослідження демографічних процесів і динаміки чисельності народів);
- етнічну географію (своїм предметом вважає вивчення питань географічного розселення народів, особливостей їх месторазвітія, етнічних територій та етнічних кордонів);
- етнопедагогіки (своєю метою має дослідження особливостей виховного та освітнього процесів у різних етносів).
Цей процес диференціації етнологічної науки ще далекий від свого завершення, і в найближчі два десятиліття варто очікувати появи нових напрямків.
Таким чином, як ми могли переконатися, предмет етнології постійно розширюється, що не дає можливості дати чітке визначення цієї науки. Ось чому у вітчизняній і зарубіжній етнології немає якогось загальноприйнятого визначення етнології, а існує досить велика кількість визначень, заснованих на різних методологічних підходах, які, на думку їхніх авторів, підкреслюють найбільш істотні риси етнологічної науки.
Різні визначення предмета дослідження етнології частково є виразом різних постановок питань, а частково пояснюються існуванням цілого ряду теорій і концепцій. У сукупності всі ці визначення предмета науки, різні способи постановки проблем, їх пояснення і опису і складають етнологію як науку.
У цій ситуації динамічних змін предметного поля етнології автори не беруться дати ще одне наукове визначення етнології. Однак у той же час для більш суворого і систематизованого викладу матеріалів даної книги і для грунтовного вивчення етнології студентською аудиторією необхідно дати робоче визначення етнологічної науки. Ні в якому разі не претендуючи на універсальний і єдино вірний підхід, ми вважаємо, що етнологія - це наука, що вивчає процеси формування та розвитку різних етнічних груп, їх ідентичність, форми їх культурної самоорганізації, закономірності їх колективної поведінки і взаємодії, взаємозв'язку особистості і соціального середовища. Таким чином, предметне поле сучасної етнології дуже широко і різні його напрямки в тій чи іншій мірі перетинаються з близькими, родинними науками. Особливо це стосується таких наук, як етнографія, культурологія, соціологія, психологія, антропологія, політологія.
3. Методів етнології
Будь-яке наукове дослідження припускає вивчення конкретного об'єкта з допомогою мобілізації всього наявного обсягу знань. Зі свого боку специфіка об'єкта пізнання в будь науці неминуче ставить перед дослідником питання про характер залучаються матеріалів, за допомогою яких можна одержати найбільш повне і точне знання про досліджуваному об'єкті.
У сучасній етнології для наукового аналізу використовується найрізноманітніший матеріал: дослідження та опису вчених-етнографів, записки мандрівників, фольклорні та художні тексти, етносоціологіческіе і етнопсихологічних дослідження, публіцистичні матеріали, офіційні документи, історична та суспільно-політична література і т.д. Крім того, при можливості безпосереднього контакту з представниками досліджуваного етносу цінними стають спостереження за їх реакціями на різні ситуації, логікою аргументів і міркувань, використовуваних в суперечках і розмовах, способами пояснення різних явищ навколишнього світу і власного поведінки й т.п.
Такі різнорідні матеріали припускають різні методи свого отримання та обробки. На сьогоднішній день в етнології склався цілий комплекс методів етнологічних досліджень, який включає в себе польові дослідження, вивчення письмових джерел і усних переказів, використання археологічних і антропологічних матеріалів, аналіз статистичних джерел (перш за все матеріалів переписів населення).
Вивчення письмових джерел. Це один з найважливіших методів етнології, цінність якого полягає в різноманітній і достовірної інформації про досліджуваних народи і культурах. В якості письмових джерел використовуються зазвичай історія народів, написана ними самими, або опису їх культур, що зберігає до цих джерелам стійкий інтерес учених-етнологів. Однак такого роду історико-культурні опису не єдиний тип письмових джерел, що представляють інтерес для етнологів. В даний час існує величезна кількість ще не досліджених письмових матеріалів, які містять багато корисної та невідомої інформації про життя і культурах народів різних країн та епох. До такого роду матеріалів відносяться доповіді географів, записки авантюристів і матросів, звіти посланників, повідомлення капітанів морських суден, торговців і т.п.
Потрібно вміти оцінювати предмети, ідеї або висловлювання, які окремі народи взяли у інших і інтегрували в власну історію, як реальні історичні події. Але для етнологів навіть такі запозичення мають цінність, так як вони являють собою свідоцтво зв'язків між цими народами.
...
