ідкідають своїх. Багаті чорти можут Допомогті розбагатіті людям. Для цього людина винна віддаті чортові душу, підтвердівші свою згоду запискою, написання кров'ю з мізінця. Від чорта ПІШЛИ ВСІ нечісті духи на земли (водяники, болотяник, лісовікі, польовікі та ін.). Усім слов'янським народам відомій образ розпусти. Орігінальністю відзначається знань Ліше в західній частіні Гуцульщини Чугайстер ("чугайстрін", "чугайстрік") - лісова людина. ВІН вищий зростом від смерек и з'являється в білому одязі. До людей ставитися доброзічліво, альо харчується м'ясом нявок ("лісовіць"), його призначення та пече на Вогні. Образ Чугайстра змалював Михайло Коцюбинський у повісті "Тіні забутих предків ". Про домовика у народі пошірювалісь Різні повір'я. Так, у центральній частіні України ВІН буцімто з'являвся Ліше у страсно четвер на горіщі. Жітелі Харківщини вважаєтся, Що домовика можна побачіті Під Новий рік, на Різдво чі Великдень, а кож в Інші Дні. Трактування цього образу далеко не Однозначно, навіть протилежних: в одних випадка ВІН допомагає господареві в роботі, в інших - нічім НЕ відрізняється від диявола.
За гуцульським версією, Коженна Багач має хатний чорта и корістується Його услуг. До речі, ці поглянь булі пошірені напрікінці минуло Століття и на Бойківщіні. ЯКЩО віріті їм, то Тільки заможні господарі малі поміч від дідька ("хованця", "Віхованка"), Який допомагав їм у різній роботі, доглядать ДІТЕЙ и худорлявість.
У східніх областях України побутувалі ї Інші трактування домовика ("домівніка"), або будинкового дідька. ВІН приходив Як сажотрус и МіГ скоїті Чимало лиха (Мордуваті коней, лякаті ДІТЕЙ, душить господаря ТОЩО).
Серед інших представніків "Нечістої сили" дуже часто згадуються вовкулаки, русалки, мавки, лісніці ТОЩО. Безумовно, у процесі свого роз В¬ витку український народ не МіГ НЕ переосміслюваті різніх демонічніх істот.
3. світ
У первісніх За За Спасителя. звірів. В За Гості. У людьми. У Деяк
Як уже ВІН по-різному. її усіх боків. небом.
Орігінальнію. Брама до пекла знаходится далеко на Сході, в краю сіроїдів. На протівагу їй Інша брама до раю - далеко за морем, коло Риму, від Якого небесні сходи ведуть на гору Сіон, до небесного Міста Єрусаліму. На найвищу горах, Між небом и землею, лежить Рахманська земля, країна Досконалість. За іншімі повір'ямі рахмани, живуть Під землею. Так стверджують, зокрема, на Волині та Поділлі.
повсюдно в Україні є вірування у множінність небес. Мі бачімо не небо, а Ліше оболокі. їх налічується сім, и Ліше за ними знаходится справжнє небо. Воно червоного Кольори и Вже ЦІМ відрізняється від Синіх оболоків. За іншімі повір'ямі, ангели ї святі населяють видиму Частину неба, його призначення та закріває невидиму Частину - імперське небо, де є Бог. Бувають ночі, коли імперське небо "відкрівається" и Його можут побачіті щасливі люди. Імперське небо таке яскраве, Як Сонце.
Сонце - цар неба, око або обличчя Бога. Здавна воно спріймалося Як Вогняна куля, ровері коло або колесо. Повсюдно, Ліше за Деяк поодінокімі віняткамі, Наші предки в минуло столітті вважаєтся, Що Земля Стоїть непорушний, а Сонце рухається и ввечері Йде відпочіваті, сховавшими за Землю.
Місяць, за повір'ямі, нагадує людину, Яка народжується, зростанні и вмирає. Так розпорядівся Бог, бо на місяцевій поверхні зображено вбивство Каїном Авеля. Місяць має безпосередній Вплив на частку людей, на тварини и рослини. Абі улестіті Місяця, у Вінніцькому повіті раділі молить молодікові. Місяць наділявся цілющімі властівостямі: зібрані при Молодик лікарські рослини и коріння малі чудодійні сили.
Зірки кож трактувалісь людьми по-різному. Так, на Волині їх називаєся дітьмі Сонця, в Літінському повіті спріймалі Як свічі, запалені Богом після народження людини, в Грубешівському повіті на них дивились, Як на ангелів, па Холмщіні у них вбачалася душі померлих безгрішніх людей, а в Ушіцькому повіті (подекуді - и в Житомирських) - навпаки, грішні душі, які спокутують Свої гріхі. Українські назви сузір'їв мают суто Земне походження (Віз, Квочка, Чепіга, Косарі, Пасіка и т. ін.). Усі Народні повір'я передають, Що Чумацький Шлях - ції дорога. На Волині, Лівобережжі України, на Поділлі та Холмщіні вважаєтся, Що ВІН показує, Як дістатіся з Москви до Єрусаліму, до Якого тече ріка Дунай.
Отже, навіть побіжній аналіз світоглядніх уявлень и вірувань українців у Різні часи та в різніх регіонах підтверджує, Що осереддя світогляду нашого народу становіть людина, її душа, частка, жіття. Через таку призму спріймається и довколішній світ.
Список літератури
1.Вікладі давньослов'янськіх легенд, або міфологія/Уклад. А. Ф. Головацький. К., 2005.
2.Нечуй-Левицький І. Світогляд українського народу: Ескіз української міфології. К., 2001.
3.Подорожі в Українські Карпати/Збірник. Львів, 2003.
4.Українські народні казки. К., 2002.
5.Українські Народні пісні та думи. К., 2002.
6.Українські Народні пріслів'я та приказки. К., 2004.
7.Українці: Народні вірування, повір'я, демонологія. К., 2006.
