тільки аналізувати вже зафіксовані явища, але й припускати існування таких конкретних об'єктів, які ще не відомі науці. Таким чином, типологічний метод дозволяє досліджувати всю сукупність однопорядкових явищ як певну цілісність, розглянуту в Як закритої системи (на відміну від типології класифікація виходить із емпірично даного і тому неминуче випадкового за складом й обсягом безлічі явищ). Процедура типологічного методу полягає у виявленні та формулюванні деякого числа ознак досліджуваних об'єктів ("Диференціальних змінних"). Чим більше їх число, тим нижче рівень створюваної типології і тим більш приватний характер носять конструюються дослідником типи. Це означає, що типологія завжди має ієрархічний характер. У цьому зв'язку однією з, найважливіших проблем застосування типологічного методу є визначення відносної значущості диференціальних змінних, а також виявлення провідного рівня в їх ієрархії, якому відповідає основна модель ("тип" у вузькому сенсі слова; моделі більш високого рівня позначаються звичайно як "групи типів, більш низького - Як "підтипи" і т. д.). За своєю процедурою і цілям типологічний метод тісно пов'язаний з порівняльно-історичним методом в етнографії.
2.10 Компонентний аналіз
Компонентний аналіз - метод характеристики цілісної сутності явища за допомогою виявлення складових його структурних компонентів. Широке застосування отримав при вивченні систем термінів спорідненості. До формулювання процедури компонентного аналізу в даній області етнографічної науки впритул підійшов ще А. Кребер Точно опозицій.
Висновок
Список літератури
С.В./Под ред. 1981.
-->iv style = 'width: 600px; height: 30px;'
