="13%" valign=top> 1890
1900
1913
Англія
36
32
28
22
18
14
Франція
12
10
9
8
7
6
Німеччина
16
13
13
14
16
16
США
17
23
28
31
31
36
Її витіснили більш розвинені в промисловому, технологічному і,відповідно, в торговому плані країни, такі як США і Німеччина.
Незважаючи нате, що довоєнна економіка Англії представляла порівняно потужнуматеріальну базу, її економіка опинилася потенційно підготовленої до веденнятривалої війни, т. к. план матеріального забезпечення збройних силпередбачав використання у воєнний час тільки кадровій військовійпромисловості.
1.2 Англійське суспільство з рубежу століть. Соціальна структура іполітична боротьба
Весь комплекс соціальних реформ, проведених на початку століття.,являв собою значну поступку робітничого класу. Ці поступки булирезультатом активної боротьби пролетаріату як на попередньому етапі, так іЯкщопромисловості.Тому в[9]
ст.Алеконсерватизму.
2. Адаптація
2.1
Незважаючи нав 1913 р. до 768 тис. т. на місяць у 1918 р. [15] Впалатакож і виплавка чавуну. Зниження виплавки чавуну відбулося за рахуноквиробництва ковальського та ливарного заліза. В той же час виробництво гематитуі томассовского заліза, більш всього застосовуваних для вироблення предметів бойовогопостачання, в деякі періоди перевищувала довоєнний рівень.
Однак, ввідміну від більшості інших країн, що воювали, виробництво сталі зросло на20.9%. Це обумовлюється інтенсивним використанням брухту на переплавку(Питома вага брухту склав до 50% всієї сировини).
Такимчином, англійська металопромисловості випробувала негативний вплив війнив меншій мірі, ніж більшість інших країн, що воювали, зокремаНімеччина і Франція, але, тим не менше, попит на метали в Англії перевищуваввиробничі можливості металургійної промисловості, і ціни назалізні продукти сильно зросли.
Скоротиласятакож видобуток кам'яного вугілля, незважаючи на те, що його значення в роки війнисильно зросла. Тому паливна проблема в роки війни стала однією зосновних господарських проблем для Англії.
Англія повидобутку кам'яного вугілля в довоєнні роки займала друге місце в світі після США.Повністю задовольняючи внутрішнє споживання, вона експортувала до 77 млн. твугілля. Під час війни видобуток кам'яного вугілля, весь час скорочуючись, досягла в1918 231.5 млн. т, тоді як у 1913 вона становила 292.1 млн. т. [16]
Основнапричина падіння видобутку вугілля полягала в нестачі робочих і в зниженніпродуктивності праці.
Гострабрак вугілля змусила англійський уряд встати на шлях нормуванняпаливопостачання. Англія була розділена на 20 розподільних районів зурахуванням найкоротшого шляху доставки вугілля від виробника до споживача. Законом1916 був заборонений експорт вугілля в нейтральні країни, а в союзнідержави був дозволений лише частковий вивіз вугілля. У 1917 р.Паливопостачання ще більше погіршився, і уряд урізав відпустку вугіллягромадським установи і населенню. У серпні 1917 р. урядвстановило обов'язкові норми споживання вугілля в домашньому господарстві.
Під часвійни в англійській кам'яновугільної промисловості відчувався великий недоліккваліфікованої робочої сили, вибухових речовин, матеріалів для кріпленняшахт т. п. Крім того, англійські капіталісти в роки війни майже невкладали капітали в кам'яновугільну промисловість, вважаючи їїмалоперспективною, внаслідок чого, машинне устаткування шахт зношувалося,що вело до різкого падіння продуктивності праці.
Англійськабавовняна промисловість також постраждала в роки війни. Вже в 1915 р.вона відчувала труднощі в постачанні імпортною сировиною. Розширеннявиробництва бавовняних виробів було пов'язано з необхідністю збільшенняввезення бавовни, що могло завдати шкоди важливого імпорту вибухових речовин іпродовольства. У зв'язку з цим до 40% веретен призупинили роботу. В цілому жанглійська бавовняна промисловість під час війни значно знизиласвоє виробництво. Споживання бавовни скоротилося 869 тис. т в 1913 р. до675 тис. т в 1918 р. тобто на 23%. [17]
Споживаннявовни зросла з 1043 тис. кіп у 1913 р. до 1385 тис. кіп у 1916 р. [18]
Переробкальняного волокна в Англії в перші роки війни була розширена, але із занепадомросійського експорту, положення англійської лляної промисловості стало вкрайважким, і споживання лляної сировини скоротилося до кінця війни на 52% попорівняно з довоєнним часом.
На перше жмісце в Англії, як і у всіх європейський країнах, що брали участь у війні,висунувся продовольче питання. Харчування армії і населення здійснювалося вумови різкого нестачі продовольства. Світова війна 1914-1918 рр..підірвала сільське господарство всіх воювали країн Європи та Англії в тому числі.Англія позбулася величезного числа робочих рук, втратила величезну кількість коней.Перемикання сільськогосподарського машинобудування на військове виробництво ірізке скорочення імпорту сільськогосподарських машин призвели до спрацювання інвентарю.
Занепадсільського господарства викликав величезні продовольчі труднощі, що булиоднією з характерних особливостей економіки першої світової війни.
В Англіїсільське господарство займало порівняно незначну питому вагу.Потреби харчування до війни покривалися в основному за рахунок імпорту. ТомуНімеччина, нападаючи на англійські торгові судна, прагнула зірвати її імпорт ізалишити країну без продовольства і сировини. Це змусило Англію початирозширювати посівну площу, що дозволило збільшити збір зернових навласній території.
Щобстимулювати зростання посівної площі і збільшити валовий збір зернових,англійське уряд встановив заохочувальні ціни на сільськогосподарськіпродукти, посилило постачання їх сільськогосподарським інвентарем, штучнимидобривами та робочою силою. Під посіви зернових займалися луки і городи.
За часвійни кількість коней збільшилося на 2.2%, великої худоби - на 3%, числоовець скоротилося на 2.1% та свиней - на 15%. [19]
5 серпня1914 було створено урядовий комітет, який встановлював твердіціни і збирав дані про запаси продуктів харчування. У серпні того ж року буластворена комісія по закупівлі продовольчих товарів і предметів військовогопостачання. Було також заборонено експортувати продовольство, а черезкілька місяців ця заборона була поширена і на корм для худоби. Вжовтні 1916 р. була створена державна комісія по контролю задоставкою борошна і зерна із заокеанських країн, в січні 1917 р. буввстановлено контроль за торгівлею кукурудзою, а в подальшому і над іншимизерновими продуктами. Також було обмежено і взято під контроль споживанням'яса трудовим населенням.
Навесні 1917 р.були розроблені заходи по доставці в сільське господарство 60 тис. коней,ввезення добрив і насіння, а також щодо збільшення посівної площі з 7.8 млн.акрів у 1916 р. до 12 млн. акрів у 1918 р. Але ці заходи не буливиконані через нестачу робочих рук. [20]
25 квітня1917 палатою громад було ухвалено білль про вироб...
