під індексом розуміють показник порівняння двох станів одного і того ж явища (Простого і складного, що складаються з сумірних та несумірних елементів), [9]. За допомогою індексів характеризується розвиток національної економіки в цілому та її окремих галузей, аналізуються результати виробничо-господарської діяльності підприємств і організацій, досліджується роль окремих факторів у формуванні найважливіших економічних показників, виявляються резерви виробництва.
У розвитку індексної теорії в нашій країні склалися два напрями: узагальнююче, чи синтетичне, і аналітичні. Різниця між цими напрямками зумовлено двома можливостями інтерпретації індексів в їх додатку.
Узагальнююче, або так зване синтетичне, напрямок трактує індекс як показник середнього зміни рівня досліджуваного показника. В аналітичній теорії індекси - це показники зміни рівня результативною величини під впливом зміни индексируемой величини.
Таким чином, за допомогою індексних показників вирішуються такі основні завдання:
1) характеристика загальної зміни складного економічного показника або формують його окремих показників-факторів;
2) виділення у зміні складного показника впливу одного з факторів шляхом елімінування впливу інших факторів;
3) відокремлення впливу зміни структури явища на індексований величину.
Всі економічні індекси можна класифікувати за такими ознаками:
1. ступеня охоплення явища: індивідуальні і зведені (загальні),
2. базі порівняння: динамічні (Базисні і ланцюгові) і територіальні,
3. увазі ваг (соізмеренія): з постійними і змінними вагами,
4. залежно від форми побудови: агрегатні і середні (арифметичні і гармонійні),
5. характером об'єктів дослідження: індекси кількісних показників і якісних,
6. за складом явища: індекси постійного (фіксованого) складу і змінного складу,
7. по періоду дослідження: річні, квартальні, місячні і тижневі.
Основними індексами є індивідуальні та загальні. Індивідуальні індекси характеризують зміни окремих одиниць статистичної сукупності. Загальні індекси виражають зведені (узагальнюючі) результати спільної зміни всіх одиниць, що утворюють статистичну сукупність. В економічних розрахунках найчастіше використовуються загальні зведені індекси, що характеризують зміну сукупності в цілому, їх Загальні індекси В залежності від побудови загальних індексів: агрегатну і середньозважену.
Агрегатний індексів.
У даній
Угрупованням В
При проблеми:
1. вибір
2. визначення
3. встановлення
4. складання
Статистичні
Типологічна соціально-економічні типи, однорідні групи одиниць у відповідності з досліджуваними ознаками. При
1. по
2. по
Типологічна
Структурна суспільними явищами.
За допомогою явищ.
1. тобто
2.
Якщо з залежність.
Метод
Для вирішення
Для Якщо з залежність.
Для оцінки
За даними культур.
При цьому
Аналіз проводиться таким чином. групі. випадкових причин.
себе:
1. встановлення джерелами утворення.
2. обчислення дисперсії.
3.
Громадські різному. Основний
Кореляційно-регресійний аналіз.
Дослідження явищ і процесів.
Кореляційно-регресійний результат.
кореляційного
Функціональної класифікувати на наступні групи:
Якщо вона
Для виявлення методи:
рядів; угруповання;
У статистиці
Кореляційний
Для того щоб результати кореляційного аналізу знайшли практичне застосування і дали відбору об'єкта дослідження і ознак-факторів. правильного застосування методів кореляційного аналізу є вимога однорідності тих одиниць, які піддаються вивченню методами кореляційного
я і врожайності цукрових буряка в РФ і по Воронезькій області
Ще за 2000 років до н. е.. ассірійці, вавилоняни, перси знали буряк як овочеве і лікарська рослина. Культурне обробіток її почалося не пізніше ніж за 1000 років до н. е..
На Русі буряк відома приблизно з X - XI століть. Передбачається, що свій славний шлях по Русі буряк початку з Київського князівства. Звідси вона проникла на новгородську, московську землі, в Польщу і Литву. Повсюдне поширення в Росії буряк поряд з ріпою і капустою отримала в XIV столітті.
Велика заслуга по поширенню і культивуванню столового буряку в Росії належить чудовим російським натуралістам, агрономам - селекціонерам Болотову і Грачову. Справжнім центром вирощування буряків завжди була Україна. Про це свідчить, зокрема, анкетне опитування, проведене в 1766 році.
Промислове вирощування цукрових буряків більше розвинене в помірних широтах, але розширюється і в субтропіках. Цукрові буряки вирощують на площі понад 9 млн. га (з них 80% - у Європі).
Провідні країни по площі посіву цукрового буряка - Марокко, Єгипет, Алжир, Туніс, США, Канада, Чилі, Уругвай, Китай, Росія, Туреччина, Іран, Японія, Сірія, Франція, Польща, Італія, Румунія. Урожайність цукрових буряків деяких країн можна вивчити в Додаток 1.
Розглянемо динаміку валового збору і урожайності цукрових буряків у Воронезькій області і по Росії в цілому.
Розглянемо динаміку валового збору цукрових буряків на прикладі Російської Федерації за 2002-2007 рр..
Таблиця 1.Дінаміка валового збору цукрових буряків на прикладі Російської Федерації за 2002-2007 рр..
Роки
Валовий збір цукрових буряка, тис.т.
Абсолютний приріст, ц
Темп росту,%
Темп приросту,%
Абсолютне значення 1% приросту, тис.т
ланцюгової
базисний
ланцюгової
базисний
ланцюгової
базисний
2002
15700
2003
19400
3700
3700
123,57
123,57
23,57
23,57
157
2004
21800
2400
6100
112,37
138,85
12,37
38,85
194
2005
21400
-400
5700
98,17
136,31
-1,83
36,31
218
2006
30900
9500
15200...
