? пт угпттптітпп •
fffftffFTTKfrmc ,. ста: прийняття кримінального закону, що скасовує злочинність діяння (ч. 1 ст. ГО КК); добровільна відмова від злочину (ст. 31 КК); звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку з деятельним_ ВЈ аскаяні-_ем (ст. 75 КК); з примиренням з потерпілим (ст. 76 КК); із изменени-ем_обстановкі (ст. 77 КК); із закінченням ср_ок пк дяннпр.ті (Ст. 78 КК); із застосуванням до неповнолітнього примусових заходів воспита ^ тельного впливу (ст. 90 КК); на підставі акта амністії (ст. 84 КК); по підставах, зазначеним у Особливої вЂ‹вЂ‹частини КК (примітка до ст. 126, 204, 205, 206, 208, 222, 223, 228, 275, 291, 307, 337, 338 КК).
Другу групу утворюють обставини, за наявності яких чи-
ЦО, Визнане ВИННИМ ПО прігпіпцГсуДя, | -> г.йг) б (щт1я ^ етг.я ~ 7уг ~ н : Як ^ 1Я-
нйялйбо від відбування призначеного судом міри покарання ~ Т ~ зв'язку із закінченням випробувального терміну пріусловном ^ засудженні (ст. 73 УКТГ з важкою хворобою (Ст. 81 У До); ^ закінченням строків давності звинуватив-тельного вироку суду (ст. 83 КК);
А.В. Загальна частина. М., 1996. С. 250.
гасіння
В§ 3. ФОРМИ Зміст її становить сукупність двох або більше одиничних злочинів, скоєних однією особою. Можна .
злочинів. С.
злочинів. М., 1967.
С. 160.
В.П. М., 1988. С. 7. Г.Г. М., 1989. С. 17.
В Відповідно до ч. 1 ст. КК. З іншого Саме тому ч. 2 ст. ст. по п. "б" ч. 2 ст.
передбачений ч. 1 ст. ст. 111 КК. ст. 290 КК. 158 КК неодноразовим в ст. також ст. 161 КК У точній "А" ч. 2 ст. 132 КК. 16 ч. 2 ст. 204). Це особливо
У відповідності зі ст.
З цього випливає, що злочинів.
Судова
Разом з тим ст. 105, ч. 2 ст. сукупністю злочинів. КК). або бездіяльністю. Для реальної Федерації. 1961-1993. М., 1994.
152
наслідків. У зв'язку зКК), вбивство одним пострілом одного потерпілого і заподіяння тяжкої шкоди здоров'ю іншому (Ст. 105 і 111 КК), умисне позбавлення життя потерпілого при розбої або бандитизмі (ст. 105 і 162 або 209 КК) і т.п.
Для правильної кваліфікації важливо відмежувати сукупність злочинів від випадків, коли скоєно кілька діянь, передбачених різними статтями Особливої вЂ‹вЂ‹частини КК, але одне з них є умовою, способом, засобом, кваліфікуючою ознакою або етапом (стадією) іншого,
Сукупність злочинів, в якій одне діяння є усло вієм або створює умови для здійснення іншого, в правопримени-котельної практиці зустрічається досить часто. За результатами дослідження більш ніж в 20% випадків зв'язок між входять до сукупність злочинами виражалася в співвідношенні умови і слідства. Прикладами можуть бути: неправомірне заволодіння автомобілем або іншим транспортним засобом без мети розкрадання (ст. 166 КК) та порушення правил дорожнього руху і експлуатації транспортних засобів (ст. 264 КК); незаконне виготовлення зброї (ст. 223 КК) і вбивство (ст. 105 КК); привласнення або розтрата чужого майна (ст. 160 КК) та службове підроблення (Ст. 292 КК).
Злочинні дії, що створюють умови для вчинення іншого злочину, якщо вони не є його обов'язковою ознакою або складовим елементом, мають кваліфікуватися самостійно.
До числа обов'язкових ознак складу кримінальний закон нерідко відносить спосіб скоєння злочину. При цьому спосіб може передбачатися кримінальним законом і в якості самостійного злочину. У подібних ситуаціях можливі різні варіанти кваліфікації злочинів:
а) злочин, в складі якого один акт виступає в якості передбаченого кримінальним законом способу вчинення іншого злочину, являє собою одне, одиничне злочин. У таких
1 Див: Малков В.П. Сукупність злочинів (питання кваліфікації та призначення покарання). Казань, 1974. С. 210,
153
випадках спосіб додаткової кваліфікації не потребує. Так, причи-i нение тяжкої шкоди здоров'ю потерпілого є способом Квалі-j філірованнимі вимагання (п. "Г" ч. 3 ст. 163 КК). Все скоєне представляє собою одне злочин;
б) якщо спосіб не є обов'язковою ознакою іншого складу, то вчинене слід кваліфікувати за сукупністю злочинів. Наприклад, службове підроблення (ст. 292 КК) як спосіб розкрадання предметів, що мають особливу цінність (ст. 164 КК);
в) якщо спосіб є більш суспільно небезпечним, ніж злочин, за допомогою якого воно відбувається, то вчинене повинно кваліфікуватися за сукупністю злочинів. Наприклад, переви-j шеніе посадових повноважень, поєднане з вбивством потерпілої го, слід кваліфікувати за сукупністю злочинів, передбачених, смотренних ст. 105 і 286 КК.
Сказане повністю застосовно до випадків, в яких один злочин виступає в Як засоби скоєння іншого. Наприклад, підроблення документів як засіб ухилення від обов'язків військової служби (ч. 1 ст. 339 КК) не вимагає самостійної кваліфікації за ст. 327 КК, оскільки є обов'язковим ознакою іншого складу злочину.
Не потрібний кваліфікації за сукупністю, якщо одне злочинне діяння є кваліфікуючою ознакою іншого, більш тяжкого злочину. Наприклад, заподіяння тяжкої шкоди здоров'ю потерпілого при розбої є його кваліфікуючою ознакою (п. "в" ч. 3 ст. 162 КК). Все скоєне представляє собою єдиний злочин - кваліфікований склад розбою.
Теорія кримінального права і правозастосовна практика не визнають сукупності злочинів також і у випадках, коли один злочин є лише етапом або стадією вчинення іншого, більш небезпечного злочину. Наприклад, дії винного, якщо вони] одночасно містять ознаки кількох злочинних посягань] на представника влади (образа, застосування насильства і посягаючи-: тельство на життя - ст. 319, 318 і 317 КК) слід кваліфікувати за] статтею КК, яка передбачає відповідальність за найбільш тяжкий вид! посягання з числа вчинених, якщо вони були вчинені одночасно і об'єднувалися єдиним злочинним наміром.
Не може розглядатися як сукупність і послідовне здійснення окремих стадій одного і того ж злочину. На-приклад, готування до вбивства, замах на вбивство і заподіяння смерті не утворюють сукупності злочинів, так як фактично вчинене є єдиним злочином - кінченим убий-
154
ством. В подібних випадках наступна стадія поглинає попередню.
Сукупність злочинів необхідно відрізняти від конкуренції кримінально-правових норм. При конкуренції одне і те ж діяння підпадає під дію двох або більше статей. Наприклад, отримання хабара посадовою особою охоплюється як ст. 290, так і ст. 285 КК (зловживання посадовими повноваженнями), службове підроблення-як ст. 292, так і ст. 285 КК. Перша норма (ст. 290, 292 КК) є спеціальною по відношенню до другої (ст. 285 КК) і - загальній нормі, що передбачає всі випадки зловживання посадовими повноваженнями.
Правила кваліфікації злочинів при конкуренції норм встановлені в ч. 3 ст. 17 КК: якщо злочин передбачено загальною і спеціальною нормами, сукупність відсутня і кримінальна відповідальність настає за спеціальною нормою.
Рецидив злочинів. Відповідно до ч. 1 ст. 18 КК рецидивом злочинів визнається вчинення умисного злочину особою, яка має судимість за раніше досконале навмисне злочин. Названі ознаки дозволяють відмежовувати рецидив від неодноразовості і сукупністю злочинів.
Залежно від характеру злочинів, що утворюють рецидив, і кількості судимостей кримінальний закон (ч. 2 ст. 16, ст. 18 КК) розрізняє простий (загальний), небезпечний і особливо небезпечний рецидив.
Простим (загальним) рецидивом визнається вчинення будь-якого умисного злочину особою, яка має судимість за будь раніше досконале навмисне злочин (наприклад, особа, яка має судимість за крадіжку, вчиняє хуліганство, або винний, який має судимість за згвалтування, здійсню...
