тирізницю понять "витрати" на виробництво продукції та "собівартість"продукції. У собівартість включається тільки частина витрат, інша їх частинавідбивається як витрати незавершеного виробництва. Перелік витрат, що включаютьсяв собівартість продукції, регулюється положенням про склад витрат повиробництву і реалізації продукції (робіт, послуг), що включаються в собівартістьпродукції (робіт, послуг), та про порядок формування фінансових результатів,враховуються при оподаткуванні прибутку (затверджено ПостановоюУряду РФ від 05.08.92 № 552 (із змінами і доповненнями). Результатомпроцесу виробництва (витрат на виробництво) є випуск готовоїпродукції, який в бухгалтерському обліку відображається в натуральному і грошовомувираженні. Отже, відобразити в обліку процес виробництва - значитьвідобразити його і як процес створення продуктів (готової продукції), і якпроцес виробничого споживання засобів виробництва і праці.
Основними завданнямибухгалтерського обліку процесу виробництва є:
визначення фактичного обсягувиробництва. Для цього виявляється загальна кількість як всієї виробленоїпродукції, так і продукції кожного виду:
обчислення фактичноїсобівартості продукції;
визначення обсягунезавершеного виробництва.
Для обліку процесу виробництваі калькуляції собівартості продукції на промислових підприємствах використовуєтьсяряд спеціальних рахунків. Найважливіший з них рахунок 20 "Основне виробництво"- Рахунок активний, в дебеті відображаються всі витрати на виготовлення продукціїосновного виробництва, а по кредиту - фактична виробничасобівартість готової продукції. Таким чином, сальдо цього рахунку будехарактеризувати величину витрат підприємства на виробництво цієї продукції, незакінченою обробкою, тобто незавершене виробництво.
Розподіл валових витратзвітного періоду, тобто дебетового обороту рахунка 20 "Основне виробництво",між незавершеним виробництвом і готовою продукцією проводиться такимчином.
За даними інвентаризації абояким іншим способом, наприклад за нормативами прийнятими на підприємстві,здійснюється оцінка незавершеного виробництва. Потім в бухгалтеріїрозраховується фактична собівартість продукції за наступною формулою:
Сф = НЗПн +3- НЗПк-0.
Де: Сф - фактичнасобівартість готової продукції.
НЗПн - залишки незавершеноговиробництва на початок звітного періоду.
НЗПк - залишки незавершеноговиробництва на кінець звітного періоду,
3 - валові витрати навиробництво за певний звітний період.
О - вартість відходіввиробництва
Проте завдання обліку витрат навиробництво полягає не тільки в тому, щоб надати керуючій системіінформацію та забезпечити контроль за сукупністю всіх витрат на виробництво ісобівартістю всієї готової продукції, але і в тому, щоб отримати інформацію ізабезпечити контроль за формуванням собівартості одиниці кожного виду продукції, що випускаєтьсяпідприємством продукції.В ходіДляпідприємства.
Процес продажу являєпокупцеві.Тількиприбутку.Звідсидля узагальнення інформації про доходи та витрати, пов'язані зі звичайними видамиНа цьому рахунку відбиваються, зокрема, виручка і собівартість по:
готової продукції танапівфабрикатам власного виробництва;
робіт і послуг промисловогохарактеру;
робіт і послугнепромислового характеру;
покупним виробам (набутимдля комплектації);
будівельним, монтажним,роботам;
товарам;
пасажирів; вантажно-розвантажувальним операціям;
послуг зв'язку;
надання за плату втимчасове користування (тимчасове володіння і користування) своїх активів подоговором оренди (коли це є предметом діяльності організації);
виникають з патентів на винаходи, промислові зразки та інших видіворганізації);
При визнанні в бухгалтерськомуобліку сума виручки від продажу товарів, продукції, виконання робіт, наданняОдночасно собівартість"Продажі".
В організаціях, зайнятихвиробництвом сільськогосподарської продукції, за кредитом рахунку 90 "Продажі"Плановасобівартість проданої продукції, а також суми різниць списуються в дебетрахунку 90 "Продажі" (або сторнуються) в кореспонденції з тимирахунками, на яких враховувалася ця продукція.
В організаціях, що здійснюютьроздрібну торгівлю і ведуть облік товарів за продажними цінами, за кредитом рахункукореспонденції з рахунками обліку грошових коштів і розрахунків), а за дебетом - їхбути відкриті субрахунки:
90-1 "Виручка";
90-2 "Собівартість продажів";
90-3 "Податок на доданувартість ";
90-4 "Акцизи";
продажів ". належать до отримання від покупця (замовника).
Організації - платникиабо збиток) від продажів за звітний місяць.
Записи за субрахунками 90-1 "Виручка",90-2 "Собівартість продажів", 90-3 "Податок на доданувартість ", 90-4" Акцизи "виробляються накопичувально протягомзвітного року. Щомісяця зіставленням сукупного дебетового обороту посубрахунками 90-2 "Собівартість продажів", 90-3 "Податок надодану вартість ", 90-4" Акцизи "і кредитового обороту посубрахунку 90-1 "Виручка" визначається фінансовий результат (прибутокабо збиток) від продажів за звітний місяць. Цей фінансовий результат щомісяця (заключнимирахунок 99 "Прибутки і збитки". Таким чином, синтетичний рахунок 90"Продажі" сальдо на звітну дату не має.
Після закінчення звітного року всі
Аналітичний облік за рахунком 90"Продажі" ведеться по кожному виду проданих товарів, продукції,виконуваних робіт, надаваних послуг і ін Крім того, аналітичний облік поцим рахунком може вестися по регіонах продажів та інших напрямках, необхідним
Таким чином, процес продажу
3.результати.
Залежно. Приспіввідношення.ому, що зі збільшенням стажу, заробітна плата буде різноюступеня збільшуватися, а може і знижується.
При ймовірностях абокореляційних взаємозв'язках, як правило, визначають тісноту зв'язку міжфактором і узагальненим результатом.
При аналізі функціональноїЗалежно розрізняють такі їх види:
адитивні залежності,
мультиплікативні,
комбіновані.
При аддитивной формі зв'язкурезультат являє собою суму факторів, що визначають його величину.
Наприклад, обсяг реалізованоїпродукції може розглядатися наступним чином:
PП = ВП + ОН-ОК,
де РП - реалізація продукції,
ВП - випуск продукції,
ОК - залишки нереалізованоїпродукції на кінець періоду,
ОН - залишки нереалізованоїпродукції на початок періоду.
При аддитивной формі зв'язкурозмір впливу фактора на узагальнюючий показник дорівнює величині зміни самогофактора щодо базисного рівня. При цьому зв'язку для факторного аналізуніяких спеціальних прийомів використовувати не потрібно. Розмір зміни фактора цеі є вплив його на характеристику.
Однак у цьому випадку важливовизначити напрямок впливу, фактори можуть знаходитися як в прямій, так і взворотного зв'язку з узагальнюючими показниками.
Якщо зв'язок пряма, то ззбільшенням фактора збільшується і узагальнюючий показник, при зворотного зв'язкуузагальнюючий показник зменшиться із збільшенням фактора.
При мультиплікативної схемоюзв'язку результативний показник розглядається як твір низки факторівспівмножників. Наприклад, при аналізі використання трудових ресурсівпідприємства, об'єднання обсяг продукції прийнято розглядати як результат4-х факторів співмножників:
ВП = Ч * Д * П * W годину,
де ВП - обсяг продукції (тис. руб);Ч - середньооблікова кількість робітників; Д - середня кількість днів роботи одногоробітника за період (за місяць); П - середня тривалість робочої зміни, Wгодину - середньогодинна вироблення (в крб).
Виявлення залежностей важливо длявибору способу розрахунку впливу факторів на зміну характеристики. Приадитивної залежності зміна характеристики дорівнює зміні фактора,тому ніяких додаткових прийомів використовувати немає необхідності.
При мультиплікативноїЗалежно вплив факторів можна визначити будь-яки...
