типу китів і сирен, повернулися у водне середовище. Збільшилося числовидів прісноводних кісткових риб. Еволюціонували й інші групи тварин, втому числі мурахи і бджоли, шпаки і пінгвіни, гігантські нелітаючі птахи,кроти, верблюди, кролики та полівки, кішки, собаки і ведмеді.
Рослинний світ: Підбагатьох частинах світу виростали ліси з пишною рослинністю, у помірнихширотах росли пальми. [8]
олігоценових епоха (від 38до 25 млн. років тому)
Географія і клімат: Волігоценову епоху Індія перетнула екватор, а Австралія нарешті відокремиласявід Антарктиди. Клімат на Землі став прохолоднішим, над Південним полюсом сформувавсявеличезний льодовиковий покрив. Для утворення такої великої кількості льодузнадобилося не менш значні обсяги морської води. Це призвело допониженню рівня моря по всій планеті і розширення території, зайнятої сушею. Повсюднепохолодання викликало зникнення буйних тропічних лісів еоцену в багатьохрайонах земної кулі. Їхнє місце зайняли ліси, що віддавали перевагу більш помірний(Прохолодний) клімат, а також неосяжні степи, що розкинулися на всіх материках.
Тваринний світ: Споширенням степів розпочався бурхливий розквіт травоїдних ссавців. Середних виникли нові види кроликів, зайців, гігантських лінивців, носорогів іінших копитних. З'явилися перші жуйні.
Рослинний світ: Тропічнілісу зменшилися в розмірах і почали поступатися місцем лісам помірного поясу,з'явилися і великі степу. Швидко поширювалися нові трави, розвивалисянові види травоїдних тварин. [8]
міоценових епоха (від 25до 5 млн. років тому)
Географія і клімат: НаПротягом міоцену материки все ще знаходилися "на марші", і при їхзіткненнях відбувся ряд грандіозних катаклізмів. Африка"Врізалася" в Європу та Азію, в результаті чого виникли Альпи. Призіткненні Індії та Азії вгору зметнулися Гімалайські гори. В цей же чассформувалися Скелясті гори і Анди, оскільки й інші гігантські плити продовжувализміщуватися і наповзає один на одного.
Однак Австрія і Південна
Тваринний світ:напрямку.БлижчеВважають, щоістоти.
період
кулі.Америку.ДаліУ міру зменшенняПізніше вони
Рис.
2. Остання
е..В цей час
2.1 Клімат
років тому. [3]
Рис. в
Рис.Північної півкулі. На[3]
[3] [3]
Рис.9.тваринний світ.[3]
море. км. Вона
[3]
озеро.
океану.океані.На місці
Він[3] км. еднікового покриву:
1. Лаврентіївський щит з центром над південно-західною частиноюГудзонової затоки;
2. Карський щит з центром над Карським морем поширювався навесь північ Російської рівнини, Західної і Середньої Сибіру;
3. Гренландський щит;
4. Східносибірських щит, що закриває Сибірські моря, узбережжіСхідного Сибіру і частина Чукотки;
5. Ісландський щит
Рис. 13 Арктичний льодовиковий покрив
Навіть в суворий льодовиковий період клімат постійно змінювався.Льодовики то поступово наступали на південь, знову відступали. Максимальної потужностільодовиковий покрив досяг близько 20 000 років тому. [3]
3. Четвертиннізаледеніння на європейській частині Росії
Четвертинний заледеніння - заледеніння в четвертинному періоді,викликане зниженням температури, започаткованим ще у кінці неогенового періоду. Вгорах Європи, Азії, Америки почали збільшуватися льодовики, що стікали на рівнини,на Скандинавському півострові утворилася поступово расширявшаяся крижанашапка, що наступали льоди відтісняли мешкали там тварин і рослини на південь. [6]
Товщина крижаного покриву досягала 2 - 3 кілометрів. Близько30% території сучасної Росії на півночі було зайнято покривним зледенінням,яке то кілька скорочувалася, то знову просувалося на південь. Міжльодовиковіперіоди з теплим, м'яким кліматом змінювалися похолоданнями, коли льодовики зновунаступали. [6]
На території сучасної Росії було 4 заледеніння - Окського,дніпровське, московське і Валдайське. Найбільш великим з них було дніпровське,коли гігантський льодовиковий язик спускався по Дніпру до широти Дніпропетровська,а по Дону - до гирла Ведмедиці. [6]
Розглянемо Московське заледеніння
Московське заледеніння - льодовикова епоха, що відноситься доантропогенового (четвертинного) періоду (середній плейстоцен, близько 125-170тисяч років тому), останнє з великих зледенінь Руській(Східно-Європейської) рівнини.
Йому передувало Одинцовському час (170-125 тисяч роківназад) - відносно теплий період, що відокремлює московське заледеніння відмаксимального, дніпровського зледеніння (230-100 тисяч років тому), також усередньому плейстоцені. [6]
Як самостійну льодовикову епоху московське заледеніннявиділили порівняно недавно. Деякі дослідники як і раніше трактуютьмосковське заледеніння як одну зі стадій дніпровського зледеніння, або що цебула одна зі стадій більш великого і тривалого попередньогозаледеніння. Проте межа льодовика, що розвивається в московську епоху,проводиться з більшою обгрунтованістю. [6]
Московське, обледеніння захопило лише тільки північну частинуМосковської області. Кордон льодовика проходила по річці Клязьмі. Саме під частанення Московського льодовика практично повністю були розмиті моренні товщідніпровського зледеніння. Обводнення прильодовикової зони, в якубезпосередньо входила територія Шатурського району, в період таненняМосковського льодовика було таке велике, що низини заповнилися великими озерамиабо перетворилися на потужні долини стоку талих льодовикових вод. У них осідалисуспензії, утворюючи зандрові рівнини з піщаними і супіщаними відкладами,найбільш поширеними в межах району в даний час. [6]
Рис.14 Положення кінцевих льодовикових морен різного віку вмежах центральній частині Російської рівнини. Морена ранневалдайского ( )і поздневалдайского () зледенінь.
4. Причини льодовиковихепох
Причини льодовикових епох неподільно пов'язані з більш широкимипроблемами глобальних кліматичних змін, що мали місце протягомісторії Землі. Час від часу відбувалися значні зміни геологічних табіологічних обстановок. Слід мати на увазі, що початок усіх великихзаледенінь визначається двома важливими факторами. [1]
перше, впродовж тисячоліть в річному ході опадівповинні домінувати рясні тривалі снігопади.
друге, в районах з таким режимом опадів температури повиннібути настільки низькими, щоб літнє сніготанення зводилося до мінімуму, афірнові поля збільшувалися з року в рік до тих пір, поки не станутьформуватися льодовики. Рясна акумуляція снігу повинна превалювати вбалансі льодовиків на протязі всієї епохи зледеніння, так як якщо абляціяперевищить акумуляцію, обледеніння піде на спад. Очевидно, для кожноїльодовикової епохи необхідно з'ясувати причини її початку і закінчення. [1]
Гіпотези
1. Гіпотезаміграції полюсів. Багато вчених вважали, що вісь обертання Землі час відчасу змінює своє положення, що призводить до відповідного зміщеннякліматичних зон. [1]
2. Гіпотезадіоксиду вуглецю. Міститься в атмосфері діоксид вуглецю CO2 дієподібно теплому ковдрі, утримує випромінюване Землею тепло поблизу їїповерхні, і будь істотне скорочення вмісту СО2 в повітрі призведедо зниження температури на Землі. В результаті температура суші понизиться, іпочнеться льодовикова епоха. [1]
3. Гіпотезадіастрофізма (рухів земної кори). В історії Землі неодноразово відбувалисязначні підняття суші. У цілому температура повітря над сушею зменшуєтьсяприблизно на 1,8. C підйомом на кожні 90 м. В дійсності гори піднялисяна багато сотень метрів, що виявилося достатнім для формування там долиннихльодовиків. Крім того, зростання гір змінює циркуляці...
