іки і населення на не інфляційної основі, тотобто без випуску звернення додаткових грошових коштів.
Кредитна політика комерційного банкуяк надбудовна категорія грунтується на дослідженні досягнутого рівня розвиткукредитних відносин банку з клієнтами є джерелом розроблюваної банкомкредитної політики і служить мірилом її ефективності, оптимальності. Банки розробляютькредитну політику, перш за все тому, що вона дозволяє регулювати, керувати,раціонально організувати взаємини між банком і його клієнтами з приводуповоротного руху грошових коштів. У процесі розробки кредитної політикикомерційного банку необхідно враховувати рівень розвитку суспільства, банківської системидержави і конкретного банку.
На макроекономічному рівні метою політики,проведеної банками на чолі з Національним банком Республіки Казахстан, єпідтримка стабільності банківської системи та забезпечення сталого поступальногорозвитку економіки.
Загальна мета комерційного банку, повиннавизначати пріоритети його політики з позиції прибутковості, рентабельності, ліквідності,мінімізації ризиків, оптимізації портфеля. Виходячи з цього, метою кредитної політикистабільного зростання прибутку банку.
банку. Таким чином,банку; послуги;
Фактори
політику
-ступінь
-забезпеченняпозичок;
політики.клієнтами.комерційного банку: політики; Можнапозичальників; портфеля;
Розробка кредитної політикизростає.Прикредитування вимагає розробки оптимальної для банку організації кредитування.
Для успішного функціонуваннястабільності.умови.
Вуміє, включати і питання про терміни кредиту. Ці терміни впливаютьна ліквідність банку і на ризик, пов'язаний з судами. Деякі банки не схильнінадавати позики під нерухомість на дуже тривалий термін, інші обмежуютьобсяг строкових позичок фірмам. Крім того, деякі банки воліють обмежуватипозики на придбання автомобілів строком від 24 до 30 місяців.
Також однією з проблем, з якоюстикаються багато банків, полягає в тому, що заявки на кредит перевищують передбаченийзаконом межу величини кредиту. Банк стоїть перед вибором: або укласти задовільнийугоду з банком-кореспондентом, який візьме на себе надлишкову частину позики,або відмовити клієнту і поставити під загрозу свої взаємини з ним, якимибанк, можливо, дуже дорожить. Деякі банки схильні залишати такі заявки безуваги або видають кредит до вичерпання ліміту.
Керівництво банку постійностикається з проблемою визначення обгрунтованої величини портфеля позичок. Банкизмушені, однак підтримувати рівень ліквідності, достатній для задоволеннявимог вкладників. Але вони не можуть просто вкласти кошти в інші активи,наприклад облігації, і забезпечити необхідну ліквідність.
На питання про оптимальну величиноюпозичкового портфеля немає однозначної відповіді. Попит на кредит в даному районі, активністьвкладників, капітал банку, кваліфікація персоналу, вимоги до ліквідності - всіці фактори різні для різних банків. Величину портфеля слід розраховувати виходячиз аналізу попиту на банківські кошти та пріоритетів їх використання. А так якструктура цих пріоритетів буває різна, неможливо встановити жорсткі правилащодо розмірів позичкового портфеля як конкретного банку, так і банківської системив цілому.
Якщо виходити з відношенняпозики/депозити, позичкові портфелі збільшуються.У банків і в крупних фінансових центрах це відношення, як правило, вище, ніж уневеликих провінційних банках. Крім прагнення збільшити доходи, цьому сприяютькілька факторів: можливість підтримувати ліквідність, наявність ринку федеральнихрезервних фондів, вдосконалення методів управління активами і ресурсами, поліпшенняметодів аналізу кредитоспроможності та оцінки кредитних ризиків [10].
На закінчення хотілося б підкреслити,що кредитна політика комерційного банку несе в собі об'єктивне початок і одночасноз цим вона визначається власною стратегією і тактикою комерційного банку, тотобто несе в собі також суб'єктивне начало, що дозволяє визначити, по суті,дуалістичну природу кредитної політики як вираз загальнодержавної та індивідуальноїполітики. Єдність об'єктивного і суб'єктивного підходів у процесі формуваннякредитної політики комерційного банку дозволяє найбільш повно врахувати всі фактори(Зовнішні і внутрішні), що впливають на діяльність банку, що обумовлюють його політику,і, як наслідок, виробити найбільш раціональну, оптимальну, ефективну кредитнуполітику банку.
1.3 Основні напрямки розвиткута реалізації кредитної політики комерційного банку
Кредитні операції єнаріжним каменем банківського бізнесу. Ці операції приносять банкам основну частинуприбутку так, із загальної суми валових операційних доходів американських комерційних банків в 2003 році в 468,4млрд. доларів (78,1%) припадало на процентні платежі по виданих кредитах ілізингу і лише 61,2 млрд. доларів (23,9%) - на дохід від портфеля цінних паперів.
Аналогічне співвідношення джерелдоходів банків простежується і в інших країнах. В Японії, наприклад, в 2001 - 2002роках 57,2% доходів банку було отримано у формі процента по позичках і обліку векселіві 24,4% у вигляді відсотків і дивідендів, сплачених цінних паперів.
Динаміка кредитів. Їх питомавага в активах банку формується під впливом багатьох факторів як довгострокового,так і кон'юнктурного характеру. Структура кредитних операції конкретного банку залежитьвід величини його активів, розташування головної контори, наявності і розгалуженостійого мережі відділень, складу клієнтури, спеціалізація банку і так далі, а такожвід загального стану економічної кон'юнктури в країні - фази промислового циклу,положення на грошовому ринку, ступеня розвитку інформаційних процесів і так далі.
У дрібних і середніх банках знаходятьсяв провінційних містах, що мають обмежене коло клієнтів і відносно слабкопов'язаних з загальнонаціональним грошовим ринком, позичкові операції займають більш скромнемісце в балансах, чим у великих банків у фінансових центрах. У США частка кредитіву банків з активами не менше 180 млн. доларів становила в 2002 році в середньому63,2%, а у великих (з активами понад один млрд. доларів) - 74,7%. Відповідноменш прибуткові активи, наприклад вкладення в цінні папери, у перших дорівнювали 39,0%,у других 23,6% балансу.
Великий вплив на структурубанківських активів надають загальнополітичні та соціально-економічні процеси.Особливо болісно банківська система реагує на гострі порушення ділової активності,пов'язані з війнами, економічними кризами, інфляцією тощо.
Структура активної частини банківськогобалансу в принципі ідентична для банків різних країн, але має деякі специфічніособливості, що виражається в кваліфікації і угрупованнях статей балансу. Так, наприклад,в консолідованому балансі лондонських кліринг банків проводиться чітке розмежуванняоперацій в національній та іноземній валютах, а також робиться акцент на ступеніліквідності окремих статей активів [3].
Кредитні операції єнайбільш великою групою статей банківських активів. В основу їх класифікації можутьбути покладені різні критерії: види позичальників, цілі, характер або строки кредиту,наявність забезпечення по позиці і так далі.
Перш за все, необхідно відзначити,що у всіх країнах у тій чи іншій формі проводиться розподіл позичок на дві великігрупи - персональні позички фізичним особам для задоволення особистих потреб та діловіпозички акціонерним компаніям і одиничним підприємцям для забезпечення процесувиробництва і реалізації продукції. Це розмежування має важливе значення, томув зазначених сферах засто...
