ди - грудей(СР укр. Грудей); змішання, уподібнення роду і числа: красива тюль замістькрасивий тюль (СР укр. гарна тюль), стуло замість стілець (СР укр. стуло);уподібнення окремих російських дієслівних форм відповідним українським.Наприклад: стріляються сніжками замість стріляють (СР укр. Стріляються). Нерідко врозглянутих формах російської мови в Україні фіксується змішання приставок іприйменників у-у, з-зі, які в українській мові являють собою фонетичніваріанти, наприклад: вийшли з будинку, вийшов з маршрутки замість з дому, змаршрутки; сукню з червоного оксамиту замість з червоного оксамиту; практика ушколі замість в школі; приїхав з Києва замість з Києва.
Явищаінтерференції простежуються також і в сфері прийменникового і беспредложногоуправління, наприклад в конструкціях з прийменником по, уживаним у російській мовідля позначення місця (по містах, по селах), іноді під впливомукраїнської мови спостерігається заміна давального відмінка прийменниковим (по містах, поселах); дієслово жартувати вживається з прийменником з (жартувати з кого) замістьприйменника над (жартувати над ким; вибачте нам замість вибачте нас (укр. пробачтенам) і т.д.
Частотнийє руйнування форми слова в результаті вживання української афікса
В
Вельми
ВВимогиНаприклад:мови.
Замови.мови.
2.2.
Для
В
Лексичні
Стилістичні
Як
2.3.Опис
Професіоналізм
Про
мають
формуються
Професіоналізм
Професіоналізм
Професіоналізм
Одинення та самоосвіти мибачимо в перетворенні змісту і форми практичних занять у вузі.
Студент-філологперш за все - майбутній учитель, тому важливо розвивати уміння педагогічногоспілкування. Саме в професійному спілкуванні формуються та вдосконалюються всікомпоненти мовного портрета мовної особистості.
Висновки
Вструктурі професійної компетенції вчителя-філолога першорядне значеннямають професіоналізм знань, професіоналізм спілкування та професіоналізмсамоосвіти. Названі компоненти є базою для формування мовногопортрета як окремої мовної особистості, так і соціальної групи в цілому.
Підмовним портретом мається на увазі комплекс комунікативних, нормативних таетичних властивостей мови, що виявляються на основі соціокультурної приналежностіі лінгвістичної компетентності мовних особистостей.
Дослідженняпоказало, що соціальна підоснова мовного портрета студентів-філологів урегіоні досить строката і становлення мовного портрета відбувається вумовах білінгвальної середовища, що призводить не тільки до транспозиції, але і доінтерференції, яка негативно позначаються мовному портреті позначеноїсоціальної групи.
Явищеінтерференції позначається на різних мовних рівнях нефілологів (що булодосліджено та обгрунтовано вченими Н.Г. Озерова, Г.П. Їжакевич, І.К. Білодід таін), а також студентів-філологів: фонетичному, морфемному, граматичному, лексичному.
Помилкиі недоліки в нормативному компоненті мовного портрета, що виникають внаслідокінтерференції, в різних соціальних групах подібні, але в середовищістудентів-філологів вони менш частотних і виявляються головним чином насинтаксичному рівні (в структурі словосполучення, виборі союзу, порядку слів уреченні); дещо менш частотних морфологічні помилки, лексичні тасловотворчі.
Вичленовуваннянайбільш часто зустрічаються видів помилок у мовленні студентів дозволитьцілеспрямовано вести роботу щодо їх запобігання та винищення. Облік ісистематизація помилок, викликаних умовами двомовної середовища, послужить базою длястворення наукових і науково-методичних посібників, інтерференційних словників ісловників-довідників по російському літературному вимові, словообразованиюі т. п.
Великезначення для підвищення культури російської мови в Україні у студентів-філологівмає правильна організація поставленого на високий професійний рівеньпроцесу паралельного викладання лінгвістичних дисциплін і прикладних -методики викладання російської мови та курсу В«Теорія і практика мовногоспілкування В». Створення природних педагогічних ситуацій у навчальному процесісприяє ефективному формуванню мовного портрета майбутніх філологів.
Формуванняпрофесійного мовного портрета мовної особистості студента-філолога(Русиста) в умовах функціонування близькоспоріднених російської та українськоїмов вимагає застосування порівняльного методу їх вивчення.В«Близькоспоріднених, - підкреслює І. К. Білодід, - таїть у собі і моменти, що вимагаютьдо себе великої уваги в сенсі культури, правильності, нормативності мовлення, знанняобох мов. Уміння вільно володіти культурою російської та української мови, вільнопереходити з однієї мови на іншу як у письмовій, так і в усній практицідосягається тільки в результаті хорошого навчання цим мовам в школі В»[3, 34].Добре навчити може тільки хороший вчитель, професіонал, володіє нормамидвох мов, нормами мовного взаємодії, етикою мовного поводження.
Список літератури
1.БабанскійЮ.К.Ізбранние педагогічні праці. - М.: Педагогіка, 1988.-558 с.
2.БагачеваІ.Д. Вчителю про професіоналізм педагогічної діяльності та шляхи його формування. -Усть-Каменогорськ, 1988.-99 с.
3.Білодід І.К., Їжакевич Г.П., Т.К. Черторіжская. Російська мова як і сточнікзбагачення мов народів СРСР. - Київ, Радянська школа, 1978.-184 с.
4.ВітвіцькаС.С. Основи педагогікі віщої школи: Підручник за модульно-рейтинговою системоюнавчання для студентів магістратурі. - Київ: Центр навчальної літератури, 2006.-384с.
5.Винокур Т.Г. До характеристики мовця. Інтенція і реакція// Мова іособистість. М.: Наука, 1989.
6.Володіна М.Н. Проблема інформаційно-мовної культури в сучасному суспільстві//Журналістика і культуру російської мови на зламі тисячоліть. М.: Изд-во МГУ,2002.
7.Гамперц Дж. Про етнографічному аспекті мовних змін// Нове влінгвістиці. Вип. 7. Соціолінгвістика. М., 1975.
8.Голованова А.І. Студентський сленг як функціональна різновид російськогомови// Історія і сучасність. Мат. межвуз. студ. інтернет-конф.www.konf-csu @ narod.ru.
9.Єрмакова О. П., Земська Е. А., Розіна Р. І. Слова, з якими ми всізустрічалися. Тлумачний словник російської загального жаргону. М., 1999.
10.Єрофєєва Т.І Мала соціальна група як об'єкт лінгвістичного дослідження//Російська мова сьогодні. М., 2003. Вип. 2.
11.Земська Е.А., Китайгородська М.В, Розанова ПН. Мовна гра// Русскаярозмовна мова: Фонетика. Морфологія. Лексика. Жест. М., 1983.
12.Зязюн І.А. Психолого-педагогічні проблеми професійної освіти: Наук.-метод.Зб.: Ін-т педагогікі та псіхології професійної освіти АПН України-К., ІСДО, 1994.-384с.
13.Канн-Калик В.А. Вчителю про педагогічному общеніі.-М., 1987
14.Караулов Ю.М. Російська мова та мовна особистість. М.: Наука, 1987.
15.Крисін Л.П. Соціолінгвістичні аспекти вивчення сучасної російської мови.М., 1989а.
16.Крисін Л.П. Про мовному поведінці людини в малих соціальних спільнотах(Постановка питання)// Мова і особистість. М., 1989б.
17.Крисін Л.П. Кодове переключення як одна з форм мовного варіювання//Мовна варіативність. Красноярськ, 1998.
18.Кунщина В.Н., Казарінова Н.В, Погольша В.М. Міжособистісне спілкування. СПб.: Пітер,2001.
19.Ляпон М.В. Мовна особистість: пошук домінанти// Мова - система. Мова - текст.Мова - здатність. М., 1995.
20.Макарова Т.А. Спілкування у малій соціальній групі/Російська мова сьогодні. М., 2003.Вип. 2.
21.Миколаєва Т.М. В«Соціолінгвістичний портретВ» і методи його опису// Російськиймову і сучасність: проблеми та перспективи розвитку русистики: Докл. Всесоюз.науч. конф. М., 1991. Ч. 2.
22.Панов М.В. Історія російської літературної вимови XVIII-XX ст. М., 1990.
23.Реформатська М.А. Як говорили вдома// Мова і особистість. М., 1989.
24.Риданова І.І. Основи педагогічної общенія.-М, 2002.
25.Сиве К.Ф. Типи мовних особистостей і стратегії мовної поведінки// Питаннястилістики. Саратов: Изд-во Сарат. ун-ту, 1999....
