зовнішньому середовищі; наявність і тривалістьінкубаційного періоду; складність лабораторного виявлення збудника ітривалість визначення його виду; необхідність застосування засобівіндивідуального захисту. [8]
У разі радіоактивногозабруднення територій і технічних засобів основними заходами поліквідації їх наслідків є:
• локалізація іліквідація джерел радіоактивного забруднення;
• дезактиваціязабрудненій території і технічних засобів;
• збір і захороненнярадіоактивних відходів;
• виявленнялюдей, зазнали радіоактивного опромінення, їх медичне обстеженнясанітарна обробка.
Роботи внебезпечній зоні повинні виконуватись за умови постійного дозиметричногоконтролю.
Часперебування рятувальників у небезпечній зоні залежить від потужності еквівалентної дозиопромінення і визначається в кожному конкретному випадку. Заражена одяг, взуття,особисті речі направляються на дезактивацію або захоронення. [19]
1.3 Коротка характеристиканайбільших залізничних аварій та катастроф
Найстрашнішінаслідки мають залізничні катастрофи, пов'язані з великимипасажирськими перевезеннями:
В·22Жовтень 1949 близь містечка Нови Двір у Польщі зійшов з рейок швидкий поїзд"Гданськ-Варшава", крах завершилося загибеллю 200 чоловік;
В·28Вересень 1954 східніше міста Хайдарабада в Індії сталася одна з найбільшвеликих залізничних катастроф, що слідував по мосту експрес звалився в річку,загинули 1172 людини; [24]
В·8жовтня 1952 року в Харрі-Вілдстоуне (Англія) два рухалися поїзди врізалисяв третій, котрий стояв на місці, жертвами стали 112.пассажіров;
В·3травня 1962 року в столиці Японії Токіо зіткнулися відразу три потяги, загинули 163людини;
В·16Лютий 1970 в північній Нігерії в результаті залізничної аварії померли
В·4
В·22
-->> В·вЗа офіційними даними,
В·23тяжкості.
В·27областей.
В·19Число загиблих
В·в
В·протилежному напрямку. Причиною цьогорайоні.
2.
При необхідності
На основі отриманої
На всіх рівнях
У комплекс
В·виклик
В·організаціяподії;
В·організація
В·
В·спеціальна
СтупіньМаються наЦілеспрямовано
Формування та
Система основнихвключає:
В·інформаційне
В·формування
В·підготовку
В·використання
В·
У структуріВ
Характерні
Зіткнення
Наданняіцінской допомоги постраждалим при катастрофах і аваріях на першому, найбільшскладному етапі ліквідації наслідків, має свої особливості. До місцяподії за встановленим регламентом та в найкоротші терміни в складівідбудовного поїзда слід санітарний вагон з медичною бригадою,необхідним оснащенням та екіпіровкою. Крім того, в залежності від тяжкостімедичних наслідків регламентований виїзд на місце подіївідповідальних працівників, головних та провідних спеціалістів медичного відділу РЖД,управлінь і відділів охорони здоров'я залізниць, дорожніх і Відділковалікарень, а також медичних бригад відповідних профілів (хірургічних,реанімаційних та ін.) [10]
Медична сортуванняуражених.
Доцільнозалучення спеціалістів високої кваліфікації (як правило, хірургів), які маютьвеликий досвід організаційної роботи в умовах НС. Зазвичай ураженихпідрозділяють на чотири категорії, які розрізняються по пріоритету в наданнімедичної допомоги та евакуації в лікувальні установи:
I - знаходяться втермінальному стані та потребують полегшення страждань (близько 10%).
II - знаходяться вважкому стані і потребують невідкладних заходах (близько 20%);
III - знаходяться встані середньої тяжкості, допомога яким може бути відстрочена (близько 30%);
IV - легкопораженние,нужденні переважно в амбулаторної допомоги (близько 40%). [2]
При категоризаціїуражених першої групи медичний персонал традиційно відчуває труднощі,так як в звичайних умовах для порятунку життя цим постраждалим використовуютьсявсі доступні сили, засоби та методи медицини. [13]
Слід враховувати, щосеред уражених може виявитися велика кількість дітей, особливо у відпускнийперіод (до 45%). У всіх випадках летальність серед них значно вище, ніждорослих. У стаціонари діти раннього віку, як правило, не надходять, вонигинуть на місці події. Діти, які отримали травми, опіки, отруєння і т.п., підлягають першочерговому госпіталізації, оскільки потребують терміновогооперативному втручанні, детоксикації і в той же час щадному лікуванні, щоможе бути забезпечено за умови залучення до цієї роботивисококваліфікованих фахівців педіатричного профілю. [18]
Досвід медицини катастрофпоказує, що незалежно від використовуваної методики медичного сортуванняможе мати місце недооцінка або переоцінка тяжкості стану уражених. Принедооцінці стану постраждалих з ушкодженнями, потенційно загрозливимижиття, зростає ймовірність госпіталізації в непрофільні медичніустанови, що призводить до ускладнень і зростанням смертності. Переоцінка,складова приблизно 50%, вважається прийнятною, оскільки сприяєзменшення числа уражених, тяжкість стану яких недооцінена. Крім того,однією з помилок у медичному забезпеченні уражених при катастрофах і аваріяхє поверхнева оцінка обсягів необхідних лікувально-евакуаційнихзаходів без урахування реальної обстановки, що призводить до нестачізалучення медичних ресурсів. Усі медичні формування і установиповинні дотримуватися єдиних принципів у наданні медичної допомоги таподальшому лікуванні уражених, так як відступ від них нерідко призводить доважким і необоротних наслідків. [14]
Для забезпеченнядоступу медперсоналу до потерпілого необхідно головне:
В·видалитифрагменти транспортного засобу навколо потерпілого;
В·НЕевакуювати потерпілого з місця події до прибуття В«Швидкої допомогиВ»;
В·забезпечитидоступ персоналу В«Швидкої допомогиВ» до постраждалого найбільш швидким і легкимшляхом (через двері, вікна, за допомогою часткового чи повного видалення даху);
В·визначитистан потерпілого і можливість спілкування з ним. [23]
Негайна евакуаціяпотерпілого з аварійного транспортного засобу проводиться:
В·припожежі (загрозу вибуху);
В·підводи;
В·загресивної (токсичної) середовища;
В·принеможливості зупинити на місці сильна кровотеча.
Для якнайшвидшої стабілізаціїстану потерпілого необхідно:
В·привестипотерпілого в свідомість;
В·забезпечитивільне дихання;
В·зафіксуватишийні хребці;
В·зупинитисерйозні кровотечі;
В·зафіксуватихребет;
В·запобігтипереохолодження. [23]
Необхідно розбиратитранспортний засіб до можливості евакуації потерпілого із зони аварії.Увага! Три основні правила порятунків:
1.Ніколине виймайте потерпілого з-під уламків до надання йому першої медичноїдопомоги при травмах і стабілізації його стану.
2.Розбирайтетранспортний засіб навколо потерпілого, а не витягуйте постраждалого зпошкодженого транспортного засобу.
3.Потерпілийпісля вилучення повинен знаходитися в такому ж або кращому, ніж до початкурятувальних робіт, стані.
Відхилення від цихправил можливо лише при загрозі для життя потерпілого або рятувальників. [22]
завдань першогомедичної допомоги:
1. Зберегти життяпостраждалого:
В·доприбуття бригади швидкої допомоги;
В·підчас транспортування в лікувальну установу (лікарню або госпіталь).
2. Зменшити ускладненнятравматичного та опікового шоку, синдрому тривалого здавлювання, що призводятьдо смерті потерпілого в найближчу добу після надходження в стаціонар. [19]
Система організаціїпершої медичної допомоги передбачає комплекс заходів, здійснюванихпослідовно (поетапно):
В·першийетап - надання медичної допомоги на місці події;
В·другаетап - надання медичної допомоги в дорозі проходження в лікувальну установу;
В·третійетап - надання медичної допомоги в лікувальному закладі. [10]
Медичнадопомога на місці пригоди включає:
В·наданнямедичної допомоги постраждалим медичними працівниками, ...
