ці, так і в філософії.На практиці знедолені селяни Російської імперії не раз озброювалисясокирами і вилами та піддавали розграбуванню поміщицькі угіддя. За затвердження"Справедливого" розподілу доходів із зброєю в руках виступалифранцузькі буржуа і городяни, пролетаріат багатьох держав.
Дебати з приводувстановлення рівності доходу супроводжували всю історію розвитку цивілізації івиявили широкий спектр думок і позицій. В одних випадках йшлося про рівневідношенні до "випечений пиріг" всіх верств населення за принципом"Всім сестрам по сережці". В інших випадках відстоювалася позиціярозподілу створюваних у суспільстві благ відповідно до трудового внескукожного члена суспільства. Прихильники третин позиції попереджали нас, що"Прагнення до рівності" підірве будь-яку економічну систему,призведе до її загибелі.
Незаперечним фактомзалишається одне: тільки в разі постійного збільшення щорічного випікається"Пирога" суспільство може сподівається на підвищення загального рівня життя. Алезбільшення "пирога" не гарантує рівня життя для всіх. Це залежитьвід того, як товари і послуги розподіляються серед людей. Якась групанаселення може постійно підвищувати свій рівень життя за рахунок інших.
У ХХ столітті в розвиненихкраїнах Заходу і США все більше поширення одержували погляди, що покладаютьсяна державу завдання забезпечення таких прав людини, як право напевний стандарт добробуту. І в реальному житті населення цих країнрозподіл доходів здійснюється не тільки в результаті вільної гриринкових сил, але і на основі державного регулювання різних потоківдоходів шляхом їх перерозподілу. Соціальна політика держави - одне знапрямів його діяльності з регулювання соціально-економічних умовжиття суспільства. Її суть полягає в підтримці відносин як міжсоціальними групами, верствами суспільства, так і всередині них, забезпеченні умовдля підвищення добробуту, рівня життя членів суспільства. Соціальна політикадержави спрямована на створення соціальних гарантій у формуванніекономічних стимулів для участі в суспільному виробництві. Завдяки такійполітиці розвинуті держави до кінця сторіччя, що йде вийшли не з наростаннямпротиріч між соціальними групами населення, а з усе більш помітноютенденцією до співпраці. Комуністичний світогляд про непримиреннихсуперечностях між багатими і бідними змістилося до слаборозвиненим державамі фактично вичерпало себе.
2. ДИФЕРЕНЦІАЦІЯ ДОХОДІВНАСЕЛЕННЯ
Диференціація доходів(Різниця) - різниця в рівні грошових доходів різних верств і групнаселення. Зазвичай розподіл доходів характеризується різницею середніхрічних доходів 10%-й (доцільний) групи найбільш низько дохідних громадян і 10%-йгрупи найбільш високодохідних громадян. В якості критерію диференціаціїдоходів використовується також відношення умовно максимального і мінімальногодоходів або співвідношення між мінімальним та максимальним рівнем оплати праці.
2.1 Фактори диференціюваннядоходів
Основними факторами,впливають на диференціацію доходів, є відмінності: у розмірах оплати праціпрацівників, зайнятих у суспільному виробництві; у величині грошових виплат зсуспільних фондів споживання; в обсягах надходження від особистого підсобногогосподарства, індивідуальної діяльності, нових форм кооперації; в розмірах іскладі сімей; до можливості надходження доходів від неконтрольованого їх перерозподілу.Дія названих чинників завжди визначало помітне невідповідність уреальному життєвому рівні окремих груп населення. У 80-х роках приблизноспіввідношення між максимальною і мінімальною заробітною платою у СРСР було10:1. Хтось міг отримувати більше, комусь вдавалося більш "активно"брати участь у розподілі ФОП. Але це не призводило до поділу суспільства надуже багатих і дуже бідних, хоча були і ті й інші. Від самих низовихвиробничих осередків і організацій до вищих центральних структуріснувало безліч осіб, які при порівняно невисокій зарплатіфактично багаторазово збільшували свій добробут. Суспільна свідомістьвизнавало більш високу цінність праці окремих категорій людей. Особи,отримують доходи від "тіньової" економіки, змушені були приховуватиджерела своїх доходів і проявляли "обережність" у витрачаннізасобів. Останнім часом в нашій економічній і публіцистичній літературінормам.У людей різні інтелектуальні,фізичні та естетичні здібності.діяльності. Людипідготовки.Середнійвв рік.і більше.задоволення.
Основна функціяВ той же час надмірнеефективності господарської діяльності.
Не можна забувати, щоПрагненняжиття.бюджету.
охорони здоров'я населення.суспільстві.сфері.державний бюджет.
3.СОЦІАЛЬНОЇ ПОЛІТИКИ
Державназдоров'я;
Державнаосвітою.
ЗУ зв'язку з цим у
Такимвиглядає наступним чином:
середньою спеціальною та вищою освітою відповідно до державногоАтельє недержавного сектору економіки фінансуютьсяосвітні програми підготовки та перепідготовки (понад мінімальнийобов'язкового рівня) для працівників, що мають юридично значимі угоди пропродовження роботи у даного роботодавця після проходження програм навчання;
В· зарахунок бюджетів домогосподарств фінансуються освітні програми, що перевищуютьмінімальний обов'язковий рівень, встановлений державним освітнімстандартом. Розширення попиту населення на платні освітні послуги можезабезпечуватися за рахунок надання домогосподарствам освітніх кредитів,диференційованих за видами спеціальностей і рівню доходів домогосподарств.
Незалежно відтого, на платній або безкоштовній основах надається освітні послугипонад встановлений державним освітнім стандартом мінімальногорівня, основні вимоги до них полягають у тому, щоб вони враховуваливеличину і структуру попиту, що пред'являються ринком праці. В іншому випадкунеминучий ріст рівня безробіття або робота випускників навчальних закладів неза фахом.
3.2 Соціальний захистбезробітних
У ринковій економіціособливим напрямком соціальної політики держави є захист населеннявід безробіття.
Безробіття - такаситуація, при якій частина працездатного населення не може знайти роботи.Рівень безробіття (УБ) характеризується нормою, яка розраховується яквідношення загального числа безробітних (Б) до чисельності робочої сили (РС) ввідсотках.
Економісти виділяють триосновних типи безробіття.
1 Фрикційна (віданглійського friction - тертя, розбіжність) - добровільна короткочаснабезробіття, пов'язана з пошуком кращих умов праці. Це явище, як і помірнаінфляція, вважається неминучим.
2 Структурнабезробіття породжується технічної перебудовою виробництва, коли попит наробочу силу певної кваліфікації зменшується. Безробіття євимушеної і вимагає відповідних заходів держави по перепідготовці кадрів.Фрикційна і структурна безробіття становить її природний рівень (5-6%від працездатного населення) і характерні для сучасного суспільства, навіть уумовах повної зайнятості.
3 Циклічнабезробіття обумовлена ​​загальним падінням виробництва в ході економічногоциклу. Наскільки вона небезпечна для суспільства допомагає судити закон Оукена, ввідповідно до якого кожен відсоток перевищення безробіття понадприродного рівня спричиняє за собою скорочення ВНП на 2,5%.
Рисунок 1 - Розподілчисельності безробітних по вікових групах за 2005 - 2006 рр..
Безробіття такожсупроводжується зниженням життєвого рівня людей, втратою кваліфікації працівників,зростанням соціальної і політичної напруженості. Заклопотаність економістіввикликає і зв'язок безробіття з інфляцією. Тому антиінфляційна політиказавжди пов'язана з заходами соціальної політики та проявляється у двохпідходах: адаптаційний (індексація доходів і контроль за рівнем цін) іліквідаційному - зниження інфляції за допомогою економічного спаду і зростаннябезробіття. Однак статистика свідчить, що для зниження інфляції на 1% Безробіття протягом року повинна бути на 2% вище свого природногорівня. Разом з тим боротьба з безробіттям (працевлаштування незайнятогонаселення та надання допомоги в професійній підготовц...
