ередає річ у власність кредитора, однак договір підряду, хоча і може передбачати передачу речі як результату виконаної роботи у власність замовника, спрямований на виготовлення речі, обумовленої в момент укладання договору родовими ознаками. Навпроти, предмет договору купівлі-продажу вже на цей момент може бути індивідуально-визначеним. Крім того, підрядник зобов'язаний передати не будь-яку річ, а саме ту, яка стала результатом його роботи. Таким чином, підряд охоплює відносини не тільки товарного обігу, але і виробництва матеріальних благ [12].
Для розмежування цих договорів зазвичай застосовують два критерію.
перше, договори підряду та купівлі-продажу (поставки) (Товар). замовника. Таким чином, В купівлі-продажу. права. роботи. Таким чином, якщо в Бути Наприклад, якщо поспіль. Тому п. 2 ст. погодитися. Це заздалегідь.
Виготовлення Він Це розходження [16] форму. трудовими угодами. договорами. Іншими словами, роботодавця. Це дужезлодій купівлі-продажу з розстрочкою платежу, безоплатної передачі квартири у власність, поступки вимоги (цесії) та інші. У кожному назві - свій смисловий нюанс, і від того приймаються різні судові рішення. [23]
Наприклад, громадянин Ц. звернувся до Первомайського районний суд Кіровської області з позовом до фірми В«АРСОВ», яка надала йому квартиру меншої, ніж було зафіксовано в договорі, розміру, а також несвоєчасно передала квартиру під обробку та у власність. Керуючись нормами Закону В«Про захист прав споживачівВ», суд стягнув з відповідача на користь позивача вартість відсутньої житлоплощі, неустойку за несвоєчасне надання квартири, а також компенсацію моральної шкоди.
Мешканка Ульяновська Р. звернулася в Заволзький районний суд з вимогою розірвати договір з ТОВ В«БМУ-7В», яке істотно порушило терміни будівництва будинку, і стягнути з ТОВ В«БМУ-7В» крім сплачених йому грошей за квартиру ще й неустойку. Відповідач наполягав, що укладений з Р. договір є договором про інвестиційну діяльність, про ніж є
посилання в самому договорі, тому ні про яку неустойку не може бути й мови. Тим не менше, суд розцінив інакше: по суті, мав місце договір підряду, і у разі якщо назва договору не відповідає його змісту, згідно Цивільному кодексу до нього застосовуються правила, що відносяться до договору підряду. Тому суд задовольнив позов.
Верховний суд подивився в корінь проблеми і побачив головне: незважаючи на різноманіття видів договорів, зміст їх є практично однаковим. І якщо суд встановив, що між громадянами і господарюючими організаціями виникають відносини по передачі товару (квартири) у власність або по виконанню роботи, а громадянин має намір замовити або придбати товар (квартиру) виключно для особистих потреб, не пов'язаних з підприємницькою діяльністю, то правильно застосовувати до таких відносин Закон В«Про захист прав споживачівВ». При цьому Верховний суд підкреслює, що цей Закон надає громадянам більше гарантій захисту його прав від недобросовісних контрагентів, ніж Цивільний кодекс [24].
ЕЛЕМЕНТИ ДОГОВОРУ ПІДРЯДУ
Сторони договору підряду
Сторони у договорі підряду - замовник і підрядчик. Замовником є ​​сторона, яка доручає іншій стороні виконання певної роботи, а підрядчиком - сторона, яка зобов'язується виконати роботу. І замовником і підрядчиком можуть виступати як громадяни, так і юридичні особи.
Виступаючи замовниками за договором підряду, і громадяни, та юридичні особи, як правило, замовляють виконання лише таких робіт, які необхідні для задоволення їхніх власних запитів і потреб. Однак сформована господарська практика показує, що в ряді випадків виконання функцій замовника досить обтяжливо. Доцільна тому діяльність так званих професійних замовників, які за договором з громадянами організаціями приймають на себе виконання функцій замовника по зведення будинків, споруд або виконання інших робіт для третіх осіб. Здійснення функцій замовника для третьої особи є різновидом підприємницької діяльності, яка повинна здійснюватися відповідно до встановлених законодавством вимог, зокрема, отриманням необхідних дозволів (ліцензій) [25].
Наочним прикладом ліцензованої діяльності є роботи в галузі будівництва. У разі, якщо замовник укладає договір будівельного підряду з організацією, яка не має ліцензії на заняття відповідною діяльністю, такий договір на підставі ст. 173 ГК РФ може бути визнаний судом недійсним за позовом цієї організації, її засновника (Учасника) або державного органу, що здійснює контроль і нагляд за діяльністю цієї організації, якщо буде доведено, що замовник знав або свідомо повинен був знати про незаконність договору. Так як при відсутності на цей рахунок усталеної судової практики підряднику може не скласти праці довести, що замовник повинен був знати про відсутність у нього ліцензії, замовникам слід перед укладенням договорів упевнитися в наявності у підрядника відповідної ліцензії. Слід також пам'ятати про те, що існують організації, правоздатність яких носить спеціальний характер (Некомерційні організації, державні та муніципальні унітарні підприємства). У разі якщо така організація-підрядник укладає договір підряду, що виходить за межі її правоздатності, цей договір буде недійсним незалежно від визнання його таким судом на підставі ст. 168 ГК (нікчемний правочин - п. 1 ст. 166 ЦК).
Громадяни вправі приймати на себе виконання робіт лише будучи повністю дієздатними, в тому числі і в результаті емансипації (Ст. 27 ЦК). На відміну від трудових відносин, цивільне законодавство не передбачає можливість здійснення підрядних робіт особою, що володіє частковою дієздатністю. Крім того, якщо діяльність громадянина носить не разовий, а постійний характер, то він повинен мати патент (ліцензію) на право здійснення індивідуальної трудової діяльності.
Здійснення функцій підрядчика юридичною особою залежить від того, якою правоздатністю дана юридична особа наділяється - загальної або спеціальної. Якщо юридична особа наділена загальною правоздатністю, то в принципі вона може займатися будь-якою господарською діяльністю, а тим самим і виступати в якості підрядчика. При цьому, однак, слід пам'ятати, що для заняття багатьма видами зазначеної діяльності (наприклад, в області проектних та вишукувальних робіт) необхідне одержання ліцензії. Якщо ж юридична особа наділена лише спеціальною правоздатністю, то воно може виконувати функції підрядчика відповідно до тих видів діяльності, які передбачені в його статуті чи що відноситься до нього положенні, що особливо важливо враховувати, коли ми маємо справу з некомерційними організаціями.
Підрядчик при виконанні робіт вправі залучати інших осіб, передоручаючи їм виконання частини робіт. Юридичні особи широко залучають до виконання робіт спеціалізовані підрядні організації, особливо в таких сферах діяльності, які потребують спеціального ліцензування, наприклад, виконання проектних робіт, прокладка засобів зв'язку, інженерних споруд і т. п. У цьому випадку підрядчик стає генеральним підрядником, а притягнуте їм особа - субпідрядником (ст. 706 ЦК). При побудові договірних зв'язків за принципом генерального підряду право підрядчика залучати до виконання робіт субпідрядників не вимагає спеціального закріплення в законі або договорі. Для залучення генеральним підрядчиком субпідрядників не потрібна і згода замовника, оскільки ризик виконання всіх робіт несе генеральний підрядчик. Участь субпідрядника не допускається тільки у випадку, коли з закону або договору випливає обов'язок підрядчика особисто виконати передбачену договором роботу. У подібних випадках залучення третіх осіб до виконання роботи неприпустимо. Якщо в порушення цього правила підрядчик, зобов'язаний особисто виконати роботу, залучить до її виконання третю особа, він буде нести перед замовником відповідальність за збитки, спричинені участю субпідрядника у виконанні договору (п. 2 ст. 706 ГК).
Відповідальність, про яку йде мова, наступає лише тоді, коли генеральний...
