ися наступні критерії:
1. Вміння аналізувати заголовок, задавати питання до заголовка (предтекстовий етап).
2. Уміння прогнозувати зміст тексту на основі заголовка (предтекстовий етап).
3.Уменіе озаглавлює частини прочитаного твори (текстовий етап).
4.Уменіе розрізняти основну ідею або тему твору, виражену в його заголовку (послетекстовий етап).
4.Уменіе виражати в заголовку основну думку прочитаного твору (послетекстовий етап).
Для оцінки даних критеріїв нами була розроблена анкета з 6 питань. Кожне питання оцінювався наступним чином:
Правильний і повну відповідь, виконане завдання - 2 бали;
Правильний, неповний відповідь, не до кінця виконано завдання - 1 бал;
Відсутність відповіді, не виконано завдання - 0 балів.
Анкетування проводилося з кожним дитиною окремо у вигляді вільної бесіди і виконання завдань в письмовому вигляді. Були обрані два твори вже знайомих другокласникам авторів І. Крилова і Н. Носова. Діти вивчали раніше байки Крилова В«Ворона і лисицяВ», В«Зозуля і півень В», а також ознайомилися з розповідями М. НосоваВ« Мишкова каша В», В«ФантазериВ». Для експерименту були вибрані байка І. Крилова В«Мавпа і окуляриВ» і розповідь Н. Носова В«ОгіркиВ».
Перші п'ять питань при роботі з байкою задавалися до прочитання творів. Оголошувалося назва твору - В«Мавпа і окуляриВ» і викладач питав дитини:
1. З якими творами зі схожими заголовками ти познайомився на уроках читання?
2. Хто автор цих творів?
3. Як називається жанр цих творів?
4. Як ти думаєш, які питання, на які можна знайти відповідь в тексті, можна задати до цієї байці? Запиши ці питання.
5. Про що може розповідати текст з такою назвою?
Потім на уроці читання діти прослуховували читання байки Крилова вчителем і ще раз запис на грамплатівці.
Після цього дітям пропонувалося відповісти на наступні питання:
6. Чи знайшов ти відповіді на складені тобою питання в тексті твору?
7.Какие ще назви можна придумати до цього твору? Запиши.
8. Назва байки "Мавпа й окуляри" виражає ідею або тему твору?
9. Прочитай слова, в яких виражена ідея байки.
Перед читанням розповіді Н. Носова вчитель ставив такі питання:
1. Пригадай, які твори М.М. Носова ми вже вивчали.
2. Скажи, хто був головними героями цих творів?
3. Як ти думаєш, про що буде це твір?
Після читання твору вчителем, дитині пропонується відповісти на питання і виконати завдання:
4.Совпало Чи твоє припущення про змісті тексту перед його прочитанням і після прочитання? Чому не співпало або співпало?
5. Прочитай текст невеликими фрагментами і озаглавити кожен фрагмент.
6. Назва оповідання В«ОгіркиВ» виражає ідею або тему твору?
7. Придумай таку назву розповіді, щоб воно виражало основну ідею твору.
Результати експерименту представлені в Додатку 1 Таблицях 1-3 і Протоколі 1-2.
За результатами обстеження дітей нами були виділені три рівня умінь молодших школярів сприймати і осмислювати заголовок тексту:
25-32 бали - високий рівень умінь;
17-24 бали - середній рівень умінь;
0-17 балів - низький рівень умінь.
Діти з високим рівнем умінь проводять зіставлення заголовка з назвами вже вивчених творів, на предтекстовом етапі можуть припустити зміст твори, складають по заголовку розгорнуті питання, тобто у дітей добре розвинений механізм прогнозування. Діти легко розбивають прочитаний текст на смислові фрагменти, виділяють основну думку цих фрагментів і озаглавлює їх. Без утруднень виділяють тему і ідею тексту і співвідносять їх із заголовком, дають власні заголовки твори.
У дітей із середнім рівнем умінь механізм прогнозування розвинений в недостатній мірі, вони не завжди можуть по заголовку передбачити зміст тексту або висловлюють невірні припущення, це говорить про недостатність читацького досвіду цих дітей. Діти не завжди вірно розбивають текст на смислові фрагменти, виділяють основну думку, озаглавлює фрагменти. Іноді допускають помилки в розрізненні того, що висловлює заголовок - тему чи ідею твору. Діти дають власні заголовки тексту, але вони близькі до авторського за звучанням, наприклад: В«Розбиті окуляриВ» або В«Мартишкін окуляриВ» по байці Крилова.
Діти з низьким рівнем умінь утрудняються по заголовку припустити зміст непрочитаного тексту, не можуть скласти питання. Це говорить про відсутність у цих дітей читацького досвіду. Діти не вміють розбивати текст на смислові фрагменти, утрудняються озаглавити їх і дати власний заголовок до тексту. Не виділяють, що несе в собі заголовок - ідею або тему тексту.
У ході дослідження ми отримали наступні результати, представлені в таблиці 1 і рис.1.
Таблиця 1. Рівні розвитку молодших школярів умінь сприймати й осмислювати заголовок тексту
Високий рівень
Середній рівень
Низький рівень
33%
27%
40%
Малюнок 1. Рівні розвитку умінь сприймати й осмислювати заголовок тексту
На основі проведеного експерименту ми можемо зробити висновок про недостатній рівень розвитку у молодших школярів умінь сприймати й осмислювати заголовок тексту. Тільки 33% дітей (5 чоловік) показали високий рівень розвитку умінь, решта - середній (27%, 4 людини) і низький рівень (40%, 6 осіб). Це говорить про необхідність проводити цілеспрямовану роботу по формуванню у школярів даного класу умінь працювати з заголовком художнього тексту.
2.2 Формуючий експеримент
В якості формуючого експерименту нами були проведені три уроки. На уроках читання діти отримали уявлення про заголовку тексту, видах заголовків, навчилися озаглавлює частини тексту, давати власні заголовки і вибирати із запропонованих, виділяти тему і основну ідею тексту, орієнтуючись на заголовок.
УРОК 1.
Тема: Заголовок тексту. План тексту
Цілі: учні отримують уявлення про заголовку як про коротко сформульованої теми або основної думки тексту; учні розвивають вміння озаглавлює текст з опорою на тему і основну думка; складають план тексту, розділеного на частини.
Хід уроку I. Організаційний момент.
II. Перевірка домашнього завдання.
1. Заслуховуються розповіді учнів на тему В«ДрузіВ».
2. Аналіз складених текстів. Усне редагування.
3. Висновок: текст повинен відповідати заданій темі. Тему потрібно розкривати повно. У тексті не повинно бути зайвих пропозицій, які не відповідають темі, без яких можна обійтися.
III. Повідомлення теми і цілей уроку, постановка навчальної задачі.
- Сьогодні на уроці ми вчимося підбирати заголовки до тексту, складати план.
- Чому оповіданням потрібен заголовок?
- Що це значить - озаглавити текст? На ці питання шукаємо відповідь на уроці.
IV. Робота з текстом. Формування поняття В«заголовок текстуВ» (упр. 106, с. 57. Підручник з російської мови для учнів 4 класу чотирирічної початкової школи. Укладач: Рамзаева Т.Г.).
- Чи можете ви відразу дати заголовок тексту?
- Чому? Що для цього необхідно?
- Прочитайте текст. Визначте тему тексту. (Як хлопчики допомагали старому вчителеві.)
- Яка його основна думка? (Кожен отримав те, що заслужив своєю роботою.)
- Чи повинен заголовок бути пов'язаним з темою і основною думкою тексту? Обгрунтуйте відповідь.
- Що, на ваш погляд, зручніше - довгий чи короткий заголовок? Чому?
- Прочитайте правило про заголовку тексту на с. 57.
- Чи зустрічали...
