взаємин з однокласниками, обставини, що негативно впливають на процес адаптації до школі. (Додаток № 3). [21] Також на цьому етапі психолог проводить зустріч з батьками учнів молодших класів, на якої знайомить їх з метою роботи, отримує згоду на здійснення пропонованої програми.
Відомості, отримані від батьків, допомагають простежити розвиток дитини від народження до теперішнього часу, дають можливість дізнатися про захворюваннях, травмах, перенесених ним, терміни раннього психомоторного розвитку, соціальних умовах і методах виховання.
Існує тісний взаємозв'язок між факторами соціального середовища і успіхами в навчанні. До цих факторів належать: зайнятість роботою матерів, низький рівень освіти батьків, погані житлові умовна величина сімейного доходу, умови виховання до школи.
Підготовчий етап завершує опрацювання отриманої інформації, планування діяльності фахівців Центру, підбір конкретних методик для виконання поставлених завдань.
П. Діагностичне дослідження починається з проведення динамічного спостереження за поведе учнів у школі, яке включає аналіз найбільш важливих сфер його діяльності. До них відносить оволодіння навичками навчальної діяльності, формування целеполагающего поведінки, придбання дружніх контактів. У процесі спостереження на уроці оцінюється активність або пасивність дитини, темп його діяльності, здатність до утримання "Навчальної задачі", особливості регулюючої функції мови.
Дослідження продуктів навчальної діяльності дають виявити типові помилки, характерні для основних предметів, сформованість навчальних навичок читання, письма, рахунку в розумі, вирішення завдань, зміні фіксуємо ефективність контактів з оточуючими, уважність, довільність дій, конфліктність у відносинах з учителем і однолітками.
Аналіз результатів спостереження і спільне обговорення психологом і вчителем отриманої інформації дозволяє виділити дітей, адаптація яких до школі утруднена. Варіанти дезадаптивного поведінки різні, однак завжди можна виділити головну зону дезадаптації. У частини з цих дітей найбільшу трудність представляє засвоєння навчальної програми, у деяких школярів порушення адаптації пов'язані, насамперед, з поведінковими проблемами, певна група учнів зазнає труднощів з посидючістю і увагою. Наявність у них чітко окреслених дезадаптивних форм поведінки є орієнтиром для проведення профілактичних заходів. [22]
Наступний етап пов'язаний з проведенням індивідуальної психологічної діагностики дітей з порушеннями адаптації. Основною метою психологічного обстеження є виявлення особливостей психічного розвитку, що дозволяють дитині засвоювати пропонований навчальний матеріал, і наявність можливостей компенсації виявлених дефектів. Схема психологічного обстеження молодшого школяра включає окремі нейропсихологічні проби, патопсихологічні методики, анкети, особистісні опитувальники.
Як випливає з літературних даних, основними компонентами, що впливають на темп адаптації, є:
1) розвиток мовної і мисленнєвої діяльності дитини;
2) розвиток довільності психічної діяльності, довільного уваги;
3) латеральна домінантність;
4) емоційно-комунікативний розвиток;
5) ступінь сформованості моторних функцій (16). [23]
Експериментально-психологічне дослідження дітей починається з бесіди, яка може проводитися по заздалегідь підготовленим питань або носити мимовільний характер. У процесі бесіди виявляється ставлення дитини до школі, однокласникам, вчителю, батькам, коло інтересів, фіксується характеристики емоційно-вольової сфери, адекватність його поведінки, контактність, орієнтованість на виконання будівель, критичність. Далі пред'являються нейропсихологічні методики, спрямовані на діагностику сформованості основних психічних функцій. При дослідженні особливостей уваги, пам'яті та інтелектуального розвитку дитини використовуються патопсихологічні методики. (Додаток № 4). [24]
У процесі виконання пропонованих завдань оцінюється характер діяльності, цілеспрямованість, можливість зосередитися на конкретному завданні, лабільність, інертність. Відзначаються коливання працездатності, час, протягом якого дитина може продуктивно працювати, ознаки стомлення.
Отримані в результаті обстеження дані дозволяють оцінити стан зорового і слухового сприйняття, розвиток довільності, моторних функцій, пам'яті, уваги; сформованість просторових уявлень, розумових операцій, ступінь розвитку мови, тобто тих функцій, які забезпечують дитині можливість оволодіння шкільними навичками (читання, письмо, рахунок).
Дослідження шкільних навичок читання, письма і рахунку проводиться з урахуванням ступеня освіти, даних педагогічних характеристик, аналізу навчальної діяльності. Навички читання досліджуються в завданнях нa читання: а) букв, б) простих і складних слів, в) коротких оповідань. Відзначаються: рівень автоматизації, помилки при читанні простих і складних слів, самостійне виправлення їх, розуміння змісту прочитаного. Навички письма досліджуються в завданнях на списування слів, фраз, написання під диктовку простих слів і невеликих речень, при виконанні граматичних завдань. Фіксуються пропуски і перестановки літер, заміни букв, аналізується характер помилок при списуванні і при листі під диктовку. Навички рахунку перевіряються при пред'явленні наступних завдань: а) називання чисел натурального ряду в прямому і зворотному порядку; б) усне виконання рахункових операцій простих (в межах 10) і складних в (межах> 0). Оцінюється опанування дитиною натуральним рядом чисел, характер помилок при виконанні завдань.
Труднощі навчання дітей можуть бути обумовлені як парціальними порушеннями обстежуваних вищих психічних функцій, так і загальними неспецифічними розладами мозкової діяльності, що відображають координацію корково-підкіркових функціональних відносин.
Якісна оцінка потенційних можливостей дитини проводиться на підставі наступних фактів: [25]
1) враховується тяжкість порушень психічних функцій;
2) визначається провідний фактор, що перешкоджає освоєнню навчальної діяльності.
3) оцінюється сприйнятливість дитини до допомоги, пропонованої в процесі проведення експерименту.
Дослідження мотиваційної і емоційно-особистісної сфери дозволяє судити про рівень сформованості базисних особистісних якостей, що характеризують ступінь розвитку відносин дитини; оточуючими.
Однією з важливих характеристик є особистісні особливості, дозволяють розуміти характер взаємин з оточуючими, тенденцію до лідерства або конформність, тривожність і схильність до ризику. Психологічний портрет потрібна у всіх випадках, коли треба прийняти рішення про створення сприятливих умов навчання з урахуванням індивідуальних особливостей дитини. Найбільш повним методом, що досліджує особистісну сферу, є дитячий особистісний опитувальник Р.Кеттелла призначений для обстеження дітей 8-12 років [26]. Його використання дозволяє проводити класифікацію типів формування особистості дітей молодшого шкільного віку і з урахуванням цих даних прогнозувати їх подальший розвиток. Стан емоційної сфери, ставлення до школи, батьків друзям можна діагностувати за допомогою проективних малюнків і тестів. [27]
III етап - корекційно-розвиваючі заняття , які проводяться в ігровій формі та включають методики, що стимулюють розвиток дітей як у сфері взаємин, так і в пізнавальній діяльності. Детальний виклад структури та змісту занять наводиться у другій частині нашої роботи.
IV етап - повторна діагностика , забезпечує контроль за функціями, які мали найнижчий рівень розвитку.
V етап - підсумковий : передбачає проведення методичної та консультативної допомоги батькам та педагогам. Консультативна робота проводиться паралельно з корекційно-розвиваючими заняттями, а також за ...
