Діяльність у групі продовження дня у Першому класі побудоване з урахування віковіх особливая и перспектив шестірічніх ДІТЕЙ. У Його змісті, методах и формах закладами Ідеї сприяння всебічному роз В¬ витку школярів, забезпечення повноцінного переходу до провідної учбової діяльності та Формування особістості в перехідній Період. Засвоєння учнямі програмних знань безпосередню пов'язується з розвитку елементарних форм учіння, планомірного и діференційованого ставлені, пізнавальної актівності, позитивного ставлені до навчання в школі, адекватної самооцінкі и формуванням навічок Спілкування [52].
Оволодіння знаннями, уміннямі, навичками здійснюється у різніх видах діяльності. У Навчально-виховний процесі відводиться Чимало годині для малювання, конструювання, ліплення, побутової праці, гри. Поряд з ЦІМ відбувається засвоєння знань в процесі спеціфічної, Нової для дитини діяльності - учіння и навчання. Усі ці види діяльності у своїй Єдності забезпечуються розвівальну функцію шестірічок, перебудову характеру розумово процесів - сприйняттів, пам'ять и мислення, якісну зміну Загальної спрямованості та рис особістості школяра [61, с.43].
група продовження день ігровій
Закладені в змісті и методах навчання возможности реалізуються Ліше за Умови правильного педагогічного керівніцтва. Того Важливим є знання вчителем псіхології шестірічніх учнів, закономірностей їхнього розвітку у Навчально-виховний процесі.
Пізнання здійснюється за допомог псіхічніх процесів - Мислення, пам'яті, УВАГА та ін., Починаючі Із відчуттів и сприймання. До шести РОКІВ сприймання набуває рис цілеспрямованої діяльності: дитина спроможна віділіті предмет з ряду інших предметів, зосередіті Увага на ньому и візначіті Його спеціфічні ЯКОСТІ. У дерло Черга шестірічні діти спріймають Яскраві, об'ємні об'єкти, Що віклікають емоційну реакцію, причому характерно є Поверхнево сприймання І не Завжди адекватно віділення суттєвіх ознак. Ці Особливості сприймання віявляються у процесі праці в ГПД.
Зокрема, першокласнікі зміщують Схожі графічні зображення и звуки, поміляються у врахуванні кількісного и Просторово розміщення предметів при конструюванні та аплікації, порушують пропорції при малюванні та ліпленні. Недолікі сприймання утруднюють засвоєння дітьмі Поняття про число та Його склад, стрімує перенесеного дії обчислення у внутрішній план, гальмує чіткість розуміння Службове частин мови [51].
У процесі організації ігрової діяльності сприймання учня розвівається Як цілеспрямована й раціонально організована діяльність чуттєвого пізнання. Вихователь повинний Забезпечити, по-перше, достатності точність и повнотіла у спрійманні дитиною об'єкта, Явища; по-друге, збагачення сенсорного досвіду учнів; по-третє, виховання якости спостерігача - умінь спостерігаті и бачіті пріховані закономірності; по-четверте, оволодіння сенсорними Еталон (загальнопрійнятімі Зразки предметів та властівостей); по-п'яте, організацію зовнішнього сприймання об'єктів у поєднанні з осмислення даного матеріалу [див.: 60].
Організовуючі процес сприймання будь-якого об'єкта у Першому класі, слід Дотримуватись певної послідовності Його Розгляд:
цілісне сприйняттів предмета, формування загально враження про нього;
віділення основних частин предмета та Його особливая (Форма, розмірі, Колір);
визначення просторово розміщення одних частин предмета відносно інших (Вище, праворуч);
характеристика Додатковий дрібніх частин, їх Просторово розміщення відносно основи;
повторне цілісне сприйняттів предмета, закріплення Його образу у свідомості [31, 74-82].
Розвиток сприймання у шестірічніх першокласніків нерозрівно пов'язаний Із засвоєнням слів, Що фіксують Властивості предметів та узагальнюють чуттєві уявлення дитини.
сприйняттів становіть основу для мислення, Що спрямовані на Виявлення відношень и закономірніх зв'язків Між предметами и Явища об'єктивної діяльності. Мислене процес реалізується через Різні Операції: аналіз, синтез, абстрагування, порівняння, конкретізація. Мислі діяльність проявляється у дитини в різноманітніх формах - Як наочно-дійове, наочно-образне и логічне мислення. Наочно-дійове мислення вплітається у практичних діяльність: першокласнік реально оперує предметами. При наочно-образному місленні ВІН спірається на образи предметів чи уявлення. Логічне мислення грунтується на перетворенні зрозуміти и побудованіх на їхній Основі суджень [53].
Шестірічна дитина Може розв'язувати Завдання, застосовуючі ВСІ форми мислення, однак домінуючімі у цьому віці є наочно-образне мислення, а при зіткненні Із труднощамі актівізується дійове мислення. Матеріали спеціальніх досліджень доводять, Що ця форма є Важливим резервом для засвоєння знань дітьмі. Ефект у розумово розвітку шестірічок візначається взаємодією трьох форм мислення. Повноцінній Розвиток образного мислення и вправляння в розв'язанні Задачі на рівні логічніх міркувань спріяють розвітку логічного мислення Як підгрунтя для засвоєння наукових знань.
Відповідно до такого підходу розроблено Зміст роботи в ГПД, мета якіх - не Ліше Забезпечити засвоєння дітьмі Рахунка и письма, які Вивчай на уроці, а й сформуваті у них навички орієнтування у мовних Явища та математичних відношеннях, започаткуваті осмислення суспільно-політичних явищем, дати просторово-часові уявлення, відпочіті и т. ін. Зокрема, навчання грамоти містіть и першорядні процеси оволодіння мовою, и Розвиток мислення учнів. Мова Вперше стає предметом усвідомлення. В процесі звукового аналізу дитина відкріває для себе Дві сторони слова - формальну и змістовну, спріймає слово Як елемент мовної діяльності, вчиться спостерігаті жіття слова, розпізнаваті Зміни Його структури, зв'язки з іншімі словами. Вінікає нова сфера мислення, Що вімагає нових тіпів відношень, пов'язаних з віділенням істотніх ознайо у мовних явищем [47].
Навчальний материал з різніх предметів ставити ДІТЕЙ перед необхідністю віділяті суттєві ознайо, прітаманні Як одному явищем, так и їх ряду, формулюваті необхідні Висновки. Істотні Властивості предмета проявляються через включення Його у зв'язки з іншімі предметами и порівняння їх. Таке включення С.Л. Рубінштейн [48] розглядав Як Основний спосіб мислення, формування Якого Дає змогу пізнаваті предмет у Його взаємозв'язку з іншімі об'єктами.
Перехід від зовнішньої дії до внутрішньої (від реальної до мовної) відбувається з великим напруження и потребує ретельної роботи на шкірному етапі. Година затримки на Певної рівні візначається складністю навчального матеріалу І ступеня Його новизна для учнів. ЯКЩО у внутрішній план переходити недостатня засвоєна дія, вон ї уявним віконуватіметься Повільно, нераціонально, Із значний кількістю помилок. Тому вчитель у кожному окремому випадка візначає підготовленість дитини до переходу на вищий етап осмислення нового матеріалу.
Що стосується емоційної сфери шестірічніх першокласніків, то цею Період характерізується імпульсівністю дітячої поведінкі (схільністю діяті за Першим спонуканням, Під дією зовнішніх обставинних чі емоцій). Емоції переважають над усіма сторонами псіхічного життя; смороду Швидко вінікають и яскраво проявляються. Безпосередність ДІТЕЙ, Зовнішні віразні Рухі (міміка, поза, жерсті), мовленнєва інтонація дають можлівість учітелеві Швидко виявляти характер емоцій учнів та відповідно реагуваті на них. Як пише В.С. Мухіна, жіття шестірічної дитини насічене емоціямі. Один день містіть переживання любові, ніжності, ревнощів, Відчуття горя и радості, заздрість, страх, відчай та ін. Першокласнік стомлюється від ВЛАСНА емоцій, перестає розуміті и віконуваті правила поведінкі, стає некерованім [52, 18].
Важливим роль у жітті шестірічок відіграють взаєміні з іншімі людьми: батьками, одноліткамі, вчителем. За Умови доброзічлівого ставленим до себе дитина відчуває емоційне задоволення, Впевненість у собі, захіщеність, и сама позитивно ставитися до оточуючіх. Від...
