льний підхід до дитині обумовлюється, з одного боку знанням психічних і фізичних його особливостей, та з урахуванням його емоційного настрою в даний час, стану здоров'я. З іншого боку вихователь суворо узгодить свої дії з програмними завданнями виховання і розвитку малюка. Різний характер реагування на вчинки дитини - також важлива риса, яка відрізняє умови виховання в сім'ї від умов в дитячому садку [4,30-31].
Часто дитина раннього віку не може швидко і безболісно звикнути до змінам, особливо якщо йому в цьому не допомагає дорослі.
Адже в групі, як правило 20 і більше чоловік, а він звик бачити не більше 5-6 чол. у своїй родині. Тому неодмінною умовою благополучної адаптації дитини є єдність вимог, прийомів і методів впливу, узгодження тактики введення дитини в систему суспільного виховання.
При вступі дитини в дитячий сад особливе значення має його фізична підготовленість. Організм дітей перших років життя більше, ніж у старшому віці схильний до захворювань, батьки повинні загартовувати їх. Необхідно забезпечити маляті перебування на свіжому повітрі в будь-який час року, проводити з дитиною гімнастику, вчити виконувати фізичні вправи, розвивати навички ходьби, бігу, лазіння. Важливим засобом загартовування є повітряні ванни і водні процедури, але їх потрібно виконувати у відповідності з існуючими правилами.
Одязі дитини також слід приділяти увагу. Якщо його надмірно кутати, то внаслідок недосконалості терморегуляції малюк може легко спітніти, а це веде до охолодженню організму і простудних захворювань. А надто легкий одяг також може стати причиною захворювання.
Одним із факторів, який дуже важливий для процесу звикання, є режим дня дитини в сім'ї. Якщо в сім'ї діти сплять, їдять, гуляють в різний час, то вони з важко звикають до розпорядку дня дитячого саду. Неспівпадання домашнього режиму з режимом дитячого закладу негативно впливає на стан дитини, він стає млявим, примхливим, байдужим до подій [7, 31].
Для самопочуття дитини в адаптаційний період велике значення має те, в якій мірою сформовані у нього необхідні культурно-гігієнічні навички і звички, навички самообслуговування (одягання, їжі та ін), між тим не у всіх сім'ях приділяється достатня увага формуванню зазначених навичок і звичок. Нерідко діти двох та трирічного віку приходять в дитячий сад, не вміючи самостійно їсти, не просяться на горщик, не вміють одягатися і роздягатися.
Проводячи бесіди з батьками майбутніх вихованців дитячого садка, педагог повинен звертати їх увагу на цю сторону виховання, розкрити основні закономірності формування навичок і звичок, їх послідовність. Він може показати характерні помилки, дати поради, як відучити малюка від небажаних звичок, розкрити значення своєчасного формування необхідних навичок і корисних звичок для загального розвитку дитини і для його гарного самопочуття в адаптаційний період [5, 32]
Вихователь сам повинен проявляти терпіння і наполегливість у вихованні навичок і звичок. Але не можна вимагати від дитини, щоб він відразу відмовився від тієї чи іншої звички, необхідно час.
Необхідно виробляти у дітей культурно-гігієнічні навички терпляче, спокійно, поступово ускладнюючи вимоги. Інакше в дитини може скластися негативне ставлення до всіх режимним процесам.
Дорослий повинен спочатку показати дитині, де і як зробити що-небудь, поупражнять його в дії, а потім давати вказівки.
Навчити дитини вступати в спілкування з дорослими і дітьми - одне з основних завдань батьків при підготовці малюка до вступу в дитячий заклад. На це повинна бути спрямована робота дитячого садка з сім'єю.
В період адаптації дитини до нових умов життя відбувається своєрідна ломка, переробка сформованих раніше динамічних стереотипів, що стосуються певного режиму: вкладання, годування і т.д., а також стереотипів спілкування.
Динамічні стереотипи виникають з перших місяців життя дитини і, формуючись в умовах сім'ї, накладають відбиток на його поведінку [7,17]
Тому, знайомлячись, з кожною дитиною своєї групи до його надходження в дитячий сад, вихователь дізнається особливості його розвитку та поведінки, і якщо необхідно, вносить відповідні корективи у формі ради і переконання батьків.
Для визначення готовності дітей до вступу в дитячий садок і прогнозу адаптації застосовуються психолого-педагогічні параметри, які об'єднані в три блоки:
- Поведінка дітей, пов'язане із задоволенням органічних потреб;
- Нервово психічний розвиток;
- Риси особистості [3, 18]
З опорою на ці блоки складається карта готовності дитини до вступу в дитячий садок, в якій фіксуються відповіді батьків під час бесіди (Додаток А).
Аналізуючи відповіді батьків, і використовуючи метод діагностики, робиться прогноз адаптації дитини до нових умов життя в дошкільному закладі, визначаються проблеми, які можуть виникнути в період адаптації, і даються рекомендації щодо підготовці дітей.
У батьків залишається час, щоб допомогти малюкові без особливих труднощів перейти від одних умов життя до інших.
Батьки запрошуються відвідати дитячий садок разом з дитиною, щоб подивитися в яких умовах він буде знаходитися, знайомлять малюка з дітьми, дається йому можливість познайомитися з приміщеннями групи, показуються іграшки, місце для прогулянок, занять фізкультурою і т.д. При цьому вихователь намагається, якомога більше уваги приділяти новому дитині, намагається "закохати" у себе малюка, щоб він зрозумів, що якщо поруч не буде мами, то її на час замінить уважна і добра "тьотя". Даються поради мамам, щоб вони привчали малюка самостійності і доступному для його віку самообслуговування. Нагадується батькам, що в іграх з іншими дітьми необхідно вчити його ділитися іграшками, чекати своєї черзі на гойдалках або щоб поїздити на велосипеді і т.п.
Щоб успішно пройшла адаптація, використовуються вірші, пісеньки, потішки. Під час укладання, обов'язково наспівують колискову пісеньку. Іноді під час укладання може звучати одна і та ж спокійна музика. Це допомагає швидше розслабитися особливо плаксивим дітям. Так само краще засинають діти з коханою іграшкою, принесеної його батьками.
Таким чином, довіру малюка і його батьків до вихователя саме по собі не приходить: вихователь завойовує його добрим, небайдужим ставленням до дитини, умінням ростити в ньому хороше, великодушністю і милосердям. Додамо до цього культуру спілкування, тактовність і взаєморозуміння - і картина психології довіри буде достатньо повною.
2 Психолого-педагогічні умови організації успішної адаптації дітей до дошкільного освітнього закладу
2.1 Опис дошкільного освітнього закладу МДОУ "ЦРР - дитячий садок № 221"
МДОУ В«Центр розвитку дитини - дитячий садок № 221 В»загальнорозвиваючого виду працює за програмою В«ВеселкаВ», здійснює свою діяльність відповідно до Конституції РФ, Цивільним кодексом РФ, Федеральним законом про некомерційні організації, законом РФ В«Про освіту і іншими правовими актамиВ».
Фінансування МДОУ В«ЦРР - Дитячий садок № 221 В»здійснюється з районного бюджету згідно з діючими нормативним актам, має власні кошти, а також бюджетні та додатково виділяються.
Пріоритетним напрямком в роботі педагогічного колективу є збереження психічного і фізичного здоров'я дітей, інтелектуальний та особистісний розвиток кожного дитини, надання допомоги сім'ї у вихованні, здійснення необхідної корекції відхилень у розвитку дитини, адаптація до життя в суспільстві.
Тривалість виховно-освітнього процесу здійснюється з 2-х до 7-річного віку дитини.
У МДОУ В«ЦРР - дитячий садок № 221 В»діють 12 груп, з них 3 групи - для дітей з порушеннями мови, 2 групи - для дітей із захворюваннями шлунково-кишкового тракту, 1 група - для дітей із затримкою темпу нервово-психічного розвитку, 1 група - для дітей з порушеннями імунної системи.
На терито...
