е можна було доручити жодної справи.
В початку 1960-х Хендрікс виступав в групах, що грали на розігріві у таких музикантів, як Кертіс Найт, Бі Бі Кінг і Літл Річард.
До 1966 році в Хендрікса була власна група В«Jimmy James and The Blue FlamesВ» і постійна робота в одному з клубів у Нью-Йорку. У цей період Хендрікс познайомився і працював разом з гітаристами Джефом Бакстером і Еллен Макілвейн. Хендрікс став близьким другом гітариста на ім'я Ренді Каліфорнія, який пізніше став одним із засновників групи В«SpiritВ». Також Хендрікс познайомився з Френк Заппа. Заппа познайомив Джімі з тільки що винайденої педаллю ефектів В«вау-вауВ» інструментом, який Джімі освоїв досконало, і який став згодом невід'ємним елементом його В«фірмовогоВ» звучання.
30 Серпень 1970 Хендрікс востаннє виступив у Великобританії на фестивалі В«Isle of WightВ» .. Хендрікс висловив своє невдоволення фанатам через того, що ті вимагали грати старі хіти і не хотіли слухати нові музичні ідеї Хендрікса. Відеозапис цього концерту була випущена під назвою В«Wild Blue Angel В».
6 вересня, на його останньому виступі на фестивалі В«Isle of FehmarnВ», Хендрікс був зустрінутий глядачами надзвичайно непривітно і незабаром покинув сцену.
Хендрікс залишився в Англії і вранці 18 вересня 1970 року був знайдений мертвим у номері готелю В«SamarkandВ» в Лондоні. Він провів ніч зі своєю тодішньою подругою, німкенею Монікою Данеман, і помер в ліжку, захлинувшись блювотними масами, після прийому 9 таблеток снодійного. Данеман помітила, що з Джіммі відбувається щось не те, проте боялася викликати швидку через що знаходилися всюди в квартирі наркотиків. Кілька років потому Данеман стверджувала, що Хендрікс був ще живий, коли його переносили в машину швидкої допомоги, але її коментарі по цій справі були дуже суперечливими і мінялися від інтерв'ю до інтерв'ю. У фільмі-біографії Хендрікса лікар, який чергував тоді на швидкій, сказав, що до того моменту, коли Джиммі відвезли в лікарню, врятувати його вже було неможливо.
Джимі Хендрікс був похований в Грінвудском Меморіальному Парку в Рентоні, штат Вашингтон, США, всупереч його бажанню бути похованим в Англії. Посмертна дискографія Джимі Хендрікса налічує більше 300 записів.
Річі Блекмор - один з найбільш яскравих і помітних музикантів другої половини двадцятого століття. Сьогодні важко не помітити той внесок, який вніс цей видатний гітарист в розвиток важкого року і музики взагалі. До цих пір на слуху чудові гітарні партії Deep Purple, дивовижні імпровізації Rainbow і невимовні за красою мелодії Blackmore's Night. А починалося все досить просто.
Річард Х'ю Блекмор народився 14 квітня 1945 року в англійському містечку Вестон- Супер-Мері. Перший інструмент - звичайна акустична гітара - був подарований Річі в десятирічному віці його батьком, і саме батько наполіг на тому, щоб Річі брав уроки класичної гітари. У цей час сім'я Блекмор жила вже в місті Хестон, де в будинку своєї бабусі Річі вперше почув музику І.С.Баха, на всю життя запали в душу майбутнього віртуоза.
Батьки забезпечили своєму синові "високий старт": вже в 13-річному віці Річі приступив до посилених занять на інструменті під чуйним керівництвом кращого на той момент британського гітариста Джима Саллівана. Але до цього часу Річі вже мав досвід роботи в якихось складах, які виконували на аматорському рівні популярний тоді на Британських островах скіффл, - перша група Блекмора, в якій він почав виступати в 1956-му, носила гумористичне назву Dogbox. За нею послідували аналогічні суміші 21's Coffee Bar Junior Skiffle Group, The Dominators і The Condors.
В самому початку 1962 року Річі надзвичайно пощастило: не хто-небудь, а сам похмурий герой заокеанського рок-н-ролу Джин Вінсент запросив юного гітариста в свій акомпануючий склад, з якого і почалася професійна кар'єра Річі Блекмора. Після європейського туру і моментальної зупинки в групі Mike Dee And The Jaywalkers Річі в травні 1962 опинився в складі групи однією з найбільш химерних поп-фігур Британії 60-х Девіда Сатч Screaming Lord Sutch & His Savages. Однак Річі скоро переконався, що його роботодавець куди більше стурбований проблемою знаходження свого імені в заголовках британських таблоїдів - Девід Сатч володів власною піратської радіостанцією, намагався балотуватися в Палату Громад з якоїсь "виборчої платформою 18-річних" і задовго до Еліса Купера влаштовував концерти зі сценічної бутафорією у вигляді трун і гільйотин.
Незважаючи на вдалі гастролі і нечувані гонорари, в квітні 1975 Річі Блекмор покинув Deep Purple, щоб створити нову групу Rainbow. До неї увійшли музиканти з маловідомої американської групи Elf. Коли Elf ​​виступала з DP в якості розігріваючої групи, Блекмор записав з ними на Purple Records пісню "Black Sheep Of The Family". У травні з'явився альбом "Ritchie Blackmore's Rainbow ", записаний у Мюнхенській студії Musicland Studios. В липні 1976 року група випустила перший альбом в новому складі - "Rainbow Rising ". З початку серпня і до кінця року музиканти гастролювали по Америці, Японії, Європі та Канаді.
В 1984 Річі вирішує призупинити роботу Rainbow, так як вирішує відродити "Золотий" склад Deep Purple. Кожному з учасників було обіцяно по 2 мільйони доларів, і гастролі почалися. Перед цим подорожжю, Rainbow проводить свій останній тур в Японії. На останньому шоу при супроводі японського симфонічного оркестру звучить Блекморовская обробка 9-ї симфонії Бетховена. У листопаді Deep Purple підписують контракт з американською студією "Мерк'юрі Рекордс" і випускають альбом "Perfect Strangers", зайняв 17 місце. У січні 1985 виходить перший сингл - "Knocking At Your Back Door ", що повторює успіх заголовної пісні альбому -" Perfect Strangers ". 17 лютого 1998 в США вийшов альбом "Shadow Of The Moon ", а в березні в Бразилії випущений радіо-сингл" No Second Chance ", який утримував п'яте місце протягом трьох тижнів на бразильському радіо. Важко оцінити той внесок, який вніс Річі Блекмор в розвиток гітарної музики. Цей музикант викликав тисячі наслідувань, для багатьох сотень він був негласним вчителем. Фактично, весь важкий рок, починаючи з сімдесятих років, піддавався титанічній впливу Блекмора. І сьогодні, будучи вже в вельми солідному віці, Блекмор продовжує дивувати своїх шанувальників. Нові альбоми Blackmore's Night виходять регулярно, а значить і творча біографія гітариста ще дуже далека від завершення.
6. Легендарні представники світової рок-естради
Kiss - Американська рок-група, що отримала величезну популярність у 1970-1980 роках, грала в жанрах глем-шок-хард-року і відома своїм сценічним макіяжем і концертами-шоу, супроводжуваними різними піротехнічними ефектами. Була сформована в Нью-Йорк в січні 1973 року.
Найбільш відомі пісні - В«StrutterВ», В«Rock and Roll All Night В»,В« Detroit Rock City В»,В« I Was Made For Lovin 'You В»,В« Lick It Up В»,В« Forever В»,В« Psycho circus В». На 2007 рік вони мають більше сорока п'яти золотих і платинових альбомів і більше 150 мільйонів проданих записів.
Kiss бере коріння від Wicked Lester, Нью-йоркської глем групи групи, створеної Джином Сіммонсом і Полом Стенлі. Wicked Lester, змішувати різні музичні стилі так і не добилися успіху. Вони записали один альбом, який був поставлений на полку Epic Records, і проводили живі виступи. Сіммонс і Стенлі, відчуваючи необхідність нового напряму для музичної кар'єри, покинули Wicked Lester в 1972 і почали формувати нову групу.
В Наприкінці 1972, Джин Сіммонс і Пол Стенлі знайшли оголошення в журналі В«Rolling Stone В», яке написав Пітер Крісс, бувалий ударник клубної сцени Нью-Йорка, який був вихідцем з групи В«ChelseaВ». Крисса прослухали і прийняли в оновлену версію В«Wicked LesterВ». Тріо сфокусувалося на набагато більш жорсткому стилі рок, ніж той, який грали В«Wicked LesterВ». Натхненні театральністю В«New York DollsВ», вони також почали експериме...
