n=top> 4
2
2
4
Загроза зворотного інтеграції в галузь продавця
2
2
2
3
Рівень стандартизації товару як умова заміни постачальника
2
2
2
3
5.Економіческій потенціал постачальників
ресурсномістких продукції підприємства
3
2
2
3
Ступінь монополії постачальників
4
2
2
4
Обмеження вибору постачальника ступенем диференціювання продукції
2
2
2
3
Цінність зв'язків для постачальника з покупцем
3
2
2
3
Загроза інтеграції покупця в бізнес
4
2
2
4
Вплив постачальників на прибутковість підприємства через ціновий фактор
2
2
2
3
Якість продукції постачальників
2
2
2
3
Сума значень рейтингів
81
58
58
94
Нормований індекс рейтингу КСП
49%
35%
35%
57%
Нормований індекс рейтингу є результуючим відносним показником вимірювання КСП і розраховується як частка від максимально можливого значення суми рейтингів. Істотні розбіжності оцінки нормованого індексу рейтингу свідчать про нестачу інформації або невідповідність рівня експертів задачі.
Підсумкова оцінка КСП визначається або простим усередненням або проводиться визначення середньозваженого результату. Вибір методики визначається наявністю кількісної та якісної інформації. Методи оцінки КСП можна оцінити за наступними критеріями вагового аналізу: повнота інформації, достовірність інформації, рівень припущень, облік показників КСП підприємства, облік областей можливих конкурентних переваг, система спостереження за конкуренцією, рівень дослідження конкурентоспроможності.
Результати оцінки конкурентоспроможності використовуються для вироблення висновку про неї, а також для вибору шляхів оптимального підвищення конкурентоспроможності продукції для вирішення ринкових задач.
В результаті оцінки конкурентоспроможності продукції можуть бути прийняті наступні рішення [7]:
1. зміна складу, структури застосовуваних матеріалів (сировини, напівфабрикатів), комплектуючих виробів або конструкції продукції;
2. зміна порядку проектування продукції;
3. зміна технології виготовлення продукції, методів випробувань, системи контролю якості виготовлення, зберігання, пакування, транспортування, монтажу;
4. зміна цін на продукцію, цін на послуги, по обслуговуванню і ремонту;
5. зміна порядку реалізації продукції на ринку;
6. зміна структури та розміру інвестицій в розробку, виробництво і збут продукції;
7. зміна структури та обсягів коопераційних постачань при виробництві продукції і цін на комплектуючі;
8. зміна системи стимулювання постачальників;
9. зміна структури імпорту і видів імпортованої продукції.
1.3 Заходи
Відповідно до отриманих фірми.
[3]. і продуктивності.
Систему показників можна, Так і для прийняття стратегічних рішень.
ФВА - інформація показує, як можна перерозподілити ресурси з максимальною стратегічною вигодою, допомагає виявити можливості тих факторів (якість, обслуговування, зниження вартості, зменшення трудомісткості), які мають найбільше значення, а також визначити найкращі варіанти капіталовкладень.
На стратегічному рівні інформацію з ФВА - моделі можна застосовувати для рішень щодо реорганізації підприємства, зміни асортименту продуктів і послуг, виходу на нові ринки, диверсифікації і т.д. Тоді як на рівні оперативного управління - для формування рекомендацій по збільшенню прибутку та підвищенню ефективності діяльності підприємства.
Багаторічний західний і вітчизняний досвід показують, що підприємства, зосереджені тільки на отриманні прибутку, страждають короткозорістю. Складається досить знайома ситуація: за наявності прибутку підприємство є неплатоспроможним і, навпаки, маючи збитки, підприємство чітко і вчасно розраховується з постачальниками, державою і кредиторами.
Таким чином, можна виділити ще один шлях поліпшення стійкості підприємства на ринку - не відокремлену мета забезпечення рентабельності, а зростання вартості бізнесу (тобто, різниця між вартістю капіталу, внесеного власником частки при створенні підприємства, і вартістю цієї ж частки при її можливий продаж). Якщо капітал буде примножити, то можна стверджувати, що підприємство твердо контролює свій сегмент ринку [4].
Дослідження показують, що ринкова вартість бізнесу значною мірою пов'язана з показником грошового потоку. Це означає, що оцінка і управління вартістю підприємства є головним інструментом забезпечення конкурентоспроможності, так як відповідні їм методики пропонують точні і взаємозалежні критерії оцінки результатів - вартість компанії, окремих бізнес-одиниць і бізнес-процесів, на основі яких можна будувати діяльність підприємства.
2. Аналіз конкурентоспроможності компанії В«Сибірський гурманВ»
2.1 Загальна характеристика підприємства
Сьогодні ТОВ В«Комбінат напівфабрикатів Сибірський Гурман В»є одним з найбільших виробників заморожених напівфабрикатів і має лідируючі позиції з продажу на ринках Уралу, Західного і Східного Сибіру. У Сибірському федеральному окрузі Компанія є безумовним лідером і займає тут 31% ринку пельменів. За даними компанії GFK В«Сибірський ГурманВ» займає друге місце на російському ринку пельменів, обсяг якого в 2008 році склав близько 900 тис. тонн (00-1050 млн.).
Ключовий принцип Компанії - Випуск якісної продукції. Для його дотримання в Компанії реалізується Політика Управління Якістю.
На виробництві створена Служба якості, яка на базі власної лабораторії здійснює 100% контроль якості продукції протягом всього технологічного процесу. Крім того, постійно проводяться незалежні дегустації з безпосередньою участю споживачів продукції. У Компанії працює В«гаряча лініяВ» з питань якості. У вересні 2006 року система менеджменту якості компанії була сертифікована на відповідність вимогам міжнародного стандарту ISO 9001:2000 компанією NQA (Великобританія).
В даний час В«Сибірський Гурман В»воліє активно просуватися в регіони: дистриб'юторська мережа нараховує більше 50 великих міст Росії від Уралу до Далекого Сходу. Компанія веде активну регіональну політику: забезпечує просування своєї продукції в регіонах і в кожному місті співпрацює з надійними і постійними партнерами.
Залученість в споживання заморожених напівфабрикатів в Росії становить на сьогодні понад 80%. Ємність російського ринку становить 915 - 1000 тис. тонн в рік. Темп зростання ринку 10 - 15%. Частки ринку провідних грав...
