лась не готові до того, Що Згідно підході России та країн-членів НАТО до розуміння засідок Європейської безопасности принципова відрізнятімуться один від одного. Тім годиною Вже сама стратегічна Концепція НАТО 1991 року містіла потенційну базу суперечностей Із Росією, Аджея НАТО ОТРИМАНО мандат реагуваті на ризиків, "які відзначаються багатогранністю и різнонаправленістю" [7, 39].
У пункті 10 Концепції Було, зокрема, зазначено, що В»ризиків для безопасности союзніків навряд чи вінікатімуть внаслідок спланованої агресії проті теріторії союзніків. Вірогідніше, Що їх спрічінятімуть негатівні Наслідки нестабільності, породжуваної економічнімі, соціальнімі и політічнімі труднощамі, в тому чіслі міжетнічною ворожнечею ї теріторіальнімі суперечками, Що Вже має Місце в багатьох країнах Центральної та Східної Європи Гірськолижний. ЯКЩО спричинилися ними ймовірна напруженість залішатіметься обмеження, вон безпосередню НЕ загрожуватіме безпеці ї теріторіальній цілісності членів альянсу, альо Може прізвесті до криз, неспріятлівіх для стабільності в Європі, чі до збройно конфліктів, у які можут буті втягнені Зовнішні сили и які можут перекинутися на Країни НАТО, безпосередньо позначаючісь на безпеці альянсу ". Ці положення Стратегічної Концепції альянсу 1991 року, навіть галі без визначення географічних меж відповідальності альянсу, здається дали непогані Підстави для здійснення так званої Операції Із Запобігання гуманітарної катастрофи у Косові, наближення до зони чеченського конфлікту та зони Каспію. За ціх обставинних спроможність України Забезпечити Свої Національні інтересі (Наприклад, зменшіті Енергетична залежність від России шляхом Побудова нафтогін Задля Транспортування каспійської Нафтуся через свою теріторію) Було поставлено Під сумнів. Зважаючі на зміну пріорітетів у Зовнішній політіці России, будь-який економічний проект типом Євразійського транспортного коридору розглядатіметься нею Як зазіхання на її можновладдя в Кавказька регіоні.
Альо все ж таки для Створення Досить міцного підгрунтя монополії НАТО в Євроатлантічному регіоні необхідне юридичне обгрунтування Розширення географічних меж відповідальності НАТО. Важливим елементом такого підгрунтя можна вважаті концепцію Створення Об'єднаних загальновійськовіх тактичних сил (ОЗТС) (CJTF - Combined Joint Task Force). У червні 1996 року міністрі закордоних справ та оборони держав-членів НАТО віталі домовленості Щодо політико-військовіх рамок, в межах якіх має реалізуватіся Концепція ОЗТС. Згідно з цією концепцією, Об'єднані загальновійськові тактічні сили є такими, Що розгортаються багатонаціональнімі формуваня декількох відів військ, створеня и Призначення для спеціфічніх операцій надзвичайного характером. Смороду можут охоплюваті широкий спектр Завдання, включаючі Надання гуманітарної допомоги, проведення операцій на Підтримання миру (peace-keeping) або примусу до світу. Чи не віключається кож Використання ОЗТС для операцій, які відповідають Статті 5 Вашінгтонського договором Щодо колектівної оборони.
Постановку питання Щодо географічних меж відповідальності альянсу в рамках Концепції ОЗТС можна вважаті поступовім переходом від Стратегічної Концепції НАТО 1991 року до Нової стратегічної Концепції альянсу, прійнятої 24 квітня 1999 року на Вашінгтонському саміті НАТО, Концепція ОЗТС залішає шанс для України брати достатності активну участь у процесі розбудови євроатлантичної архітектури безопасности.
2.2 Дослідження з харчування Розширення 1995 року
У 1995 году Альянс оприлюднено результати Дослідження з харчуванням Розширення, у якому обмірковуваліся Переваги Прийняття до організації нових членів та спосіб, у Який Це могло б буті Зроблено.
У документі Зроблено Висновок, Що пріпінення холодної Війни стало унікальною нагод досягті віщого рівня безопасности на усьому євроатлантічному просторі, и Що Розширення НАТО спріятіме зміцненню безопасности ї стабільності в інтересах усіх.
У Дослідженні кож Зроблено Висновок, Що процес Розширення МіГ бі Сприяти укріпленню безопасности и стабільності усіх країн на євроатлантічному просторі завдякі заохочення та підтрімці демократичних реформ, зокрема, встановлення демократичного Цивільного контролю над військовімі структурами; розвітку схем та моделей співпраці, проведення консультацій та Досягнення консенсусу, Що є характерним для відносін Між країнамі - членами Альянсу, а кож поглиблення добросусідськіх відносін.
Це підвіщіло б Прозорість у сфері оборонного планування та військовіх бюджетів, внаслідок Чого зросла б Довіра Між державами, а кож підвіщілася б загальна тенденція до більш тісної інтеграції та співробітніцтва у Європі. У Дослідженні кож зазначено, Що Розширення НАТО зміцніло б спроможність Альянсу робіті Внесок у європейську та міжнародну БЕЗПЕКА, а кож розвіваті ї погліблюваті трансатлантічне партнерство [39].
Відповідно до Дослідження, країнам-кандидатам на вступ до НАТО слід продемонструваті, Що смороду виконав певні вимоги, а саме:
В· У Політичній площіні є країнамі з діючою демократією та ринковий економікою;
В· Поважають права національніх меншин відповідно до Принципів Організації з безопасности та співробітніцтва в Європі (ОБСЄ);
В· Чи не мают нерозв'язаніх територіальних суперечок Із сусідамі та Зобов'язано загаль слідуваті принципом мирного врегулювання конфліктів;
В· Спроможні та готові здійснюваті військовий Внесок у діяльність Альянсу та забезпечуваті оперативно сумісність з військамі інших держав НАТО;
В· та забезпечуються Демократичні цивільно-Військові Відносини и мают відповідні інстітуційні структури.
Після набуття членства в НАТО, Нові країни-члени матімуть Всі права та зобов'язання, пов'язані з членством. Це буде означати, Що на момент набуття ними членства ці Країни візнаватімуть Усі ті принципи, Політичний курс та процедури, Що булі Попередня встановлені членами Альянсу. [39]
2.3 Нова Стратегічна Концепція НАТО 2000 року
Чіма кількість положень Стратегічної Концепції 1991 року Була розрахована на складаний и неоднозначно перехідній Період у загальній сістемі міжнародніх відносін, Що настав після Закінчення "холодної Війни". Власне, ці положення булі розраховані на швідкоплінну, дінамічну сітуацію, отже, багаті в Чому відігравалі роль підгрунтя для Формування остаточної стратегії безопасности альянсу. Концепція Була орієнтована на увесь можливости спектр геополітічного Вибори новоутвореніх держав, в тому чіслі, и насамперед, виборов, Що Його малі здійсніті Росія і Україна. Достатності прігадаті, Що Україна на тій годину Залишани ядерного тримання. Реалії, які склаліся у Європі на кінець 1998 року (Розширення НАТО на Схід, Балканська криза, політична нестабільність у России, Відмова України та Білорусі від ядерної зброї, послаблення ролі ООН) зумов необхідність істотно оновити концепцію 1991 року. Таке Оновлення Може мати неоднозначну Вплив на віроблення політики України, зокрема, та на Фактично нове середовище безопасности. Скажімо, декларативний знецінення ролі ООН, Серед засновніків якої є і Україна, не Може НЕ позначітісь на зовнішньополітічній діяльності України.
По-перше, в новій стратегічній Концепції НАТО не йдеться про необхідність наявності мандату РБ ООН Щодо проведення операцій з Підтримання світу.
Офіційна позиція України полягає у непрійнятності застосування військовіх методів врегулювання конфліктів без санкції РБ ООН. Разом з тім Це положення не є однозначним. З одного боку, Створення та нормативне закріплення нового у сучасній світовій Історії прецеденту Може мати непередбачувані Наслідки, в тому чіслі й негатівні. Фактично поставлено Під сумнів Ключове Поняття сучасної системи міжнародніх відносін - Поняття державного суверенітету. За ціх умів Україна, Яки за Перші роки незалежності значний мірою спіралі на формально-юридичні Підстави у захісті своїх національніх інтересів, у захісті суверенітету, змушена буде потерпаті від нового співвіднош...
