стему літературної мови і відзначають існування в мові бінарної опозиції В«термін - не термінВ». Відповідно, термінологія протиставляється общелитературной лексиці, а самі терміни як особливі одиниці, що відрізняються від звичайних слів, поміщаються в замкнуті системи - термінологічні поля певних галузей знань. [13]
Нам більш близький підхід Р.Ю. Кобрина та Б.Н. Головіна, які пропонують розглядати термінологію в системі загальнолітературної мови, оскільки часто одні й ті ж лексичні одиниці можуть одночасно виступати в ролі як термінів, так і загальновживаних слів. [14] Крім того, і ті й інші в однаковій мірі схильні до різних лексико-семантичним перетворенням, а саме: використовують однакові словотворчі моделі, мають тенденцію, щоправда, різною мірою інтенсивності, до полісемії, омонімії і т.п.
Тенденція до жорсткого відділенню терміна від інших мовних одиниць і до виділення особливих закритих систем, в яких функціонують терміни, позначилася і при співвіднесенні понять В«ТермінологіяВ» і В«терміносистемаВ». Під термінологією часто розуміють В«сукупність слів і словосполучень, що позначають спеціальні наукові та технічні поняття і службовців для здійснення комунікації в даній області В», а під термінологічні системи - В«впорядкована безліч термінів з зафіксованими відносинами між ними В», тобто кодифіковану і уніфіковану термінологію. [15]
На підтримку розмежування термінології та терміносистеми виступає В.М. Лейчик. Він зазначає, що сукупності термінів можуть формуватися стихійно або свідомо. Стихійно склалася сукупність термінів пропонується називати термінологією, а свідомо сформовану - терміносистеми. Основою терміносистеми є сконструйована і реалізована в знаковій формі система понять або логічна схема. У центрі цієї схеми знаходиться ядро ​​- основне поняття, від нього розходяться інші поняття, що позначають види, ознаки, функції, процеси і суміжні об'єкти. Між різними видами понять існують родовідовие, функціональні, атрибутивні та інші види логічних зв'язків. Однак подібна логічна схема ще не є терміносистеми. Для створення повноцінної терміносистеми до логічній схемі необхідно додати дефініції понять, підібрати терміни, адекватно виражають ці поняття і упорядкувати терміносистему таким чином, щоб кожному терміну відповідало одне поняття. [16]
Стає очевидним, що головна ознака терміносистеми як штучно сконструйованої моделі - це системність і сувора логічна взаємозв'язок між елементами цієї системи. Терміни, що не відповідають даним вимогам, виштовхуються за межі терміносистеми. Таким чином, за рамками термінологічної системи (тобто поза увагою термінознавства) залишається великий обсяг термінів, які існують і успішно функціонують в реальному наукової комунікації, однак не будуть охоплені лінгвістичним аналізом.
Думка про те, що спочатку необхідно змоделювати понятійний апарат даної галузі людської діяльності, а лише потім приступити до моделювання термінологічних систем, висловлювалася й іншими вченими. Порівняйте, наприклад: В«... спочатку на логіко-понятійної основі повинна бути побудована повна система знання для даної науки, і лише згодом доцільно ставити питання про те, які одиниці у плані вираження відповідають одиницям системи в плані змісту В». [17] Однак такі ідеальні в логічному плані конструкції вкрай рідко зустрічаються в дійсності.
Є й інше заперечення проти поділу понять В«термінологіяВ» і В«терміносистемаВ». Поділ сукупності термінів на впорядкований і невпорядкований безлічі нелогічно в принципі, оскільки не пов'язаних між собою логічними або семантичними зв'язками термінів не існує. Всі терміни в тій чи іншій ступеня організовані в рамках своїх предметних областей. Ступінь організації знаходиться в прямій залежності від рівня розвитку даної галузі знання, проте останнє зауваження не скасовує загального принципу: термінологія системна по визначенню. А якщо це так, то поняття В«термінологіяВ» і В«Термінологічна системаВ» можуть виступати як синоніми.
У розглянутому вище підході до конструювання терміносистем для цілей нашого дослідження вкрай важливим видається акцент на співвіднесеність термінів і позначуваних ними понять. У контрастивне дослідження термінологічних систем у різних мовах, як правило, описуються окремі терміни та способи їх перекладу, тобто встановлюється еквівалентність на рівні В«знак мови I - знак мови IIВ», що призводить до помилок перекладу, так як предметна і понятійна співвіднесеність термінів у різних мовах залишається без уваги. Способи перекладу термінів необхідно підбирати виходячи з властивостей реальних об'єктів, які стоять за цими термінами.
Термінологія проявляє себе в двох сферах:
- в області функціонування, де термінологічні одиниці існують в контексті і де здійснюється взаємодія термінів в рамках даної терміносистеми (Спеціальна література, монографії, тексти законодавчих актів і т.п.);
- в області фіксації, де терміни знаходяться в умовах закритої системи і де вони ізольовані один від друга (спеціальні двомовні та тлумачні словники, енциклопедії, тезауруси).
У багатьох терміноведческіх роботах при дослідженні термінології автори обмежуються аналізом словникових дефініцій, не звертаючи належної уваги на функціонування терміна в мові. Ми вважаємо, що при лінгвістичному аналізі термінології центром уваги повинні стати спеціалізовані юридичні тексти, так як багато правові терміни фіксуються не стільки в словниках, скільки в текстах законодавчих актів. Юридичні словники фіксують тільки невелику частину термінології. На підтвердження цієї тези С.П. Хижняк наводить наступний приклад: з 34 видів військових злочинів, що виділяються в КК РРФСР, юридичний енциклопедичний словник реєструє тільки два: В«дезертирствоВ» і В«Самовільна відлучкаВ». [18]
Стає очевидним, що досліджувати тільки лексикографічні, дискретні джерела термінів явно не достатньо.
Ще В.В. Виноградів зазначав: В«У створенні та визначенні терміна є дві сторони, дві точки зору: структурно-мовна і понятійна, семантична, обумовлена ​​розвитком системи понять тієї чи іншої науки, того чи іншого виробництва, ремесла. Обидві ці сторони взаємопов'язані і разом з тим зумовлені історією, культурно-історичної традицією В». [19] Значеннєва сторона терміносистеми відбиває відносини, що існують між термінами в рамках даного поля.
Особливо важливо звертати увагу на цей рівень при порівняльному дослідженні термінології в різних мовах. У термінологічних словниках часто увага звертається тільки на мовний рівень, що призводить до помилок в перекладі.
2 ТЕХНІЧНІ СПОСОБИ ПЕРЕКЛАДУ англомовних термінів
2.1 Визначення способу перекладу
У момент перекладу перекладач зближує дві лінгвістичні системи, одна з яких експліцитно і стійка, а інша - потенційна і адаптованість. У перекладача перед очима знаходиться пункт відправлення і йому необхідно створити пункт прибуття. Перш всього він, мабуть, буде досліджувати текст оригіналу, оцінювати дескриптивное, афективний та інтелектуальний зміст одиниць перекладу, яке він вичленував; відновлювати ситуацію, яка описана в повідомленні, зважувати і оцінювати стилістичний ефект і т. д. Але перекладач не може зупинитися на цьому: він вибирає якесь одне рішення; в деяких випадках він досягає цього так швидко, що у нього складається враження раптового і одночасного рішення. Читання на вихідному мові майже автоматично викликає повідомлення на мові перекладу; йому залишається тільки проконтролювати ще раз вихідний текст, щоб переконатися, що жоден з елементів вихідної мови не забутий, після чого процес перекладу закінчений. [20]
Саме цей процес розглянутий в даній главі. При першому наближенні здається, що його шляхи і способи вельми численні, але по суті їх можна звести до семи, розташувавши в порядку зростання труднощів. Ці способи можуть застосовуватися і ізольовано, і комбіновано.
2.2 Прямий і непрямий переклад
...
