, якщо застрахований в ОМС бажає отримати більш розширенийкомплект медичних послуг. За статистичними даними, близько 15% населеннязастраховані в системі добровільного медичного страхування, 80% - в системіОМС, 3% з яких одночасно користуються додатковими послугами з програмДМС (41).
Ввідміну від обов'язкового добровільне медичне страхування пропонуєбільший обсяг медичних послуг. Наприклад, в рамках ДМС існує вільнийвибір стаціонару, а також поліпшені умови перебування в ньому, послуги особистоголікаря, відшкодування до 100% витрат, пов'язаних із стаціонарним лікуванням (в ОМС,як правило, частина витрат відшкодовується пацієнтом). У порівнянні з ОМС, вякому розмір внесків не залежить від ступеня ймовірності настання страховоговипадку, внески в системі добровільного медичного страхування формуються зурахуванням індивідуального ризику. Приватні страхові компанії використовують для цьоговелика кількість різних регіональних і професійних тарифів. Оскількизначний вплив на розмір страхових внесків надають вікові характеристики,найбільш вигідними ставки в ДМС є для людей молодого віку. Слідвідзначити, що в останні роки обсяг витрат населення Німеччини в добровільномумедичне страхування постійно збільшується в середньому на 5%. Істотнимвідмінністю від системи ОМС є те, що для кожної вікової групизастрахованих в ДМС існує власне фінансування своїх видатків. В умовахзагального ускладнення демографічної ситуації у всіх європейських країнах(Збільшення числа пенсіонерів по відношенню до працюючої частини населення) такасистема формування страхових внесків не залежить від цієї тенденції і вперспективі ДМС може бути одним із способів уникнути накопичуютьсяфінансових ускладнень в системі обов'язкового медичного страхування (14, с.82).
ВЯк відмітних особливостей добровільного медичного страхуванняможна назвати і більш високі розміри допомоги по хвороби (вони страхуютьсяокремо), відшкодування витрат на курортне лікування, можливість отриманняповної медичної допомоги за кордоном (оскільки не потрібно укладення доосновним додаткового договору страхування), а також звільнення від сплативнесків у разі незвернення за медичною допомогою протягом від 1 до 6 місяців(ОМС такої послуги не передбачає). Перевагою добровільного медичногострахування є також те, що застрахований може в широких межахсамостійно вибирати бажаний їм обсяг медичної допомоги та послуг, а такожїх комбінації. Вибір того чи іншого комплекту медичних послуг залежить від страховоїпрограми (30, с. 43).
Ввідміну від обов'язкового в системі приватного медичного страхування висновокстрахового договору відбувається виключно на добровільній основі, змістякого (обсяг і якість медичних послуг) обумовлюється сторонами. Якщо воснові ОМС лежить принцип солідарності, то функціонування системи приватногомедичного страхування грунтується на принципі еквівалентного відшкодуваннявитрат, згідно з яким розмір внесків у страховий фонд відповідаєобговореному в договорі обсягом наданих послуг, страховому ризику, а такожзалежить від віку, статі, стану здоров'я та інших умов, що визначаютьрозмір страховки і суми виплачуваних внесків. На відміну від ОМС в системіприватного страхування страхуються, отримуючи медичне обслуговування, зобов'язанийоплатити його сам, після чого, висунувши сплачений рахунок страхової компанії,може отримати відповідну компенсацію витрат на лікування згіднодоговором страхування. Виняток існує для оплати лікування в стаціонарі,витрати на яке можуть виявитися обтяжливими для пацієнта. За наявностідомовленості між страховою компанією та застрахованим ці розрахунки можутьбути оплачені без участі останнього.
Ввідміну від ОМС в системі добровільного медичного страхування страховіустанови, що здійснюють страхування по хворобі, не зв'язані договірнимивідносинами з іншими учасниками системи охорони здоров'я (лікарями, спілкамилікарів, аптеками, лікарнями та ін.) Оплату половини страхових внесків бере насебе роботодавець, але лише в тому випадку, якщо їх загальний розмір не перевищуєобсягу страховки в рамках обов'язкового медичного страхування. Страхування вДМС для таких категорій населення, як безробітні (якщо вони були ранішезастраховані в ДМС) і студенти, відрізняється від загального порядку. Справа в тому, щочасткове фінансування їх участі бере на себе відповіднедержавна установа (33, с. 49).
Якщов ОМС існує можливість безкоштовного страхування всіх членів сім'ї приневеликому сукупному доході, то в системі ДМС така можливість відсутня,тому незалежно від рівня доходів усі члени родини змушені укладатиокремі договори медичного страхування.
Страховікомпанії, що працюють на ринку приватного медичного страхування,безпосередньо не обмежують обсяг медичної допомоги.Застрахований повинен сам стежити за тим, щоб необхідні йому медичніпослуги покривалися об'ємом страхування за договором, а значить, самостійновирішувати, яка форма лікування або обстеження йому більше підходить. В цілому, ввідміну від ОМС, добровільне медичне страхування пропонує більш високуступінь самостійності пацієнта і одночасно велику його відповідальність.Як і в обов'язковому медичному страхуванні, в системі приватного медичногострахування держава законодавчо встановлює принципи йогофункціонування і стандарти, а також здійснює контроль за йогодіяльністю.
Такимчином, діюча в Німеччині система добровільного медичного страхування,виконуючи ті ж функції, що і ОМС, є як альтернативою, так іістотним доповненням обов'язкового медичного страхування. Маючи різнуорганізацію і принципи роботи, кожна з систем разом з тим спрямована навирішення однієї задачі - надання доступної, висококваліфікованої медичноїдопомоги всьому населенню країни, що могло б стати позитивним прикладомреалізації та існування ефективної системи медичного страхування в умовахструктурної перебудови економіки та соціальної сфери Росії.
Висновкипо Главі I
1.Страховесправа - важливий економічний інститут, який існував у різнихекономічних формаціях, один з розвиваються видів бізнесу. Страхуванняпокликане задовольнити насущну і фундаментальну потребу людини -потреба безпеки.
2.Добровільнемедичне страхування здійснюється на основі програм добровільногомедичного страхування і забезпечує громадянам отримання додатковихмедичних та інших послуг понад встановлених програм обов'язковогомедичного страхування. ДМС здійснюється на основі договору міжстрахувальником і страховиком. В якості суб'єктів ДМС виступають: громадянин, страхувальник,страхова медична організація, медичний заклад.
3.Об'єктомдобровільного медичного страхування є страховий ризик, пов'язаний звитратами на надання медичної допомоги при виникненні страхового випадку.Страховим ризиком є ​​певна подія, на випадок настанняякої проводиться страхування. Подія, що розглядається в якості страховогоризику, повинно мати ознаками ймовірності та випадковості його настання.
4.Добровільнемедичне страхування в Росії одержало право на існування лише в 1991році, з набуттям чинності Закону "Про медичне страхування громадян уРРФСР ". Мета такого страхування - згладити можливі фінансові втратизастрахованого, понесені ним внаслідок ушкодження здоров'я. Об'єктомстрахування виступали в даному випадку майнові інтереси застрахованогоособи.
5.Діючийв даний час закон РФ "Про медичне страхування громадян у РосійськійФедерації "в якості об'єкта ДМС визначає ризик, пов'язаний з витратамина надання медичної допомоги при виникненні страхового випадку. При цьомудобровільне медичне страхування "забезпечує громадянам отриманнядодаткових медичних послуг та інших послуг понад встановлених програмамиобов'язкового страхування ".
6.Найбільшрозвинена система ДМС в США, де вона увійшла в період розквіту ще в далекі 30-іроки. Всього в США сьогодні медичним страхуванням займається більше півторатисяч компаній. У США медичне страхування добровільне і майже повністюздійснюється роботодавцями. Страхування від хвороб - найбільшрозповсюджений вид страхування за місцем р...
