підрядник мав право залучити субпідрядника. Якщо ж генеральний підрядник залучив до участі в справі третю особу всупереч забороні, що міститься в законі або в договорі. Він має понести всі заподіяні ці замовнику збитки. В останньому випадку, якщо замовник доведе, що особисте виконання зобов'язання генеральним підрядником, передбачена договором підряду, поліпшило б якості результату робіт, зокрема підвищило б його ринкову ціну, відповідні збитки (наприклад, у вигляді різниці між сумою, яка могла б бути отримана при виконанні робіт генеральним підрядником, і тієї, яка насправді отримана за виконаний третьою особою результат робіт) підлягають відшкодуванню замовнику. І це навіть за умови, що генеральному підряднику вдалося довести: виконання робіт субпідрядником не може розцінюватися як неналежну якість.
У свою чергу генеральний підрядник відповідає перед субпідрядником за порушення замовником зобов'язань за договором підряду (в Зокрема, при несплаті матеріалів і т. п.) [26]
Так, Невське проектно-конструкторське бюро, яке було субпідрядником, звернулося до арбітражного суду з позовом до Державного ракетному центру - генеральному підряднику з вимогою про стягнення заборгованості по оплаті за виконані роботи, які передбачені в договорі на створення науково-технічної продукції. Рішенням нижчестоящого арбітражного суду позивачу було відмовлено в його вимогах з посиланням на те. що неоплата пов'язана з діями замовника - асоціації В«РамконВ», яка не перевела ГРЦ гроші. Однак Президія Вищого Арбітражного Суду РФ зайняв іншу позицію. Він визнав, що свої взаємини в частині розрахунків з генеральним замовником ГРЦ вправі врегулювати в самостійному порядку, відповідно зазначене заперечення генерального підрядника була відхилена і позов до нього задоволений [27].
При генеральний підряд відповідальність перед замовником за виконання всієї роботи, в тому числі і виконуваної субпідрядниками, несе генеральний підрядчик. Прямих правових зв'язків між замовником і субпідрядником не встановлюється, оскільки у взаємовідно
синах з субпідрядниками функції замовника здійснює генеральний підрядник. Однак в договорах, укладених генеральним підрядником, як із замовником, так і з субпідрядниками, може бути передбачена можливість пред'явлення замовником яких вимог безпосередньо до субпідряднику і субпідрядником до замовнику (п. 3 ст. 706 ГК). Необхідність подібного роду прямих зв'язків може виникати при виконанні складних робіт, будівництва великих об'єктів, у спорудженні яких бере участь кілька різних будівельних і монтажних організацій. Наприклад, субпідряднику може знадобитися нормативно-технічна або проектна документація по об'єкту, що будується, якою не володіє генеральний підрядник. У цьому випадку субпідрядник може вступити в прямі контакти із замовником.
Інше становище виникає у разі, якщо замовник бажає укласти прямий договір ще з одним підрядником. Наприклад, укладено договір підряду на будівництво та оздоблення житлового будинку, проте виконання робіт по підключенню та встановлення інженерних споруд (газо - і водопроводу, електричних мереж), замовник бажає доручити спеціалізованій організації, уклавши з нею прямий договір. Замовник має право укласти такий договір тільки з згодою генерального підрядника. У цьому випадку підрядник, який уклав прямий договір із замовником, несе відповідальність безпосередньо перед замовником, з генерального же підрядника знімається відповідальність, і ризик у тій частині робіт, яку замовник доручив виконувати іншому підрядчику (п. 4 ст. 706 ГК).
Поряд з побудовою відносин між замовником і підрядником за принципом генерального підряду можлива участь у виконанні робіт кількох осіб, тобто множинність осіб на стороні підрядника (ст. 707 ЦК).
Оскільки правило про множинність осіб на стороні підрядника припускає інше розподіл обов'язків і відповідальності при генеральний підряд, то одночасне застосування цих правил або їх поєднання неможливо. Щоб уникнути конкуренції норм слід виходити з того, що загальним правилом є принцип генерального підряду. Так, якщо замовником укладений договір з підрядником на виконання всієї роботи, то залучення інших підрядників замовник може здійснити тільки з дотриманням прав генерального підрядника (п. 4 ст. 706 ГК). Отже, множинність осіб на стороні підрядника може виникнути або за одночасному укладанні договору з окремими підрядниками на виконання самостійних робіт, об'єднаних неподільністю результату (наприклад, один підрядник виконує проект механічної частини, а інший - електронної частини одного виробу) або в самому договорі підряду вже закладено множинність на стороні підрядника, тобто в договорі підряду передбачено, що договір укладено з кількома підрядниками.
Правильне з'ясування особливостей суб'єктної структури відносин ще на стадії укладання договору сприяє найбільш успішному захисті прав та інтересів сторін при виникненні конфліктів.
Умови договору підряду
Предмет договору підряду
Сукупність умов являє зміст договору підряду, у них визначаються майбутні права та обов'язки його учасників. Основний обов'язок підрядника - виконання зазначених у договорі робіт та здача їх результату замовникові. Слід зазначити, що нерідко істотне значення має технологія виконання робіт, час їх виробництва, вживані матеріали та інші умови, що характеризують вимоги, звернені до предмета договору. Всі ці вимоги, що відносяться до предмета договору, повинні бути узгоджені сторонами.
На думку Є. А. Суханова, єдиною суттєвою умовою договору підряду є його предмет, як і в переважній більшості відплатних цивільно-правових договорів [28].
З аналізу ст. 702 ГК випливає, що предметом договору підряду є як сама робота (виготовлення речі, її переробка або обробка, інші види робіт), так і її матеріалізований результат. За відсутності в договорі підряду умови про предмет або при не досягненні сторонами угоди про його предмет договір вважається неукладеним.
Таким чином, можна говорити про складний характер предмета цього зобов'язання. Тут специфіка предмета в тому, що поки виконуються роботи, ще немає результату, у всякому разі, в його остаточному, завершеному вигляді, а як тільки з'являється результат, самі роботи вже завершені [29].
Редакція колишнього законодавства не давала безперечних підстав для такого висновку і тому в літературі велися дискусії про предмет підрядного договору. Суть їх зводилася до того, що одні автори вважали, що є підстави вважати предметом самі роботи, інші - що в такій якості слід розглядати результат робіт, нарешті, треті - що і сама робота і її результат становлять предмет договору. Як випливає з сучасного легального визначення підрядного зобов'язання, його предметом виступають і робота, і її результат.
Прикладом створення нових речей, предметів є: виготовлення інструментів, приладів або апаратури; створення машини, яка не має серійного виробництва; пошиття пальто, костюма, будівництво різних об'єктів, проведення монтажних робіт і т. д. Також можуть бути зроблені роботи спрямовані на зміну або відновлення речі - перелицювання костюма, ремонт трактора, капітальний ремонт будівель і т. д. [30]
У літературі висловлена ​​думка, що якщо ремонтні роботи виконуються без використання матеріалів, то договір на ремонт речі не може бути віднесений по предмету до договорів підряду, оскільки в його визначенні зазначено, що робота повинна виконуватися підрядником зі своїх матеріалів або з матеріалів замовника [31].
Якість робіт
Враховуючи, що предметом договору підряду завжди виступають або індивідуально-визначені речі, або конкретний матеріалізований результат щодо індивідуально-визначених речей, найважливішою його характеристикою є якість. Вимоги до якості предмета виконання по договором підряду встановлені ст. 721 ДК. Якість виконаної підрядником роботи, тобто досягнутого їм результату, має відповідати умовам договору підряду, а пр...
