перераховує. За змістом його концепції «³д природиВ» існують і відповідають цим приписам сім'я, рабство, приватна власність, війна греків з варварами та ін Під умовною правом він розуміє закони, встановлені в державі, включаючи сюди як писані закони, так і неписане звичайне право. Природне право стоїть вище закону; серед законів важливіше неписані, засновані на звичаї [6, с.47].
Істотним складеним моментом політичної якості закону є його відповідність політичній справедливості і праву. Відступ закону від права означало б, відповідно до концепції Аристотеля, відхід від політичних форм до деспотичного насильства, виродження закону в засіб деспотизму.
Політичне правління - це, по Аристотелю, правління закону, а не людей: правителі, навіть кращі, схильні почуттям і афектів, закон же - В«урівноважений розумВ».
2.4 Вчення Полібія
У третьому періоді розвитку політичної думки Стародавньої Греції (друга половина IV-II ст. до н.е.) - періоді розпочатого занепаду давньогрецької державності, подпаденія грецьких полісів під владу спершу Македонії, а потім і Риму політична думка була представлена ​​вченнями Епікура, стоїків і Полібія. Зупинимося на розгляді політичного вчення Полібія (210-128 рр.. до н.е.) - грецького мислителя, історика, автор концепції круговороту форм правління держави.
Основна робота Полібія В«Загальна історіяВ». Логічне підгрунтя політичного вчення - історизм. Історія, вважав Полібій, повинна носити загальний характер. Вона повинна охоплювати в своєму викладі події, відбуваються одночасно і на Заході, і на Сході, бути прагматичною, тобто пов'язаної з військовою і політичною історією. Полібій поділяв ідеї стоїків про циклічному розвитку світу. Під їх впливом Полібій створив концепцію кругообігу форм правління держави:
Кругообіг форм правління держави - це три правильні форми і три неправильні форми правління змінюють один одного. Будь явище піддається зміні. Будь правильна форма правління держави вироджується. Починаючи з тиранії, встановлення кожної наступної форми грунтується на осмисленні попереднього історичного досвіду. Так, після повалення тирана суспільство вже не ризикує ввіряти владу одному.
У рамках своєї розумової конструкції кругообігу форм правління Полібій визначає період, необхідний для переходу від однієї форми правління до іншої, що дозволяє передбачити і сам момент переходу:
• життя декількох поколінь людей займає перехід від царської влади до тиранії;
• життя одного покоління людей займає перехід від аристократії до олігархії;
• життя трьох поколінь людей займає перехід від демократії до охлократії (демократія вироджується через три покоління).
Полібій прагнув знайти таку форму правління держави, яка б забезпечувала рівновагу в державі подібно плаваючого кораблю. Для цього необхідно з'єднати три правильні форми правління в одну. Конкретним прикладом змішаної форми правління для Полібія була Римська республіка, в якій поєднувалися: влада консулів - монархія; влада сенату - аристократія; влада народних зборів - демократія. На відміну від Арістотеля, для якого ідеальна форма правління - це змішання двох неправильних (неправильних для Аристотеля) форм правління: олігархії і демократії, у Полібія ідеальна форма правління - це змішання трьох правильних форм правління держави: монархії, аристократії, демократії [7, с.37].
Висновок
Отже, підіб'ємо деякі підсумки. В античності в рамках всеосяжного філософського знання розвивалися політичні теорії, в центрі уваги яких перебували такі проблеми, як сутність і походження держави, пошук найкращої форми правління, обгрунтування ідеї про те, що управляти мають кращі, які вміють керувати. Перевага віддавалася монархії, аристократії і змішаної форми правління.
Вершиною розвитку політичної думки античної Греції були роботи Платона (427-347 рр.. до н. е..) і Аристотеля (384-322 рр.. До н. Е..). Вони розглядали різні форми правління, аналізували і систематизували В«правильніВ» і В«неправильніВ» форми правління прагнули знайти кращу з них.
Глибокий для свого часу аналіз різних державних форм являє собою особливо важливий внесок в розвиток політичної думки. Аристотелю належить ідея природного походжень держави, обгрунтування особливої вЂ‹вЂ‹ефективності змішаної форми правління - політії (В«середняВ» форма держави).
Аристотель висунув актуальну і для теперішнього часу ідею про те, що середні шари є опорою стійкої й ефективної влади, що захищає спільні інтереси.
Аристотелевская ідея середнього шару отримала друге дихання в XX столітті. Створення умов для забезпечення гідного життя широких верств населення і тим самим твердження середнього шару як переважаючого елемента в структурі суспільства - це завдання була взята в якості важливої вЂ‹вЂ‹складової реальної політики тих держав, в яких склалася і функціонує сучасна демократія.
Список літератури
1. Горелов А. А. Політологія у запитаннях і відповідях: навчальний посібник/А А. Горєлов. - М.: Ексмо, 2009. - 256 с.
2. Доржиев Ж.Б., Хлистов Е.А., Мадай Е.О., Ускеев С.Ш. Історія політичних і правових вчень. Навчально-методичне посібник. - Улан-Уде: Видавництво ВСГТУ, 2004. - 127с
3. Еришев А.А. Історія політичних і правових вчень. Навчальний посібник. 3-е изд., Стереотип. - Київ: МАУП, 2002. - 151с.
4. Зеленков М.Ю. Політологія (базовий курс). - М.: Юридичний інститут МІІТ, 2009. - 302 с.
5. Історія політичних і правових навчань. Короткий навчальний курс/За заг. ред. акад. РАН, д. Ю.М., проф. Нерсесянца В.С.-М.: Видавництво НОРМА, 2000.-252с
6. Історія політичних і правових вчень. Підручник для вузів/Під редакцією д.ю.н., проф. Лейста О.Е.-М.: Вид-во В«ЗерцалоВ», 2006. - 568 с.
7.Мачін І. Ф.Історія політичних і правових навчань: конспект лекцій. - М.: Юрайт-Издат, 2007. - 208 с.
8. Політологія. Практикум: навч. посібник для студентів установ, що забезпечують отримання вищих. освіти/Денисюк Н. П. [та ін]; під заг. ред. Решетнікова С. В. - Мінськ: ТетраСістемс, 2008. - 256 с.
9. Політологія. Підручник/під ред. д.п.н., проф. Буренко В.І., д.ф.н. Журавльова В.В. - М.: Изд-во МГУ, 2004. - 274с.
10. Політологія: Навчальний посібник. Сост.: Бірюков С.В., Івлєв С.В., Батурина Т.В., Мельниченко О.В. - Томський міжвузівський центр дистанційної освіти - Томськ. 2004. - 228 с.
11. Цибульська М.В. Історія політичних і правових вчень. - М.: Московський міжнародний інститут економетрики, інформатики, фінансів і права, 2003. - 111 с.
1 Платон. Держава. 549 а.
2 там же. 550 d.
3 Там же. 551 в.
4 Там же. 555 d.
5 Цит. по: Поппер К. Указ. соч. Т. 1. С.74.
1 Платон. Держава. 558 з
2 Там же. 564 а
3 Там же. 545 d.
