тносу (автостереотип) картина видається досить заплутаною. Експліцитні та імпліцитні оцінки позитивно і досить тісно пов'язані в російській вибірці - r (Аре, Арі) = 0,534 (p <0,05), тоді як у німецькій групі випробовуваних є тенденція до негативної, хоча і недостовірної зв'язку r (АНЕ, АНІ) = -0,283.
При прямому вимірі в автостереотипи російського найбільш вираженими виявилися такі риси, як: веселий, відвертий, прощающий, розумний, приємний, що займають перші 5 рангових місць. Імпліцитне вимір практично зберігає такий же порядок переваг: перші п'ять рангових місць нехай і в іншій послідовності зайняли 4 з 5 раніше виявлених якостей: веселий, розумний, приємний, відвертий. П'яте рангове місце зайняло таку якість як В«працьовитийВ», а ось така риса як В«прощающийВ» виявилася лише на 9 позиції.
Що стосується автостереотипи німців, то тут при прямому вимірюванні найбільш значущими виявилися такі якості: працьовитий, незалежний, похмурий, скупий (Ощадливий), а в разі імпліцитного вимірювання перші чотири рангових місця зайняли зовсім інші якості: відвертий, веселий, миролюбний, працьовитий, що практично збігається з імпліцитним автостереотіпним чином російського - r (Арі, АНІ) = 0,828; (p <0,001), а раніше домінували якості - незалежний, похмурий, скупий, зайняли лише 20, 10 і 18 рангові місця відповідно.
Вельми важливим для розуміння етностереотип є параметр їх спрямованості, тобто загальне позитивне чи негативне сприйняття об'єкта стереотіпізірованія, ступінь вираженості позитивних і негативних якостей у представників свого і іншого етносу. Відносне переважання одних або інших може розглядатися як своєрідний показник ступеня суб'єктивного В«Прийняття-неприйняттяВ» образу етносу.
Давидовим С.В. було розраховане 8 значень М, що характеризують отримане за допомогою двох методів переважання в кожному з розглядалися 4 етностереотип (див. табл.2.1) позитивних (в цьому випадку М> 0) і негативних (тоді М <0) якостей. Отримані результати наведені на рис.2.1 і 2.2. [9, 41].
Рис 2.1. Спрямованість етнічних стереотипів росіян і німців за даними експліцитно методу
Результати показують, що, за даними експліцитно методу (рис.2.1), має місце переважання позитивних рис у всіх 4 етностереотип. При цьому для російської вибірки характерне переважання позитивних рис у автостереотипи (самооцінці), причому значення показника М є найбільшим за абсолютною величиною з усіх і достовірно вище нуля (p <0,001), і так само вірогідно перевищує ступінь представленості позитивних рис в образі В«типовий німецьВ» (p <0,05). Позитивні риси істотно більше представлені і в самооцінці росіян (Аре) в порівнянні з самооцінкою німців (АНЕ) ((p <0,001), і оцінкою німців образу В«типовий російськийВ» (p <0,001).
Для німецької вибірки характерні нижчі абсолютні значення показника переважання в етностереотип позитивних якостей. Достовірно (p <0,001) переважає вираженість цих рис в уявленнях німців про В«типовому російськоюВ» (ГРЕ), тоді як в оцінці німців самих себе (АНЕ) немає переважання позитивних чи негативних рис.
Таким чином, можна стверджувати, що експліцитний метод показує зрушення етностереотип в сторону переважання в них позитивних рис. Разом з тим для російської вибірки характерна більш висока ступінь представленості в авто-і гетеростереотіпов позитивних особистісних властивостей, тоді як німецькою вибірці притаманна більш обережна і близька до нейтральної оцінка.
Інша картина відкривається при переході до результатів імпліцитного методу (рис.2.2).
Рис 2.2. Спрямованість етнічних стереотипів росіян і німців за даними імпліцитного методу.
Як і раніше високою і достовірно відрізняється від нуля (p <0,01) є самооцінка російських (Арі). Що ж стосується самооцінки німців (АНІ), то вона, не відрізнялася від нуля по даними експліцитно опитування, тепер стає достовірно вище нуля ((P <0,05) і практично порівнюється в абсолютному вираженні з автостереотипи росіян. Гетеростереотипи (уявлення про інше етносі) змінюються в протилежному напрямку - зростає ступінь представленості в них негативних якостей. У німецькій вибірці експліцитний позитивний образ В«Типового російськогоВ» перетворюється на нейтральний (Грі), а в російській вибірці експліцитний позитивний образ В«типового німцяВ» перетворюється в негативний, в якому (ДПІ) відзначається достовірне (p <0,05) переважання негативних якостей над позитивними. Також достовірним (p <0,001) є відмінність між самооцінкою російських (Арі) та їх оцінкою німців (ДПІ).
Можна припустити, що політика німецького держави, що є в даний час мультикультурним суспільством, спрямована на пропаганду толерантності, стимуляцію росту міжкультурних контактів, створення сприятливих умов життя призвела до того, що образ В«чужогоВ» (в особі російських) виявляється вільним від упереджень і навіть підсвідомо не сприймається німцями явно негативно, чого не можна в повною мірою сказати у відношенні спрямованості В«образу німцяВ» у росіян [9].
Таким чином, можна зробити наступні висновки
Незважаючи на збереження ряду якостей, традиційно приписуваних російським і німцям, за останні 15 - 20 років відбулися серйозні зміни у змісті їх авто-і-гетеростереотіпов:
Як і очікувалося, найбільшим змінам виявився схильний автостереотіпний образ російського: з негнучкого він став гнучким, розкріпаченим, перестав бути непрактичним, він став веселішим, скоріше марнотратним, ніж бережливим, швидше впевненим, ніж невпевненим, а також став швидше збудженим і активним, ніж спокійним і інертним. Таким чином, в трансформації автостереотипи російських спостерігається явна динаміка - цей образ стає більш активним, динамічним, практичним, впевненим, що є відображенням цінностей В«західногоВ» способу життя;
У сприйнятті російських німцями слід зазначити наступні зміни, що відбулися: німці більше не вважають росіян обережними. В їх сприйнятті росіяни стали менш критичними, менш твердими, менш спокійними, менш розумними, менш працелюбними;
У сприйнятті німцями самих себе В«типовий німецьВ» став більш критичним, виборчим і ледачим, менш бережливим і залежним;
У сприйнятті німців російськими найбільші зміни спостерігаються за шкалою В«ощадливий - марнотратний В». Якщо в дослідженні Д. Пібоді, А.Г.Шмелева та ін (1993) російські студенти сприймали німця скоріше як марнотратного, то сучасні студенти однозначно вважають його бережливим, що краще відповідає уявленням німців про самих себе. Крім того, німці в уявленні росіян з агресивних стали миролюбними, менш прискіпливими, менш бойовитість, менш сміливими і менш жорсткими;
Розбіжність між образами В«Я-реальнеВ» і В«Я-ідеальнеВ» виявлене у німецькій вибірки може розглядатися, з одних позицій, як джерело фруструючих переживань, ознака дезадаптированности і психічного неблагополуччя, з іншого боку, така розбіжність є необхідним елементом самоконтролю, мотиваційної спрямованості на досягнення власних ідеалів, ознакою психологічної зрілості. При цьому оцінка німцями самого себе В«Я-реальнеВ» і їх ідеал В«Я-ідеальнеВ» ближче до їх способу гетеростереотіпному російської, ніж до автостереотіпному образу німця.
При вивченні особливостей результатами. Так
Висновок
Крім того, тобто етносу.
Процес глобалізації в У цих За групи.
Список використаної літератури
1. Ахманова О.С.
2. словник російської мови. Під ред.
3. Білинська Е.П., Стефаненко Т.Г. - М., 2000. - С. 117.
4. 203 з.
5.
6. Гачев Г.Д. Національні образи світу. - 430 с.
7. 2004. -С.
8. Німецька класична філософія. -2-е изд., Испр. і доп. - М.: Рольф, 2001. - 230 з.
9. Давидов С.В. Динаміка зміни етнічних стереотипів росіян і німців за минулі півтора-два десятиліття. Вісник Нижегородського державного університету. Серія: Соціальні науки. Вип.5. Н.Новгород, Изд-во НН...
