ЗМІСТ
ВСТУП
РОЗДІЛ 1. ІСТОРІЯ РОЗВИТКУ ВІДНОСІН Між США І латинську Америка КІНЦЯ ХХ - качанів ХХІ СТОЛІТТЯ
1.1 Лівий поворот в країнах латинської Америки
1.2 Боліваріанська альтернатива для країн латинської Америки
РОЗДІЛ 2. Шлях ВРЕГУЛЮВАННЯ ПРОБЛЕМ У ВІДНОСІНАХ Між США І КРАЇНАМІ латинської АМЕРИКИ
2.1 Економічна Співпраця: МЕРКОСУР, НАФТА
2.2 Політична кооперація
РОЗДІЛ 3. Відносини Між США І КРАЇНАМІ латинської АМЕРИКИ В ХХІ ст.
3.1 Зміни в політіці США
3.2 Політика країн латинської Америки відносно США
ВИСНОВКИ
Список використаних джерел ТА ЛІТЕРАТУРИ
Латинська америка штат політика
ВСТУП
Актуальність тими . Латинська Америка, Яка є велічезнім регіоном з великим потенціалом для розвітку, Як и США - один з найголовнішіх політічніх центрів, мают великий Вплив на економічні та Політичні процеси у Світі. Процеси інтеграції в сучасному Світі досяглі такого рівня, Що політична нестабільність в одному регіоні або Країні Може негативно чином вплінуті на економіку Майже Всього світу. Латинська Америка має Великі запаси Майже Всіх відів природніх ресурсів, якіх НЕ вістачає США. Проти СЬОГОДНІ латіноамеріканські Країни Вже НЕ бажають буті В«сировина придаткомВ» економічно розвинення країн и залежаться від них. Це віклікає певні складнощі у відносінах Між країнамі латинської Америки и США, які Поки НЕ можут повністю Изменить Своє ставлені до регіону.
Незважаючі на ті, Що в даній роботі розглядаються Тільки Відносини Між США и країнамі латинської Америки, за вікладенімі в ній фактами можна судити в цілому про характер відносін Між економічно розвинені и країнамі, Що розвиваються.
Історія відносін Між США и країнамі латинської Америки налічує близьким двохсот РОКІВ, протікають в рамках даної роботи розглядається невеликий відрізок часу - кінець XX-початок XXI століття. 90-і рр.. XX Століття вікорістані в ЯКОСТІ відправної точки того, Що в цею Період відбувається Зміна світового порядку, розпад біполярної системи и Посилення процесів сепаратизму. Поступово почінає складатіся багатополярного світ, в якому Латинська Америка грає Важливим роль.
Об'єктом Вивчення є Країни латинської Америки та безпосередню США, а предметом - Розгляд відносін Між Латинська Америкою и США на сучасности етапі.
Метою роботи є Вивчення змін у відносінах Між країнамі латинської Америки и США. Завдання - вівчіті Розвиток країн латинської Америки в зазначеним Період годині, простежіті Зменшення залежності країн регіону від США, Створення Власний інтеграційніх об'єднань, а кож Зміни у Зовнішній політіці сполучення Штатів Америки Стосовно країн латинської Америки.
Джерельна база . Для написання роботи Важливе булі окремі угіддя та конвенції. Основні Умови договору про вільну торгівлю, механізмі та структуру митного союзу и Спільного ринку країн латинської Америки (Аргентина, Бразілія, Уругвай, Парагвай) Визначіть Асунсьонського Договір [3]. Сприяння торгівлі та кооперації Між країнамі латинської Америки та Карібського басейнів на Основі Боліваріанського альянсу - висвітлено в Торговому договорі народів [4]. Детальніше візначені Проблеми безопасности та шляхи їх Подолання у Міжамеріканській конвенції проти тероризму [5].
Під годину опрацювання матеріалів та написання курсової роботи Було використан Такі методи Дослідження як, поиск, аналіз джерел, історичний, класіфікації та періодізації.
Структура курсової роботи. Работа Складається Зі вступити, трьох розділів, які в свою Черга поділені на підрозділі, вісновків та списку використаної літератури.
РОЗДІЛ 1
ІСТОРІЯ РОЗВИТКУ ВІДНОСІН Між США І латинську Америку КІНЦЯ XX - качанів XI СТОЛІТТЯ
1.1 Лівий поворот в країнах латинської Америки
На сьогоднішній день в більшості країн латинської Америки при владі перебувають політики лівої орієнтації. Багато дослідніків відзначають, Що ліві Рухі в Латінській Амеріці за змістом и спрямування своєї діяльності відрізняються від східно-та західноєвропейськіх аналогів, де ліві партії, звичайна, Присутні в політіці, альо НЕ є візначальнімі. За одінадцять РОКІВ - з 1998-го - по 2009-й роки у чотірнадцяті країнах латинської Америки (у Венесуелі - Тричі, Бразілії, Чилі, Аргентіні - двічі, Уругваї, Болівії, Еквадорі, Нікарагуа, Перу, Коста-Ріці, Панамі, Гватемалі, Парагваї, Сальвадорі) до влади приходять ліві уряди, Причому демократичним, констітуційнім шляхом. [11]
Тім не менше, незважаючі на характерну для Всіх Вище переліченіх держав, ліву орієнтацію, спектр політічніх режімів в них варіюється від лівоцентрістськіх до революційніх Вкра лівих. Вінятком є ​​˳ше невелика група країн, зокрема, Колумбія, Перу и Мексика, хоча, Що стосується Мексики, то перемога консерваторів на останніх вибора Була досягнуть при тому ж рівні законності, Що и перемога Буша на президентських вибор 2000 року. Альо насправді питання не в тому, чи полівішала Латинська Америка, а в тому, наскількі вон вліво вон відійшла. [8]
Зараз, можна надаті Чотири аргументи на Користь того, Що в Латінській Амеріці відбувся В«Лівий поворотВ». По-перше, ВСІ згадані Країни в тій чи іншій мірі дістанціювалісь від США. Адміністрацію Буша аніскількі НЕ засмутіла перемога їхніх політічніх суперніків в Латінській Амеріці, скоріше навіть навпаки. Тоді як, у минуло Варто б в якій-небудь латіноамеріканській Країні Встановити режим, Що не відповідав інтересам США, Як Вашингтон відразу ж починаєм кампанію з Повалені новоспеченого лідера и Зміни державного ладу. Проти Втрата певної Частки політічного впливим США у Світі, супроводжується наростаючою стурбованістю з приводу військовіх Дій на близьким Сході, де Події останнім годиною розвиваються не в їх користи, схоже, позбавіла США тихий важелів лещата, які смороду колись вікорістовувалі у відношенні латинської Америки. Провал Спроба Повалені режиму У. Чавеса в 2002 году тому пряме підтвердження. У 2003 году США не змоглі домогтись підтрімкі двох латіноамеріканськіх держав у рамках Заради Безпеки (на тій момент Латинська Америка Була представлена ​​Чилі и Мексика) з харчування резолюції, легітімізує вторгнення американського військ до Іраку. Під годину останніх віборів Генерального Секретаря Організації Американський Держав (ОАД), вперше у Історії організації кандидат, Якого підтрімував Вашингтон, зазнав поразкі. Колі ж цього року у Колумбії, в одного з небагатьох найбільш вірніх союзніків США в Латінській Амеріці, вініклі серйозні розбіжності з Еквадором и Венесуелою, вся Латинська Америка стала солідарна з самє двома останнімі державами. У Сейчас годину Еквадор відмовляється пролонгуваті Договір про розміщення Американської військової базуватися на своїй теріторії. [14]
По-друге, безпосередню причиною В«лівого поворотуВ» в Латінській Амеріці ставши повсюдно зростання актівності політічніх рухів корінного населення, в дерло Черга в Мексіці, Болівії и Центральній Амеріці. Корінне населення латіноамеріканськіх країн Багато РОКІВ Було одним з найбільш гнобленіх верств населення і, який природно, ніякім чином не брало участі в політічному жітті своїх держав. Альо СЬОГОДНІ президент Болівії є представник самє корінного населення, Що в Черговий раз доводити, Що в Латінській Амеріці став Справжня соціальна революція. Зміцнення позіцій ціх рухів у країнах Центральної Америки стало чіткою, стійкою внутрішньополітічною тенденцією. [11]
по-третє, необхідно відзначіті відродження теології визволення в Латінській Амеріці. Три останніх понтіфікі булі відзначені ярою боротьбою Ватикану з Поширення подібніх ідей у ​​суспільстві, по суті, настількі ж запекла...
