Федеральне агентство з освіти
РОСІЙСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ГУМАНІТАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ІНСТИТУТ ЕКОНОМІКИ, УПРАВЛІННЯ ТА ПРАВА
ФАКУЛЬТЕТ УПРАВЛІННЯ
Курсова робота
на тему «³дносини між США і Мексикою в кінці ХХ - на початку ХХІ століть В»
студентки 3 курсу, Кірютіной Регіни Юріївни
Науковий керівник: ст. преп., к. підлогу. Наук Сенокосов А. Г.
Москва 2010
Зміст
Введення
Глава 1
Глава 2
Висновок
Список використаної літератури
Введення
Два десятиліття Договору про Північноамериканську Зону Вільної Торгівлі дають абсолютно різноманітні плоди. Марно і навіть трохи нудно обговорювати відносини США з Канадою, зате у закордонних справах обох Сполучених Штатів - Мексики та Америки досить багато цікавої інформації.
Відверто кажучи, Мексика славиться якимсь зрадником в рядах латиноамериканських країн. Мета цієї роботи: з'ясувати, чи не стало фатальною помилкою і великим прорахунком для США вступ в союз з В«білошкіримиВ», як самі мексиканці називають північних американців, можливо, найбільш бенефіціарним і відповідної традиціям стала б інтеграція в латиноамериканські культури сусідів на південь? Ці питання ми залишимо відкритими до останніх сторінок цієї роботи.
Отже, я дозволю собі приурочити цю роботу до двадцятиріччя НАФТА, але щадити союз слабкого з сильним не стану. Розглянемо два основних аспекти відносин Мексики і Сполучених Штатів Америки: плоди розвитку або не розвитку північних латиноамериканців в умовах об'єднання з більш розвиненими сусідами; а так само вельми нагальну і донині проблему міграції мексиканців на трудовий ринок США.
Зросла взаємозалежність Півночі і Півдня Західної півкулі особливо контрастно проявилася в американо-мексиканських відносинах. Приєднання Мексики до НАФТА було підготовлено десятиліттями В«мовчазноїВ» інтеграції, в результаті якої сформувався складний комплекс двосторонніх відносин. Його складовими були і проблеми спільного кордону протяжністю 3 тис. км, масштабні зовнішньоторговельні зв'язки (обсяг взаємної торгівлі на початок десятиліття досяг 60 млрд. дол), присутність в США шестимільйонного мексиканської громади, нелегальна імміграція 1 млн. чоловік в рік, що посилилася екологічна взаємозалежність, а також проблеми наркотрафіку.
Є Чи місце В«перезапускуВ» американо-мексиканських відносин у 2010? Сьогоднішні президенти - Феліпе Кальдерон і Барак Обама добре розуміють, що грунт їх сьогоднішньої службі готували століттями. Хронологічні рамки цієї роботи визначаються вельми легко - в 1990 році почався переговорний процес, пов'язаний з приєднанням Мексики до НАФТА, в 1993 він завершився. Сьогодні, все світове співтовариство спостерігає за результатами скоєного на зорі 90х. Само те, що розвивається країна приєдналася до двох високорозвиненим державам - членам В«Великої сімкиВ»: США і Канаді, стало величезним соціально-економічним експериментом. У новому XXI столітті союз США І США - це вже зовсім сформовані відносини, які тим не менш не є абсолютно ідеальними і по-північноамериканському цивілізованими. Цей союз викликає безліч суперечок і ми спробуємо розібратися на скільки В«чистимиВ» і відкритими їх реально зробити на сьогоднішній день.
Зважаючи суперечливості теми даного дослідження наукових і навколонаукових джерел знайшлося досить багато. Стало відкриттям те, що практично вся інформація про міграції та нелегальних трудових мігрантів з Мексики в США - на іспанському мовою, цим пояснюється така кількість джерел іспанських та американських дослідників.
Одним з головних джерел для мене став журнал В«Латинська АмерикаВ» з його різноманітністю статей про відносини США і СШМ, а також авторськими дослідженнями про розвиток Нафтуся і політико-економічному стані Мексики. Безліч корисних статей, таких як «« Латінооптімісти В»іВ« Латінопессімісти В»в епоху БушаВ» я знайшла в журналі В«Міжнародна життяВ».
З найбільш цікавих і корисних джерел варто відзначити книгу Сударева В.П. В«Взаємозв'язок конфліктів і інтересівВ», в цьому виданні зібрано досить багато прецікавий взаємозв'язків у відносинах двох країн.
Для Мексики членство в НАФТА означає гарантований доступ на американський ринок, поглинаючий ок. 80% всього мексиканського експорту, збільшення припливу іноземних інвестицій. Прагнення до економічної інтеграції з США стало стимулом неоліберальних реформ, початих мексиканським урядом ще на початку 1980-х, відмови від імпортозамінної стратегії розвитку.
Через регіональне об'єднання з США Мексика стала поступово інтегруватися в глобальну економіку. Особливе значення для неї мало також позитивне рішення питання про зовнішній борг після значних фінансових втрат, понесених в 1980-і: мексиканський уряд добився крупних кредитів від США для реалізації угод по вільній торгівлі. Багато іноземних компаній стали переносити свою діяльність на територію Мексики з метою проникнення на американський і канадський ринки. Прямі іноземні інвестиції в Мексику тільки за 1993-1999 зросли вдвічі.
Критики мексиканського членства в НАФТА указують на те, що вигодами від нього користується майже виключно еліта, але не трудящі. Привабливість Мексики для іноземних підприємців пов'язана багато в чому з низьким рівнем життя (низькою оплатою праці) і низькими екологічними стандартами. Тому США не проявляють сильної зацікавленості в поліпшенні життєвого рівня мексиканців.
Участь в НАФТА повернуло Мексику до такої програми торгової лібералізації і реструктуризації економіки, яка в майбутньому робить відхід від неї скрутним, а повернення до економічної самостійності - практично неможливим.
Глава 1
НАФТА - Перша угода, підписана між країною, що розвивається і двома високо розвиненими країнами. Безсумнівно, зі вступом в північноамериканську зону вільної торгівлі Мексика підвищила свій національний престиж, так як вона, будучи підлозі індустріальної, підлозі периферійної країною, вступила в союз з двома членами В«великої сімкиВ».
Тому необхідно підвести деякі підсумки існування НАФТА і розглянути роль Мексики в цій угоді.
В Загалом можна позитивно охарактеризувати той вплив, який чинить НАФТА не тільки на вхідні в зону країни, але і на обидва американських континенти. В підтвердження цього необхідно навести наступні цифри.
З моменту вступу в 1994 р. в силу угоди, за 9 років загальний товарообіг між США, Канадою і Мексикою збільшився на 96% (з 289 до 570 млрд. дол.), рівень зайнятості в Мексиці виріс, створено завдяки НАФТА 2,2 млн. робочих місць, рівень безробіття знизився з до 2,5%. Рівень торгівлі Мексики з США збільшився з 76 млрд. дол. у 1993 р. до 200 млрд. в 2000 р.
Збільшення реального ВВП Мексики теж є результатом дії НАФТА. На 8,7% підвищилася купівельна спроможність мексиканців, іноземні інвестиції створять високооплачувані робочі місця. Однак страждає дрібний бізнес, який потіснили ТНК. Більш того, за двадцятип'ятирічний період передбачається збільшення ВВП на 50%.
В відміну від Європейського Союзу (ЄС), НАФТА не диктує ніякої особливої макроекономічної політики в будь-якому з держав - членів. Вона захищає національний суверенітет в деяких областях і дає можливість кожній країні визначити відповідну політику, включаючи й валютну, урядові податки. Однак безсумнівно, що провідну роль у розвитку інтеграції безумовно належить США.
В перші роки існування інтеграції Мексика побоювалася того, що США і Канада будуть уособлювати високу технологію і управління, а Мексика стане постачальником трудомісткою продукції і додатковим ринком збуту - сировинним придатком США - (наприклад, американська "Катерпиллар" за перший рік дії угоди подвоїла свій експорт сільськогосподарських машин в Мексику, що призвело до закриття низки мекс...
