Реферат
Гепатит - Запалення паренхіми печінки (гепатоцити) і строми (зірчасті ендотеліоцити, або купферовскіе клітини).
Гепатити бувають:
неспецифічними (Реактивні тобто як реакція печінкових клітин на запалення сусідніх органів - підшлункової залози, жовчного міхура, дванадцятипала кишка). Дуже часто реактивний гепатит розвивається у хворих з хронічним панкреатитом, у хворих страждають на виразкову хворобу дванадцятипалої кишки.
Неспецифічні вірусні гепатити - гепатити, які викликаються групою вірусів, які можуть вражати печінку в тому числі й інші органи, тобто віруси маючи тропізм до іншим органам і тканинам володіють тропізмом до печінкової тканини. Наприклад вірус інфекційного мононуклеозу (virus Epstein - Barr). Цей вірус вибірково вражає клітини ретикулоендотеліальної системи (звідси виникнення ангіни, гіперспленізма, гепатиту та ін захворювань). Аденовірус викликає фарінгоконьюктівальную лихоманку, гостру пневмонію, гепатит. Ентеровірусні гепатити часто виникають влітку. Вірус простого герпесу - СНІД-індикаторна інфекція.
Гепатити пов'язані з вживанням лікарських препаратів - токсікоаллергіческіе і лікарські гепатити. Алкогольний гепатит (хронічний алкогольний гепатит це поєднане ураження ацетальдегідом та іншим будь-яким фактором).
Гепатити як прояв етіологічно самостійного захворюваннями - лептоспіроз ( лептоспіра володіє гепатотропними, гематотропнимі властивостями). Псевдотуберкульоз - іерсінія має тропність до клітин РЕС.
Специфічні вірусні гепатити.
Це група вірусних уражень печінки викликана численними видами ДНК та РНК-вірусів характеризується розвитком інфільтративно-дегенеративних змін в тканині печінки з появою вираженого інтоксикаційного синдрому, що є наслідком поточного цитолізу і холестатичного синдрому проявом якого може бути жовтяниця, гепатомегалія, шкірний свербіж, зміни забарвлення сечі і калу.
Специфічні вірусні гепатити викликаються групою вірусів які поділяються на дві групи - ДНК і РНК містять віруси, і вірус ДНК-РНК (вірус гепатиту В).
Вірус гепатиту А, вірус гепатиту В, вірус гепатиту С, вірус гепатиту Д, вірус гепатиту Е, вірус гепатиту G (відкритий в 1994 році, остаточно індетіфіцірован в кінці 1995 року), Дейл (амер.) виділив новий вірус - GB (за ініціалами хворого). Існують декілька видів GB вірусу - GBН, GBС, GBD. Вірус гепатиту F, вірус V. Таким чином всього десять вірусів гепатиту.
Всі гепатити викликаються цими вірусами можна розділити на дві групи - вірусні гепатити які передаються фекально-оральним шляхом (інфекційні гепатити, то передаються безпосередньо від людини до людини при спілкуванні, при виділенні вірусу в навколишнє середовище з фекаліями) і сироваткові гепатити з гемоконтактний механізмом передачі.
Вірусний гепатит A
1. Механізм передачі: фекально-оральний.
2. Шляхи передачі: контактний, харчової, водний.
3. Сприйнятливість висока, частіше хворіють діти.
4. Імунітет стійкий.
5. Інкубаційний період 7-50 днів
6. Переджовтяничний період 3-7 днів. Початок гострий, з високою лихоманкою, проявляється неспецифічними 4 синдромами:
а) астеновегетативний
б) грипоподібний
в) диспептичний
г) змішаний
7. Жовтяничний період 2-3 тижнів. Починається зі зміни кольору склер, особи, тулуба. Зникає в зворотному напрямку. Супроводжується свербінням шкіри.
Особливість: з появою жовтяниці загальний стан поліпшується.
8.Період реконвалесценції - швидке зникнення симптомів.
Лабораторна діагностика
1. Інкубаційний період:
а) анти-HAV Ig M
б) наявність HAV у фекаліях
2. Переджовтяничний період:
а) гіперферментемії АЛТ, АСТ
б) в крові анти HAV IgM
в) у сечі уробіліноген, білірубін
г) в калі - стеркобилин
3. Жовтяничний період:
а) ОАК: лейкопенія, лімфоцитоз, моноцитоз
б) біохімія крові: гіперферментемії (АЛТ> АСТ), коефіцієнт деРітіса <0, 7
в) гіпербілірубінемія
г) проба з розведенням сироватки 1:10
д) підвищення тимолової проби
е) диспротеїнемія
ж) наростання титру анти-НAV IgM
з) поява анти-НAV IgG
4. Період реконвалесценції - наростання титру анти-НAV IgG
Вірусний гепатит В
1.Путь передачі - парентеральний, часто статевий.
2.Воспріімчівость - висока.
3.Іммунітепт - довічний.
4.Інкубаціонний період 45 - 160 днів.
5.Преджелтушний період 1 - 5 днів, проявляється артралгіями, екзантемою, астеновегетативним і диспептичний синдроми, свербінням шкіри.
6.Желтушний період 2 - 6 тижнів, самопочуття погіршується, поступово наростає жовтяниця, збільшена печінка, сеча темна, кал світлий.
7.Період реконвалесценції - до 6 місяців.
Лабораторні дані
1.Інкубаціонний період
в сироватці крові HBs - АГ
в сироватці крові HBe-АГ
поява анти HBs - Ig M
2.Преджелтушний період
Біохімічний аналіз крові: гіперферментемії, специфічні маркери (HBs - АГ, анти Hbc, HBe-АГ)
3.Желтушний період
Біохімічний аналіз крові: гіпербілірубінемія, ВЇ показників сулемової проби, ВЇ альбумінів, ВЇ протромбіну, активності лужної фосфатази
4. Період реконвалесценції
Нормалізація показників ферментеміі, билирубинемии, наявність анти HBc-Ig G (зберігається довічно)
Вірусний гепатит С
1. Характерна висока мінливість вірусу
2. Шляхи передачі: парентеральний
3. Імуногенність слабка
4. Характерні позапечінкові прояви: хвороба Рейно, вузликовий періартеріїт
5. Інкубаційний період 6-8 тижнів (до 26 тижнів)
6. Переджовтяничний період проявляється астеновегетативним синдромом
7. Перебіг інфекції тривалий
а) 1 фаза - гостра
б) 2 фаза - латентна
в) 3 фаза - хронічна (рецидив)
8. Часто переходить у хронічний гепатит, цироз, гепатокарціному
Лабораторна діагностика
1. Гіперферментемії - з'являється в перші 60 днів до жовтяниці, потім настає нормалізація, після чого гіперферментемії наростає знову.
2. Гіпербілірубінемія
3. анти - НСV IgM в сироватці через 4 - 32 тижні
|
