ВСТУП
Житлове питання - проблема, яка рано чи пізно ставати актуальною для кожної людини. Іпотека і іпотечне кредитування - основний механізм, який робить житло доступним у багатьох країнах світу. Для Росії цей механізм є відносно новим, проте завдяки досить активному позиціонуванню іпотечне кредитування змогло привернути до себе загальну увагу.
В даний час кредити на покупку житлової нерухомості пропонує чималу кількість кредитних організацій. Переважна більшість банків працює за програмою Агентства по іпотечного житлового кредитування (АІЖК). І лише небагато розробляють власні програми. Крім банків з іпотекою працюють агентства нерухомості.
На сьогоднішній день іпотечні послуги розвинені настільки, що дозволяють підібрати індивідуальну програму на купівлю квартири в кредит, задовольняє будь-яким житловим потребам. Однак для того, щоб привабити потенційного клієнта (позичальника) важливо не тільки викласти умови, на яких надається іпотека. Покупка квартири нерідко трапляється всього один - два рази в житті, тому необхідно чітко аргументувати правильність прийнятого позичальником рішення.
Процедура оформлення іпотечного кредиту супроводжується рядом проблем:
- позичальникові необхідно зібрати та надати кредитної організації безліч документів і довідок;
- вимоги до потенційному позичальникові вище, ніж у випадку оформлення звичайного споживчого кредиту;
- не всі можуть підтвердити свій дохід офіційними документами.
Незважаючи на те що світова фінансова криза значно підкосив іпотечне кредитування, сама по собі ця сфера активно розвивається. Що обумовлює необхідність вивчення специфіки просування даного продукту. Зважаючи на це пояснюється актуальність цього дослідження. Крім того, ні в літературі по рекламі, ні в наукових роботах з лінгвістики особливості просування іпотечного кредитування не були вивчені.
Теоретичною і методологічною основою дослідження послужили праці вітчизняних і зарубіжних вчених у галузі когнітивної лінгвістики, зв'язків з громадськістю, теорії реклами і маркетингу. Великий внесок у розробку проблеми вивчення рекламної та PR-комунікації внесли І.Л. Викентьев, В.В. Учнів, А.Н. Чумиков, І. Імшінецкая, С.М. Катліп, Є.В. Ромат, К.Л. Бове, У.Ф. Аренс. Мовленнєвий вплив розглядали такі вчені, як Р.М. Блакар, А.Н. Баранов, О.С. Іссерс, І.П. Тарасова. Вивченню жанрових різновидів текстів присвячені роботи А.Д. Кривоносова, В.В. Учонової, А.А. Тертичного. Теорія аргументації немислима без робіт А.А. Івіна.
Мета даної роботи - виявити та описати основні особливості в матеріалах реклами та PR, присвячених іпотечному кредитуванню. Надалі результати дослідження можуть допомогти при складанні рекламних або PR-текстів.
Для досягнення поставленої мети були позначені наступні завдання:
- описати особливості рекламної та PR-комунікації;
- виявити структуру тексту іпотечної реклами та її специфіку;
- розкрити особливості комунікативного акту в іпотечній рекламі;
- описати жанри, використовувані в іпотечній рекламі;
- на прикладі конкретних рекламних і PR-текстів проаналізувати різні прийоми впливу при просуванні іпотечного кредитування;
- виявити стереотипи, які існують у масовій свідомості щодо іпотеки;
- провести контент-аналіз Медіаматеріали.
Матеріалом для дослідження послужили тексти друкованої та зовнішньої реклами, а також медіатексти за 2006 - 2009 роки. У силу специфіки проведеного дослідження матеріалом для роботи стали також тексти публіцистики. Загальний обсяг проаналізованих текстів складає 95 одиниць.
В якості об'єкта дослідження виступають омські рекламні, PR та журналістські тексти, присвячені іпотечному кредитуванню. Предметом дослідження стали прийоми і способи просування іпотечного кредитування, а також засоби впливу на реципієнта.
У текстах, наведених у Як приклади, ми зберегли вихідну орфографію і пунктуацію.
Аналіз матеріалів проводився за допомогою наступних методик: контент-аналіз, порівняльний аналіз, описовий метод, жанровий аналіз тексту, метод асоціацій, метод незакінчених пропозицій, метод інтерпретації.
Робота складається з запровадження, двох глав, висновку. Перша глава присвячена теоретичній базі, яка служить основою для дослідження матеріалів. У другому розділі аналізується зібраний мовний матеріал, а також наводиться зразок PR-тексту, який просуває іпотечне кредитування.
ГЛАВА 1. РЕКЛАМА І PR ЯК ЗАСОБИ ПРОСУВАННЯ ІПОТЕЧНОГО КРЕДИТУВАННЯ
1.1 Ринок іпотечного кредитування
В«Саме слово В«ІпотекаВ» - велика загадка для громадян. І тут теж потрібно займатися роз'ясненням. Створювати механізми і проводити роботу з роз'яснення цієї процедури, самої суті цього механізму В».
Екс-президент РФ В.В. Путін.
1.1.1 Історія зародження іпотеки
Проаналізувавши літературу з історії реклами (В.В. Учнів, О. Савельєва, Дж. Сівулка, В.Л. Музикант і ін), ми прийшли до висновку, що автори досліджують загальні тенденції розвитку реклами, не заглиблюючись в її окремі галузі. Історія розвитку іпотеки не описувалася раніше ні в одній книзі по рекламі. Деякими дослідниками були описані особливості реклами нерухомості, наприклад, В.А. Євстаф'єва та В.Н. Ясонова в книзі В«Що, де і як рекламуватиВ».
Для огляду ми скористалися ресурсами Інтернет-сайтів де описуються етапи розвитку іпотеки та аналізується загальна ситуація на ринку іпотечного кредитування.
Термін "Іпотека" вперше з'явився в Греції на початку VI ст. до н. е.. (Його ввів архонт Солон) і був пов'язаний із забезпеченням відповідальності боржника перед кредитором певними земельними володіннями (спочатку в Афінах заставним забезпеченням служила особистість боржника, якому у разі невиконання зобов'язання загрожувало рабство).
Для цього оформлялися зобов'язання, а на кордоні належить позичальникові земельної території ставилося стовп з написом про те, що дана власність служить забезпеченням претензії кредитора у вказаній сумі. На такому стовпі, що отримав назву "Іпотека" (від грец. Hypotheka - підставка, підпора), відзначалися всі борги власника землі. Пізніше для цієї мети стали використовувати особливі книги, називалися іпотечними. Новий розвиток інститут іпотеки отримав в Римській імперії. У I в. н. е.. створювалися іпотечні установи, які видавали кредити під заставу майна приватним особам. У період правління імператора Антонія Пія (II ст. Н. Е..) Було розроблено особливе законодавство для іпотечних банків, які існували поряд з іншими спеціалізованими банками, а також іншими кредитними установами - прообразами ощадкас і ощадних асоціацій.
Держава часто надавало велику підтримку іпотечному кредитуванню. Так, за імператора Траяна були створені спеціальні фонди для підтримки вдів і сиріт, що надавали іпотечні кредити під 5% річних (аналогічні фінансові системи були утворені в Росії в XIX в., правда підтримка, в основному, адресувалася представникам дворянського стану). Інститут іпотеки протягом відносно невеликого часу пройшов шлях еволюції від фідуциі (від лат. fiducia операція на довірі, довірча операція) до більш прогресивної стадії - пігнуса (від лат. pignus - неформальний заставу) і далі - до іпотеки. При фідуциі об'єкт застави переходив у власність кредитора, причому останній мав право або повернути нерухомість боржникові після виконання договору, або продати її, відмовившись від грошової вимоги. Договір пігнуса передбачав передачу нерухомості вже не у власність, а у володіння нею як гарантією кредитного зобов'язання. Кредитор не мав права залишати предмет застави у себе і міг продати майно тільки у разі невиконання взятих боржником зобов'язань, повертаючи різницю між продажною ціною і залишком боргу позичальникові.
При іпотеці майно залишалося у володінні боржника, а кр...
