Федеральнеагентство з освіти
Кузбасскаядержавна педагогічна академія
Факультетіноземних мов
ІМІДЖЕОБРАЗУЮЩІЕСТРАТЕГІЇ В ОСВІТЯНСЬКЕ дискурсі (на матеріалі ЕЛЕКТРОННИХ РЕСУРСІВУНІВЕРСИТЕТУ)
Новокузнецьк2008
Зміст
Введення
1. Основні характеристики освітнього дискурсу
1.1 Визначення поняття "дискурс"
1.2 Мікро - та макрорівень освітнього дискурсу
1.3 Поняття іміджу університету та його складові
1.4 Комунікативні стратегії реклами та PR восвітньому дискурсі
1.5 Функції реклами і PR в освітньому дискурсі
Висновки по першому розділі
2. Комунікативні стратегії, лінгвістичні тапаралінгвістичні засоби створення іміджу університету за допомогою електроннихресурсів
2.1 Комунікативні стратегії і тактики,спрямовані на створення іміджу університету
2.2 Лінгвістичні та паралінгвістичні засобистворення іміджу університету
Висновки по другому розділі
Висновок
Список використаної літератури
Додаток 1
Введення
Дана дипломна робота присвячена дослідженню іміджеобразующіхстратегій освітнього дискурсу.
Перехідний характер процесів, що відбуваються в нашій країні,економічні, політичні, соціальні реформи, пов'язані з демократизацієюсуспільства, його рухом до домінування ринкових відносин, не могли невплинути і на освіту.
У нашій країні у зв'язку з диференціацією освіти, появоюринку освітніх послуг в університетів та інших освітніх установвиникають потреби в рекламі і "паблік рілейшнз". Набір до ВНЗ,зустрічі з майбутніми студентами, профорієнтація, консультаційні послуги,тестування - ось деякі напрямки комунікації освітніхустанов зі своїми споживачами.
Питання комунікації реклами та паблік рілейшнз вивчені доситьдобре, написано безліч монографій та практичних посібників з цього питанняяк західними вченими, так і останнім часом - російськими. Однак функції тастратегії реклами та PR в галузі освіти тільки починають залучати інтересвчених, особливо вітчизняних. Актуальність даного дослідження пояснюєтьсясаме обставиною недостатньої вивченості теми.
Об'єктом дослідження є освітній дискурс.
Предметомдослідження стали іміджеобразующіе стратегії освітнього дискурсу.
В якості джерела аналізованого матеріалу нами використовувавсярекламний відеофільм одного з найстаріших університетів Сент Ендрю, а також сайтназваного університету.
Метою роботи стало виявлення характерних іміджеобразующіхстатегій в освітньому дискурсі.
Для досягненняпоставленої мети необхідно було послідовно вирішити такі завдання:
1. Описати поняттядискурсу та підходи до його вивчення.
2. Охарактеризуватиосвітній дискурс.
3. Датихарактеристику поняттю іміджу університету та його складовим.
4. Виявити жанриреклами та PR освітнього дискурсу.
5. Розглянутикомунікативні стратегії досліджуваного типу освітнього дискурсу.
6. Охарактеризуватифункції реклами та PR в освітньому дискурсі.
7. Виявитилінгвістичні і паралінгвістичні засоби створення іміджу університету здопомогою електронних ресурсів.
При вирішенніпоставлених завдань ми використовували комплекс методів і прийомів наукового аналізу,зокрема, метод аналізу лінгвістичної літератури; метод контекстуальногоаналізу, метод суцільної вибірки (при аналізі скрипта відеофільму та текстівсайту).
Практичназначущість роботи. Результати даної роботи можуть мати застосування в шкільнійпрактиці, а саме використовуватися на уроках англійської мови у старших класахсередньої школи для привернення уваги школярів до питань вищоїосвіти і стратегіям формування іміджу.
Теоретичназначущість роботи. Дане дослідження зможе доповнити існуючі влінгвістичній науці уявлення про освітній дискурсі.
Апробація роботи.Результати дослідження доповідалися на студентській науково-практичнійконференції в КузГПА в квітні 2008 року.
Дипломна роботаскладається з вступу, двох розділів, висновку, списку використаної літератури тадодатка.
У першому розділідається характеристика понять дискурсу, освітнього дискурсу,розглядаються поняття іміджу університету та його складові, характеризуєтьсяроль реклами і PR в освітньому дискурсі, виявляються жанрові особливостіреклами і PR-текстів у освітньому дискурсі, визначаються їхні комунікативністратегії і функції,
У другому розділіпроводиться аналіз іміджеобразующіх стратегій університету на основідослідження особливостей рекламного фільму університету і його сайту.
У висновкуробляться висновки про вирішення поставлених у роботі завдань.
1.Основні характеристикиосвітнього дискурсу
1.1 Визначення поняття "дискурс"
В останні роки всучасній лінгвістиці з'явилося багато нових аспектів дослідження. Одним зтаких аспектів є опис дискурсу та аналіз його системоутворюючих ознак,дозволяють розглядати його як самостійну категорію комунікації.
Вперше "дискурс"був введений в наукову теорію лінгвістики тексту американським ученим З. Харрісомв 1952 році як лінгвістичний термін в словосполученні "аналіз дискурсу".Таким чином, поняття "дискурс", запозичене з структурноїлінгвістики, отримує в кінці ХХ століття все більш широку наукову інтерпретацію татермінологічну багатозначність.
Етимологічнослово "дискурс" розкладається на дві складові частини: "dis"- Буквально "в різних напрямках" і "courir" - бігти.Дискурсія - це те, що "розбігається в різні боки, в різнихнапрямках ". Вважаємо, що Фуко вводить цей термін для того, щобсхопити не момент ідентичності, а приховану в практиці говоріння, мови,можливість сполучати розбігаються, те, що вислизає з-під владикультурної ідентифікації.
Але досівизначення дискурсу є дискусійним, і цей феномен як категоріякомунікації розуміється багатьма вченими по-різному. Вивченню дискурсу присвяченобезліч досліджень, автори яких трактують це явище в різних науковихпарадигмах, тому в лінгвістичних теоріях поняття "дискурс" докінця ХХ століття стало ширше поняття "мова". Таким чином, можна зробитивисновок, що понятійний діапазон терміна "дискурс" дуже широкий.
У Лінгвістичномуенциклопедичному словнику Н.Д.Арутюнова визначає дискурс так: "Дискурс -зв'язний текст у сукупності з екстралінгвістичними - прагматичними,соціокультурними, психологічними та ін факторами; текст, узятий в подієвомуаспекті ... Дискурс - це мовлення, "занурена в життя" "[2,с.136-137].
Е. Бенвеністурозглядав дискурс як "функціонування мови в живому спілкуванні". Вінодним з перших надав слову "дискурс", яке у французькійлінгвістичної традиції позначало "мова в спілкуванні" або "текст",термінологічне значення, позначивши ним "мова, що привласнюється мовцем".Він протиставляв дискурс об'єктивному оповіданню (vecit) "[2, с.137].
Слідуючи теорії Е.Бенвеністом французька лінгвістика розуміє дискурс як такий емпіричнийоб'єкт, який спонукає до роздумів про відношення між мовою, ідеологією ілюдиною. [2, с.27].
Так, П. Серіовиділяє вісім значень терміна "дискурс": 1) еквівалент поняття "мова",тобто будь-яке конкретне висловлювання; 2) одиниця, за розмірами перевершуєфразу; 3) вплив висловлювання на його одержувача з урахуванням ситуації; 4)бесіда як основний тип висловлювання; 5) мова з позиції мовця впротилежність оповіданню, яке не враховує такої позиції; 6)вживання одиниць мови, їх мовна актуалізація; 7) соціально абоідеологічно обмежений тип висловлювань, характерний для певного видусоціуму; 8) теоретичний конструкт, призначений для дослідженьвиробництва тексту [36, с.26-27].
Ці категоріальніознаки - "мова в живому спілкуванні" і зв'язок з "людиною мовцем"- Лягли в основу розуміння дискурсу в європейській і російській наукових школах.
Т. ван Дейк ввідомій роботі "Мова. Пізнання. Комунікація "зауважує, що дискурсявляє собою "розмиту категорію". Ця "розмитість"поя...
