Зміст
Введення
1. Аграрне виробництво- Особлива сфера праці і
капіталу
2. Аграрно-промисловийкомплекс
2.1 Аграрно-промисловийкомплекс
2.2 Ринкові відносини ваграрно-промисловому комплексі
2.3 Аграрно-технічнареволюція
2.4 Агропромисловаінтеграція
3. Сільськогосподарськівідносини в Україні
3.1 Місце і рольсільського господарства в економіці держави
3.2 Причини аграрногокризи в 90-х роках ХХ сторіччя та форми його прояву
3.3 нинішньогостан сільського господарства
Висновки
Список використаноїлітератури
Введення
Сільське господарство України єскладовою частиною економіки і займає важливе місце ввідтворенні суспільного продукту, робочої сили, забезпеченніпродовольчої безпеки держави.
Галузі виробництва та переробки сільськогосподарськоїпродукції країни мають можливість виробляти певні види товарів вобсязі, що перевищує внутрішні потреби, при цьому зберігають експортнуорієнтацію, ступінь реалізації якої визначається кон'юнктурою яквнутрішнього, так і зовнішнього ринку.
За доступності продовольства населенню республіка входить догрупу найбільш забезпечених країн з перехідною економікою.
Реалізація програми спрямована на адаптацію до новихринкових умов, на підвищення ефективності та нарощування обсягів виробництваз підвищенням конкурентоспроможності продукції.
Конкурентоспроможне агропромисловевиробництво - це, перш за все, нова техніка і технології.
У країні успішно впроваджуютьсяресурсозберігаючі технології сільськогосподарських культур,забезпечуєтьсяпріоритетний розвиток промислового тваринництва, переоснащеннямашинно-тракторного парку технічними засобами нового покоління.
Реконструкціяі технічне переозброєння підприємств м'ясо-молочної промисловостіпроводитися з урахуванням оптимізації їх кількості і асортименту продукції, що випускається.
На переробних підприємствахпроводиться сертифікації виробництв згідно з міжнародними стандартами ISO 9000,впроваджуються системи управління якістю харчових продуктів на основі принципівНАССР та системи екологічного менеджменту по ISO 14000.
На постійній основіпроводиться комплексна робота з організації системи контролю за змістомшкідливих речовин у живих тваринах, продукції тваринного походження приекспорті її в країни ЄС.
Україна виробляє певні види продукції в обсязі,перевищує внутрішні потреби, що дозволяє формувати істотнийекспортний потенціал.
Дляпродовольчого ринку Росії ми пропонуємо молочну продукцію - масло, сири,сухе молоко і молочні консерви, м'ясну продукцію - м'ясо яловичини, свинини,м'ясні консерви, ковбасні вироби, м'ясо птиці, яйце.
На європейському ринку найбільшим попитомкористується сухе знежирене молоко, казеїн, льоноволокно, шкіряна сировина.
експортованої продукції виробляється здотриманням світових стандартів.
Для здійснення ефективної зовнішньої торгівлі йде робота по створенню відповідноїінфраструктури.
Сільське господарствоє основною складовою аграрного виробництва. Аграрне виробництвовідноситься до тієї сфери трудової діяльності, яка прямо пов'язана звиробництвом благ і життєвого фонду, що і визначає її особливу роль уеволюції людського суспільства.
1. Аграрне виробництво - особлива сфера праці ікапіталу
Аграрний праця - вихіднеі визначальне початок всього суспільного виробництва. По відношенню досуспільству він цілком є ​​необхідним працею, що створює продукт,задовольняє первинні потреби.
В аграрному виробництвівперше проявив себе закон рідкості. І ресурси аграрного виробництва (першвсього грунту, придатні для землеробства), і створюються тут матеріальні благає в обмеженій кількості, вони відносно рідкі. Можливостівиробництва обмежені, а первинні потреби можна замінити. Законзаміщення на них не поширюється. Тому в кожен історично конкретниймомент будь-яке суспільство може виділяти на всі інші види виробництва. Причому,щоб зберігати економічну безпеку, кожна країна прагне досамозабезпечення продовольством, хоча б на мінімальному рівні. Томуструктура національного виробництва у всіх країнах в значній мірівизначається рівнем продуктивності праці, що створює продукти харчування, априріст виробництва в аграрному секторі визначає основну частку річного приростувалового національного продукту.
Нині для всіх країнхарактерні структурні зміни в сфері виробництва продуктів харчування. ВВнаслідок кооперування і комбінування аграрного праці з промисловимзначна частина витрат на виробництво продовольства припадає напромислові галузі, які виготовляють для рослинництва ітваринництва засоби праці, надають їм виробничі послуги,переробляють їх продукцію. Одночасно спостерігається зростання продуктивностіпраці в рослинництві та тваринництві, що веде до скорочення чисельностісамодіяльного населення, зайнятого безпосередньо аграрним працею. Але цезовсім не означає зниження значення аграрного виробництва в житті людей.
Щоб такий висновок бувзрозумілий, потрібно враховувати особливу природу аграрного праці його продукту. Це тимбільш необхідно, оскільки аграрне виробництво є оной зі сфербізнесу. Щоб ним займатися успішно, потрібно знати специфічні особливостіпідприємництва в цій сфері матеріального виробництва:
- Перша і основнаособливість аграрного виробництва полягає в тому, що людська працяспрямований тут, на відміну від промисловості, не на використання фіксованоїв минулому енергії планети, а на її накопичення. На ранніх стадіях еволюції суспільствалюди добували собі їжу збиранням і рибальством, а накопичувати її невміли. Це обмежувало їх запас продовольства, перешкоджало зростанню населенняпланети. На певній стадії людство потрапило в екологічну катастрофу,яка мало не знищила його: зростання чисельності населення перевищиввідтворювальні можливості його природної харчової бази. Людствоврятувало себе, зумівши перейти від привласнюючого господарства до виробничого: буввідкрито новий спосіб добування їжі - її виробництво. Перейшовши від збиральництвадо землеробства, від полювання до скотарства, люди навчилися фіксувати сонячнуенергію, тобто свідомо робити те, що несвідомо роблять рослини. Такийперехід (неолітична революція) не тільки врятував людство від голодноїсмерті, але і поклав початок еволюції людини як істоти соціальної. Зцього моменту праця людини придбав новий якісний стан-він ставявищем економічним. Здатність аграрного праці накопичувати нову енергію,а на це звернули увагу ще фізіократи, виділивши аграрний працю якпродуктивну працю, набула особливого значення в умовах сучасноговиробництва, коли, за експертними оцінками, людство щорічно бере упланети енергії в десять разів більше, ніж її накопичують всі живі організми,хоча це в десять разів менше, ніж йому потрібно.
- Друга особливістьаграрного виробництва обумовлена ​​своєрідністю використовуваних тут умовпраці. Перейшовши до виробництва їжі, людина тепер використав частину колишніхпродуктів збиральництва і полювання не як предмети споживання, а як засіб їхвиробництва. Результатом його праці стали продукти життєдіяльностіВ«ОкультуренихВ» вирощуваних їм рослин і тварин. Головними ресурсами такоговиробництва є рослини, тварини і грунтову родючість, які в одномуі тому ж процесі праці виконують функцію і предметів праці, і засобів праці.При цьому слід враховувати, що при виконанні функції предмета праці земля,рослини і тварини не розглядаються як матеріальний субстракт, речовинаприроди, якому в процесі праці належить змінити лише форму. У ролі пред-метовпраці вони виступають на підготовчих стадіях аграрного виробництва, колипраця спрямована на те, щоб підготувати грунт, рослини і тварин до виконанняфункції засобу праці: надання грунті властивостей, потрібних для вирощуваннярослин, підготовка насіння до посіву і забивання їх в грунт, догляд зарослинами, годування і дог...
