1.Вступ.
Поглиблення спеціалізаціїв галузях народного господарства призвело до тісніших взаємозв'язків між ними.На базі відокремлених видів промислової і сільськогосподарської діяльностівідбулося формування єдиного агропромислового комплексу, учасники якогоорганічно взаємопов'язані і орієнтовані на єдину кінцеву мету.
Агропромисловий комплексявляє собою сукупність галузей народного господарства, пов'язаних зрозвитком сільського господарства, обслуговуванням його виробництва і доведеннямсільськогосподарської продукції до споживача.
Головне завданняагропромислового комплексу полягає в максимальному задоволенні потребнаселення в продуктах харчування і товарах народного споживання. Агропромисловийкомплекс Росії є найбільшим народногосподарським комплексом. Вінформувався як єдине ціле в середині сімдесятих років, коли були створеніматеріально-технічні, науково-теоретичні та соціально-економічніпередумови для об'єднання численних галузей народного господарства вєдиний комплекс.
Агропромисловий комплексвключає в себе три сфери. Перша сфера складається з галузей, якізабезпечують агропромисловий комплекс засобами виробництва, а такожгалузі, зайняті виробничо-технічним обслуговуванням сільського господарства.У дану сферу галузі і виробництва: тракторне та сільськогосподарськемашинобудування, продовольче машинобудування, виробництво мінеральнихдобрив і хімічних засобів захисту рослин.
2. Агропромисловаінтеграція.
Величезні можливості зростанняобсягів виробництва, різкого підвищення продуктивності праці, зниженнясобівартості продукції і поліпшення її якості закладені вспеціалізації і концентрації виробництва на базі агропромислової інтеграції.
Агропромислова інтеграція - це процес зближення галузейсільського господарства і промисловості в цілях органічногосинтезу цих сфер суспільного виробництва та їх гармонійногосоціально-економічного розвитку. Практика виробила дві основні формиінтеграції сільськогосподарського і промислового виробництва:кооперування і комбінування.
<p> В результаті агропромислової інтеграціїутворюються агропромислові формування, які являють собою сукупністьтехнологічно, економічно і організаційно взаємопов'язанихсільськогосподарських і промислових підприємств і організацій,здійснюють виробництво, зберігання, переробку і доведеннядо споживача продуктів з сільськогосподарської сировини. Агропромисловіформування відрізняються різноманіттям форм. Їх можна класифікувати занаступним чотирьом напрямкам: характером діяльності інтегрованихформувань, галузевому складом, формами власності,організаційним формам управління.
За характером діяльності агропромислові формуванняділяться на агропромислові, що з'єднують взаємопов'язані етапи (виробництво - промислова переробка),Агропромисловий-торговельні (виробництво - промислова переробка - збут),науково-виробничі агропромислові(Наука - виробництво - промислова переробка).
За галузевою складу агропромислові формуванняпідрозділяються на галузеві та міжгалузеві. Галузеві засновані наспеціалізації виробництва і переробкинебудь основної сільськогосподарської культури. Агропромислові формування, що відносяться до однієїгалузі, характеризуються наступнимизагальними ознаками: єдність цільового призначення і характеру випущеноїпродукції, однорідністьперероблюваної сировини, спільність виробничо-технічної бази і технологічних процесів, специфічність складу кадрів та умов праці.
Прикладом галузевихагропромислових формувань є:
1. Віноградоперерабативающіе, об'єднуючі виробництваз виготовлення соків, напоїв, коктейлів, виноматеріалів,виноградних вин, шампанського, коньяку та ін;
2. Плодоовочеконсервніформування, що об'єднують вирощування плодів і овочів та їхпереробку в цілях випуску плодоовочевих консервів, сушених,солоних, заморожених овочів і фруктів, виготовлення сиропів,екстрактів, соків: ефірномаслічниє формування, що об'єднуютьвиробництва по вирощуванню ефіроносів і їх переробці в ефірні масла,запашні речовини;
3. Цукробурякові формування,об'єднуючі виробництво цукрових буряків з її переробкою вцукор-пісок та цукор-рафінад;
4. Агропромислові формування завиробництва і переробки чайного листа, молочних продуктів,м'яса;
5. Птахівницькіформування.
Міжгалузеві формуваннязасновані на координації діяльності сільськогосподарських іпромислових підприємств різної спеціалізації в межахякого регіону в цілях комплексного його розвитку. Це, якправило, управлінські освіти (агропрому району,області). Проте в даний час міжгалузева формаагропромислової інтеграції отримує розвиток не тільки всфері управління, але і у виробничій сфері, де створюютьсявиробничі агропромислові об'єднання (агропромисловікомбінати та агрофірми), що спеціалізуються по виробленню декількох видівсільськогосподарської та промислової продукції.
За формамивласності: колгоспи, радгоспи, фермерські господарства, товариства зобмеженою відповідальністю (ТОВ). До складу АПК входять також особисті тапідсобні господарства громадян, організацій і підприємств.
3. Розвиток і переваги агропромисловихформувань
З'єднання окремих підприємств вагропромислові об'єднання має економічні переваги.Розглянемо найбільш важливі з них,
1. Підпорядкування декількохпідприємств одному управлінському органу, наближеному безпосередньо до виробництва,забезпечує активну, гнучке, швидко перебудовуватися управлінняпідлеглими формуваннями. Існування єдиного апаратууправління об'єднання звільняє фахівців окремихпідприємств від ряду адміністративних обов'язків, сприяєзосередженню їх зусиль на виконанні виробничихзадач. Це відбивається на підвищенні економічної ефективності діяльностіоб'єднання, обумовлює скорочення витрат на утриманняадміністративно-управлінського апарату в цілому по об'єднанню,веде до зниження собівартості продукції.
2. В умовах інтеграціїконцентрація і спеціалізація здійснюються в більш широкихмасштабах/ніж в умовах автономних сільськогосподарських тапромислових виробництв. Зі створенням об'єднання кордонуземлекористування включаються в об'єднання господарств можуть змінюватися. Це ведедо укрупнення (концентрації) масивів сільськогосподарських культур,більш раціональному розміщенню сільськогосподарського виробництва,кращої організації території, наближенню джерел сировини до місцьйого переробки, дозволяє використовувати передову техніку, покращуватимеліоративний стан земель, проводити селекційну роботу з урахуваннямвимог промислового виробництва. Все це, в свою чергу,сприяє підвищенню врожайності основної сільськогосподарської культурив порівнянні з автономними радгоспами та призводить до збільшення обсягувиробництва профілюючої продукції; поліпшенню якостісільськогосподарської та промислової продукції; підвищеннюпродуктивності праці. Зростання продуктивності праці вагропромислових об'єднаннях відбивається на зниженнісобівартості продукції, збільшення прибутку і рентабельностівиробництва. Скорочення витрат виробництва обумовленораціональним розміщенням сільськогосподарського виробництваі закріпленням сировинних зон за промисловими підприємствами.
3. В рамках об'єднання єможливість, переміщати основні фонди (трактори, автомашини та іншутехніку) не тільки з одного виробництва в інше (з промисловогов сільськогосподарське і навпаки через неспівпадання в них виробничихперіодів), але і перерозподіляти техніку між окремимипідприємствами об'єднання. Все це підвищує ефективністьвикористання виробничих фондів і трудових ресурсів воб'єднаннях.
4. Централізація в об'єднаннівиконання ряду виробничо-господарських функцій підвищує якість їхвиконання, веде до скорочення чисельності працівників, зниженні собівартостіпродукції.
4. Показники ефективностіагропромислової інтеграції
Переваги агропромисловихформувань дозволяють обгрунтувати систему показників (основних ідодаткових) їх економічної ефективності.
Основні показники економічноїе...
