МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
ДОНЕЦЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
Кафедра геології
КУРСОВИЙ ПРОЕКТ
по грунтознавства
Науково-технічний звіт
на тему:
Геоекологічні умови ділянки палацу культури в смт Першотравневе
Виконав студент групи ЕГ-09
Ковинева Дар'я Ігорівна
Перевірив Заборін Михайло Сергійович
Донецьк, 2011
Реферат
Науково-технічний звіт:
20 стор, 3 табл., 6 джерел, 5 текстових додатків, 3 графічнідодатки (ватман).
Тема - геоекологічні умови ділянки палацу культури в смтПершотравневе.
Мета - закріпити знання, отримані в результаті вивчення курсівзагальної геології, геоморфології та інженерної геології, а також виконати інженерно-геологічнеобгрунтування умов будівництва на ділянці.
Завдання - застосувати отримані знання на конкретному об'єкті, іна основі результатів інженерно-геологічних вишукувань скласти науково-технічнийзвіт та рекомендації для ділянки проектованого будівництва.
Методика - обробка результатів досліджень фізико-механічнихвластивостей грунтів; гідрохімічного аналізу підземних вод; даних бурових робіт, виконаннярозрахунків, побудова розрізу.
ярово-балочної МЕРЕЖА, ГЕОЛОГІЧНА БУДОВА, геодинамічнихПРОЦЕСИ, категорія складності, ФІЗИКО-МЕХАНІЧНІ ВЛАСТИВОСТІ, інженерно-геологічніЕЛЕМЕНТ, ГРУНТОВІ ВОДИ, підтоплення, заболочування.
Зміст
Реферат
Введення
1. Геологічна будова донецькоїобласті
1.1 Фізико-географічний нарис
1.1.1 Клімат
-->p>
1.1.2 Геоморфологія
1.2 Геологічна будова
1.2.1 Тектоніка
1.2.2 Стратиграфія
1.2.3 Гідрогеологічні умови
1.2.4 Корисні копалини
2. Геоекологічні умови ділянки проектованогобудівництва
2.1 Геоморфологічні умови
2.2 Геологічна будова
2.3 Фізико-механічні властивості грунтів
2.4 Гідрогеологічні умови
2.5 Геодинамічні процеси і явища
2.6 Висновки та рекомендації
Висновок
Перелік посилань
Введення
У ході даної роботи необхідно виконати обгрунтування інженерно-геологічнихумов будівництва палацу культури в смт Першотравневе. Це триповерхова спорудадругого класу з розмірами в плані 60х40 м. Під частиною будівлі підвал h = 2,0 метра. Фундаменти стрічкові, Р = 200 кН/м і окремо стоятьопори, Р = 500 кН. Глибина закладення фундаментів 3,0 м.
При проведенні робіт був виконаний наступний обсяг вишукувань:
на ділянці пробурено дві розвідувальні свердловини глибиною по 12 метрів;
відібрано три моноліту і сім зразків грунтів, відбір проводивсяна глибинах: моноліти - 10 м для першої свердловини і 4 і 10 м для другої, зразки - 2, 4, 6, 8 м. для першої та 2, 6, 8 м - для другої свердловини;
відібрана одна проба води для проведення хімічного аналізу;
визначено показники фізико-механічних властивостей грунтів.
Мета - виконати інженерно-геологічнеобгрунтування умов будівництва на ділянці.
Завдання - на основі результатів інженерно-геологічних вишукуваньскласти науково-технічний звіт та рекомендації для ділянки проектованого будівництва.
1. Геологічна будова донецької області1.1Фізико-географічний нарис
Донецька область розташована в південно-східнійчастини України. Вона межує на півночі з Харківською областю, на сході з Луганськоюі Ростовської, на заході із Запорізькою і Дніпропетровською областями, а на півдні омиваєтьсяАзовським морем.
1.1.1 Клімат
Клімат області помірно континентальний з порівняно холодноюі малосніжною зимою (середня температура січня - 6 В° С) і спекотним, посушливим літом(Середня температура липня +21 В° С). Період з температурами вище +10 В° становить близько170 днів, а безморозний - 160-170 днів. Опадів, 75% яких припадає на теплийперіод року, випадає 370-550 мм. Середня висота снігового покриву сягає 10-19 см. Несприятливі кліматичні явища представлені зимовими відлигами, ожеледдю, промерзаннямгрунту, весняними заморозки, суховіями, зливами, градом і туманами. Глибина промерзаннягрунту в середньому 0,5-1 метра і досягає 1,5 метрів на вододілах. Напрям вітру, в основному, південно-східне.
1.1.2 Геоморфологія
Донбас являє собою горбистустепову рівнину, з максимальними відмітками, приуроченим до Донецького кряжу і Приазовськомукристалічному щиту. Рельєф Донбасу ускладнений системою річкових долин і густий яружно-балочноїмережею. Найбільш великими ріками Донбасу є Сіверський Донець, Кривий Торець,Казенний Торець, Кальчик, Кальміус, Бахмутка, Вовча, Мокрі Яли та ін Заплави багатьохрічок і балок зарегульовані.
1.2Геологічна будова
1.2.1 Тектоніка
Територія Донецької області розташована в районах розвитку двохГеотектонічні структур - Донецького прогину і Приазовського кристалічного масиву,останній є крайнім східним блоком українського кристалічного щита. Вмежах Приазовського кристалічного масиву виділяються
-найбільш піднесена частина (Приазовський щит),
-південний схил (Приазовська западина),
-Консько-Ялинської западина (вона примикає до Азовського щиту з північно-західноїсторони).
У північному напрямку кристалічні породи Приазовського щитазанурюються на велику глибину, утворюючи Донецький прогин і західну частину Дніпровсько-Донецькоїзападини, заповнену потужною товщею осадових відкладень різного віку від девонськогодо четвертинного періодів.
Основними елементами цієї тектонічної структури є:
-Головна антікліналь;
-Бахмутська улоговина, що йде на північ від Головної антикліналі;
-Кальміус - Торецька улоговина;
-Амвросіївський та Зуєвський купола з прилеглим до них вельми дислокованимАмвросіївським районом.
Між Головною антікліналях Зуєвський-Амросиевська купольної системоюпростежується Чистяково-Сніжнянська синклінальні складки. Кути падіння осадовихтовщ становлять 10 В° - 25 В° за винятком Головною антикліналі, яка має падіння крилдо 60 В° - 70 В°. Крім великих складчастих форм, осадова товщина розбита поруч значнихрозломів з амплітудами від 400 до 1000 м.
геологічна будова грунт будівництво
Тектонічні порушення простежуються як у широтному, так ів меридіанному напрямах. Найбільш великими порушеннями є Криворізько-Павловський,Володимирський скиди, а також Червоноармійський, Центральний і Селидівський насуви,розташовані на заході, Суліна-Костянтинівський, Персіанскій, Мушкетівська, Калінінський,Французький надвиги і їх Апофіз, розташовані в центральній частині Донецького масиву.Тектонічна будова багато в чому формує розміщення основних гірських промисловихрайонів Донбасу, серед яких виділяються:
-Центральний (приурочений до головної антикліналі Донбасу);
-Донецько-Макіївський;
-Чистяково-Сніжнянський;
-Червоноармійська-Селидівський;
-Південно-Донбаський.
1.2.2 Стратиграфія
В геологічній будові Донецькоїобласті беруть участь кристалічні осадові породи, що відносяться до відкладівдокембрійського, девонського, кам'яновугільного, пермського, тріасового, юрського, крейдового,палеогенового і четвертинного віків.
Докембрійські відклади представленівиверженнями і метаморфічними породами архею і протерозою. Ці відклади представленігнейсами, сієнітів, порфірити, діабази і гранітами. Кристалічні породискладають Приазовський кристалічний щит і виходять під четвертинні відкладення напівдні Донбасу.
Девонські відклади представленіосадочно-еффузівной товщею верхнього девону. Ці відклади потужністю 600-800 метрів представлені пісковиками, сланцями, вапняками, конгломератами і поширені в південно-західнійчастини району на стику з Приазовським масивом.
Кам'яновугільні відкладення розвиненіна більшій площі центральної частини області і представлені товщею чергуютьсяпісковиків, аргілітів, алевроліт...