Птуха Микола Іванович, Курбанов Вадим Джумікулич,Сорокін Костянтин Володимирович
Екстремальнаситуація, як багатовимірне явище, являє собою тимчасове збігнегативних обставин, що виражаються в особливих, несприятливих умовах длядіяльності людини. В діяльності органів внутрішніх справ, це особливіумови, що відрізняються від звичайних, специфічним підходом до вирішенняпрофесійних завдань, мобілізацією зовнішніх і внутрішніх резервів дозволяютьдіяти на межі своїх можливостей.
Вбільшості випадків, це виконання завдань, пов'язаних із застосуванням зброї припроведенні операцій з розшуку та затримання озброєних і особливо небезпечнихзлочинців, ліквідації бандитських формувань, припинення масовихзаворушень у місцях утримання під вартою і т.д.
Механізмвироблення управлінського рішення в екстремальних ситуаціях полягає ввстановленні за допомогою мислення доцільних дій, логічномуплануванні діяльності, виробленні адекватної суперечностям ситуації і програмиреагування.
Ефективністьпсихологічного забезпечення керівного складу органів внутрішніх справвиражається в підготовленості керівника до дій в особливих умовах,адекватній оцінці своєї ролі у вирішенні оперативно-службових завдань, можливостіприйняття управлінського рішення і відповідальності за його реалізацію.
Ефективністьвироблення управлінського рішення, як відомо з теорії і практики, безпосередньозалежить від особистих якостей керівника, його теоретичної і практичноїпідготовленості, і стану, в якому він знаходиться в період оцінкиекстремальній ситуації.
Оптимальнимпсихологічним станом є співвідношення внутрішньої особистісноїготовності до дій з реальною можливістю їх здійснення, щовиражається в наступних проявах:
-повному осмисленні що відбувається і адекватною оцінкою обстановки;
-чіткому уявленні плану дій і його реальної застосовності до специфікисформованої обстановки;
-впевненості в успішності вживають дій;
-впевненості в собі, колегах, підлеглих, технічному оснащенні та озброєнні;
-оптимальному рівні емоційної напруги;
-повному самоконтролі і самоврядуванні.
Досягненняоптимального психологічного стану, процес вимагає від керівниківсерйозного підходу, наполегливості, терпіння, творчого підходу до виробленняпевних психологічних особистісних якостей, необхідних в умовахекстремальності.
Говорячипро систему психологічного забезпечення керівного складу покликаного вирішуватиоперативно-службові завдання в екстремальних ситуаціях, необхідно виходити зпосилки, що досягнення позитивних результатів буде ефективним, якщосконцентрувати увагу на три напрямки:
-психологічна підготовка в процесі спеціального навчального курсу (теоретичніаспекти і тренінги);
-психологічна підготовка в ході повсякденної службової діяльності;
-психологічна практика в процесі виконання реальних оперативно-службовихзавдань, безпосередньо в екстремальній ситуації, але з найменшим об'ємом завданьі відповідальності, під безпосереднім контролем досвідченихнаставників-консультантів.
Організованатаким чином система підготовки керівного складу дозволить визначитинапрям формування і зміни психологічного стану під впливомреальних умов виконання оперативно-службових завдань, як в умовахповсякденності, так і екстремальності. Поступово, з підвищеннямпрофесіоналізму та рівня психологічного стану, перехідний станміж повсякденністю і екстремальністю ставати умовним, а конкретнідії в критичних моментах стають більш методичними і виконуютьсямайже автоматично, що дозволяє позитивно вирішувати питання дефіцитучасу, який за наявності, може використовуватися керівником дляосмислення (з подальшою при необхідності корекцією на специфікуситуації) екстремальній ситуації.
Впроцесі прийняття управлінського рішення керівнику в екстремальнихситуаціях слід враховувати наступні етапи сприяючі якісномуприйняття рішення:
1.Формування задуму.
2.Побудова рішення.
3.Прийняття остаточного варіанта рішення і доведення його до виконавців.
4.Контроль за виконанням рішення.
Накожному етапі прийняття управлінського рішення керівник повинен чіткопредставляти структурну схему процесу поетапної вироблення рішення векстремальних умовах. Це дозволить уникнути психологічного зривупроявляється в гальмуванні розумових процесів позначаються на оперативностіухвалення якісного рішення, що безпосередньо пов'язано з досягненням кінцевоїмети - успішним виконанням покладених на ввірене йому підрозділ завдань іліквідацією екстремальних умов діяльності в максимально короткий термін.
Процеспоетапної вироблення рішення починається з аналізу вихідних ситуативних даних,який переростає у формування задуму. Задум має наступну структуру:
1.Процес осмислення проблеми ситуації, що вимагає дозволу.
2.Визначення мети і способу (ів) дій.
3.Визначення обсягу конкретно вирішуваних завдань.
Наступнийетап вироблення управлінського рішення в екстремальних ситуаціях -"Прийняття рішення".
Прийняттярішення - це логіко-вольовий акт остаточного вибору варіанту дій,закінчується доведенням конкретного варіанту рішення до виконавців зчітким приписом рольового участі.
Психологічнезабезпечення прийняття управлінського рішення полягає у виробленні вкерівника певних психологічних якостей, необхідних дляякісного осмислення вищеназваних етапів ухвалення управлінського рішенняв екстремальних ситуаціях.
Взагальному вигляді екстремальна ситуація являє собою сукупність зобов'язаньі умов, що надають сильний психологічний вплив на людину.
Діїв екстремальних умовах безпосередньо сполучені з тією або іншою формою психічногонапруги особистості.
Психічністани особистості в екстремальних умовах можуть мати наступні прояви -емоційну лабільність, високий рівень тривоги, стан перенапруження,стресу, фрустрації, афекту.
Стрес- Нервово-психічне перенапруження, викликане несподіваним надсильнихподразником. Зазвичай стресовий стан виникає в результаті впливупсихотравмуючих чинників в несподіваних ситуаціях або у випадках, сполученихз підвищеною відповідальністю. Проявляється стрес в трьох сферах:
-емоційної (страх, лють, розгубленість);
-вегетативної (пітливість, підвищення тиску, нудота, збліднення абопочервоніння обличчя і т.д.);
-рухової (тремтіння, скутість, судорги).
Особливемісце в розгляді стресу займає психологічний стан, що виникаєвнаслідок реальної чи уявної перешкоди, перешкоджає досягненню мети,називається фрустрацією.
Захисніреакції при фрустрації пов'язані з появою агресивності або відходом відважкій ситуації (перенесення дій в уявний план), а також можливозниження складності поведінки. Фрустації може призвести до рядухарактерологічних змін пов'язаних з невпевненістю в собі або фіксаціїрегідность форм поведінки.
Механізмфрустрації досить простий: спочатку виникає стресова ситуація, яка ведедо перенапруження нервової системи, а потім цю напругу"Розряджається" в ту чи іншу найбільш вразливу систему.
Афект- Стан, швидко опановує людиною, бурхливо протікає іхарактеризується зміною свідомості, падінням вольового контролю заповедінкою. Воно є емоційним вибухом, викликаним дефіцитом інформаціїі часу для адекватної оцінки ситуації, що склалася.
Доафектів відносяться: лють, розгубленість, захоплення, відчай та ін У залежностівід інтенсивності подразника і індивідуально-психологічної стійкостіособистості афект може виявлятися або в малоконтрольованого актах поведінки(Панічному втечу, агресії), або в пасивно-оборонних реакціях(Непритомності, заціпенінні).
Високийрівень психологічної напруженості виникає в результаті протиборстваальтернативних мотивів поведінки у декількох осіб (міжособистісний конфлікт) абоборотьби декількох мотивів у однієї людини (внутрішньоособистісний конфлікт). Такістану можна спостерігати при затриманні злочинця, при виборі міжсформ...
