.
В.П. Казначеєв виражає сенс поняття про здоров'я людини з позиції комплексного підходу . Він вважає, що здоров'я - це В«динамічний стан (процес) збереження і розвитку біологічних, фізіологічних і психічних функцій, оптимальної працездатності та соціальної активності при максимальній тривалості життя В»[19, С.23].
Таким чином, в літературі сутність поняття В«здоров'яВ» представляється по-різному, в залежності від критеріїв, що визначають основу для його вираження. В узагальненому вигляді це поняття може характеризуватися як ємна система, що містить у собі сукупність критеріїв, що співвідносить з вимогами загальної культури людства.
На нашу думку, здоров'я - Це стан, при якому здійснюється повноцінна реалізація біологічних, психічних, соціальних, економічних, духовних функцій людини і суспільства, а також оптимальної працездатності та активності при максимальній тривалості життя, які визначаються рівнем освоєності загальнолюдських, державних, регіональних і національних цінностей культури.
Поняття В«здоров'яВ» невіддільне від поняття В«спосіб життяВ», який визначається як стійкий, що склався в певних суспільно-економічних умовах спосіб життєдіяльності людей, що виявляється в їхній праці, дозвіллі, задоволенні матеріальних і духовних потреб, нормах спілкування і поведінки [1, С.13].
Спосіб життя зумовлює механізми адаптації організму людини до умов навколишнього середовища, гармонійне взаємодія всіх органів і систем органів, сприяюче повноцінному виконанню ним соціальних функцій і досягнення тривалої життя. Спосіб життя є також плодом культурної творчості людини і результатом його вільного вибору [24, С.60].
Поняття способу життя по своїм складом є складним. Воно дозволяє виявити ціннісні орієнтації людей, причини їх поведінки, стилю життєдіяльності, обумовлені укладом і рівнем життя. Спосіб життя відноситься до факторів, що безпосередньо впливають на здоров'я. Існують декілька визначень поняття В«здоровий спосіб життя В», в основу яких закладено такі відправні судження, як поведінка людини, способи життєдіяльності, підтримка здоров'я, відсутність шкідливих звичок та ін [19; 27].
На нашу думку, у визначенні цього поняття, необхідно враховувати: спадковість, функціонування організму і стиль життя.
Звідси випливає, що здоровий спосіб життя - це стиль життєдіяльності, відповідний спадковим особливостям організму, умов існування людини, орієнтований на культуру збереження, зміцнення та відновлення здоров'я, необхідного для виконання особистісно і суспільно значущих функцій.
Поняття В«здоров'яВ» та В«Здоровий спосіб життяВ» утворюють між собою зв'язки, позначення яких дозволяє узагальнено висловити їх зміст і використовувати його в педагогічній практиці (Див. мал. 1 Додатка 1).
Отже, поняття В«здоров'яВ» і В«здоровий спосіб життяВ» є складними. Перше з них відображає сенс збереження і розвитку біологічних, соціальних, духовних функцій людини і суспільства і визначається рівнем освоєності загальнолюдських, державних і національно-регіональних цінностей культури.
Друге характеризує стиль життєдіяльності , обумовлений особливостями організму людини, умовами його існування і орієнтований на збереження, зміцнення та відновлення здоров'я, необхідного для виконання людиною особистісно і суспільно значущих функцій.
1.2 Складові здорового способу життя (ЗСЖ) молодшого школяра
Молодший шкільний вік є одним з найбільш відповідальних періодів життя людини у формуванні особистості. Відомо, що 40% психічних і фізіологічних захворювань дорослих закладаються в дитячому віці. Саме тому шкільне виховання повинно формувати рівень здоров'я дитину і фундамент фізичної культури майбутньої дорослої людини.
На малюнку 1 Додатка 1 ми бачимо, що в основі формування здорового способу життя лежать такі його складові як наукові знання, медико-профілактичні заходи, раціональний режим дня, праці та відпочинку, рухова активність, правильно організоване харчування і відсутність шкідливих звичок. Розглянемо кожен із них докладніше.
До медико-профілактичним заходів можна віднести:
В· Комплексне загартовування (сонячні ванни, водні процедури, обливання ніг);
В· Лікувальна фізкультура;
В· Зміцнююча фітотерапія;
В· Контроль часто хворіючих дітей;
В· Фізіолікування - тубус-кварц, інгалятор, УФО;
В· Масаж - лікувальний, профілактичний.
В· Плавання.
Одним з часто зустрічаються захворювань у дітей молодшого шкільного віку є сколіоз, який призводить до серйозних порушень загального функціонального стану організму, механізму дихання, хронічної гіпоксії, викликає гіпертонію в малому колі кровообігу, різного роду аритмії. Важливе місце в консервативному лікуванні та профілактиці дитячого сколіозу відводиться засобам оздоровчої фізичної культури (ОФК). Одним з найбільш ефективних шляхів профілактики та корекції відхилень у стані хребетного відділу опорно-рухового апарату є плавання.
Під режимом дня, праці та відпочинку розуміється раціональне чергування різних видів діяльності і відпочинку, що має велике оздоровче і виховне значення [23, С.42].
Правильно організований режим дня сприяє встановленню фізіологічної рівноваги організму з середовищем, в якій здійснюються виховання і навчання, тому що він заснований на всебічному обліку особливостей росту, розвитку, умов життя дитини. Оскільки всі процеси в організмі носять ритмічний характер, регулярність окремих елементів режиму та їх чергування сприяють нормальному функціонуванню і чіткій взаємодії всіх органів і систем. Режим - основа нормальної життєдіяльності дитини, він забезпечує високу працездатність протягом навчального дня, тижня, року, охороняє нервову систему від перевтоми, підвищує загальну опірність організму, створює сприятливі умови для фізичного і психічного розвитку.
Для молодших школярів дотримання режиму дня має особливе значення. З одного боку, їхня нервова система ще далеко не зріла і межа виснажуваності нервових клітин досить низький, а з іншого боку - нові умови життя, необхідність адаптації до нелегким для організму дитини фізичним і психічним навантаженням, пов'язаним з систематичним навчанням, ломка старих стереотипів поведінки й діяльності та створення нових пред'являють підвищені вимоги до всіх фізіологічним системам. Упорядкованість чергування праці та відпочинку сприяє оптимізації функцій організму, кращої адаптації до умов школи з мінімальними фізіологічними затратами, а порушення режиму дня призводять до серйозних відхилень у здоров'ї дитини, і перш за все до неврозів [22].
Основними компонентами режиму є наступні: сон, перебування на свіжому повітрі (прогулянки, рухливі ігри, заняття фізкультурою і спортом), навчальна діяльність у школі і вдома, відпочинок за власним вибором (вільний час), прийом їжі, особиста гігієна [15, С.38].
З віком співвідношення окремих компонентів режиму за часом міняється, більш тривалими стають навчальні заняття, менш тривалими прогулянки. Можуть з'являтися нові види діяльності, наприклад, зараз досить поширена трудова діяльність школярів у позаурочний час.
Однак головним у розпорядку дня має бути розумне чергування розумової та фізичних навантажень і праці та відпочинку, при цьому будь-яка діяльність, як інтелектуальна, так і фізична, за характером і тривалості повинна бути посильною для підлітка, не перевищувати меж його працездатності, а відпочинок - забезпечувати повне функціональне відновлення організму (Приблизний режим дня див. у Додатку 1).
Одним і найважливіших компонентів у формуванні ЗСЖ є рухова активність. Останні роки в силу високої навчального навантаження в школі і вдома і інших причин у більшості школярів відзначається недостатня рухова активність, яка обумовлює поява гіпокінезії, яка...
