ику розглядає оптимізацію умов для успішної адаптації дітей в дитячому садку, розкриває особливості поведінки дітей і відповідно методи педагогічного впливу на них у цей період, вимоги до підготовки дітей в родині до дитячого садка.
Т.В. Кістяк розглядає особливості психологічної адаптації дітей раннього віку до дитячого садка, а також фактори психологічного благополуччя дитини і основні закономірності його психічного розвитку в дошкільному віці.
Автори прийшли до висновку, що важлива роль у період адаптації відводитися вихователю, його роботи з сім'єю дитини.
Аналіз педагогічної літератури і потреб практики дозволив нам сформулювати проблему нашого дослідження наступним чином: які психолого-педагогічні оптимізації успішної адаптації дітей раннього віку до умов ДОП?
Її рішення склало мету нашої роботи. Об'єкт дослідження-процес адаптації дітей раннього віку до умов ДОП. Предметом дослідження є ДОУ і психолого-педагогічні умови оптимізації процесу адаптації дітей раннього віку до нього.
Проблема, мета і предмет дослідження зумовили наступні його завдання:
- Вивчити теоретичні основи адаптації дітей до дошкільного освітнього закладу.
- Характеристика дошкільного освітньої установи
- Проаналізувати напрямки спільної діяльності вихователів і батьків щодо оптимізації процесу адаптації дітей раннього шкільного віку.
- Виявити психолого-педагогічні умови успішної адаптації дітей раннього віку до дошкільній освітній установі.
Завдання, які вирішувались нами в ході дослідження, зажадали застосування відповідних методів. Це був аналіз теоретичного і фактичного матеріалу (аналіз листів адаптації), анкетування, спостереження і бесіда.
Аналіз зібраних матеріалів дозволив нам сформулювати загальну гіпотезу дослідження: успішна адаптація дітей раннього віку до умов ДОП, буде в тому випадку якщо:
- буде проведена бесіда з батьками майбутніх вихованців дитячого садка;
-->>
- буде складена карта нервово-психічного розвитку дитини, в якій фіксуються відповіді батьків під час бесіди;
- будуть враховані психічні та фізичні особливості дитини, з урахуванням емоційного настрою і стану її здоров'я;
- будуть створюватися сприятливі умови для комфортного перебування дитини в дитячому соду.
Новизна курсової роботи полягає в тому, що дослідження проводилося на базі МДОУ В«ЦРР - дитячий садок № 221В» міста Краснодара в 1 молодшій групі.
Результати, отримані в ході дослідження, мають практичну значимість для вихователів дитячого саду.
Структура роботи: робота складається з титульного аркуша, завдання, реферату, змісту, вступу, двох розділів (перший розділ містить 4 підрозділу, другий розділ містить 3 підрозділи), висновки, список використаний джерел, 5 додатків.
Дослідження проводилася на базі МДОУ В«ЦРР - дитячий садок № 221В» міста Краснодара в 1 молодшій групі.
1 Адаптація дітей раннього віку до умов дошкільного освітнього закладу
1.1 Характеристика поняття "Адаптація" і чинники, що впливають на неї
З надходженням дитини трьох-чотирьох річного віку в дошкільна установа в його житті відбувається безліч змін: суворий режим дня, відсутність батьків протягом дев'яти і більш годин, нові вимоги до поведінці, постійний контакт з однолітками, нове приміщення, що таїть у собі багато невідомого, а значить, і небезпечного, інший стиль спілкування. Всі ці зміни обрушуються на дитину одночасно, створюючи для нього стресову ситуацію, яка без спеціальної організації може призвести до невротичних реакцій, таким, як капризи, страхи, відмова від їжі, часті хвороби і т.д. Ці труднощі виникають у зв'язку з тим, що малюк переходить з знайомою і звичайної для нього сімейного середовища в середу дошкільного закладу.
Дитина повинен пристосуватися до нових умов, тобто адаптуватися. Термін "Адаптація" означає пристосування.
Складність пристосування організму до нових умов і нової діяльності і висока ціна, яку платить організм дитини за досягнуті успіхи, визначають необхідність врахування всіх факторів, що сприяють адаптації дитини до дошкільної установи або, навпаки, уповільнюють її, заважають адекватно пристосуватися.
Адаптація неминуча в тих ситуаціях, коли виникає протиріччя між нашими можливостями і вимогами середовища.
Існує три стилі, з допомогою яких людина може адаптуватися до середовища:
а) творчий стиль, коли людина намагається активно змінювати умови середовища, пристосовуючи її до себе, і таким чином пристосовується сам;
б) конформний стиль, коли людина просто звикає, пасивно приймаючи всі вимоги і обставини середовища;
в) уникаючий стиль, коли людина намагається ігнорувати вимоги середовища, не хоче або не може пристосовуватися до них.
Найбільш оптимальним є творчий стиль, найменш оптимальним - уникає [4, 14].
Як ж формуються у дитини здібності до адаптації? Саме народження дитини - яскраве прояв біологічної адаптації. Перехід з умов внутрішньоутробного ко позаутробного існування вимагає докорінної перебудови в діяльності всіх основних систем організму - кровообігу, дихання, травлення. Ці системи повинні до моменту народження мати можливість здійснити функціональну перебудову, тобто повинен бути відповідний вроджений рівень готовності цих адаптаційних механізмів. Здоровий новонароджений має такий рівень готовності і досить швидко пристосовується до існування у зовнішніх умовах.
Також як і інші функціональні системи, система адаптаційних механізмів продовжує своє дозрівання і вдосконалення протягом ряду років постнатального онтогенезу. У рамках цієї системи вже після народження у дитини формується і можливість до соціальної адаптації в міру того, як дитина опановує навколишнім його соціальним середовищем. Це відбувається одночасно з формуванням всієї системи нервової вищої діяльності.
Всі ж ці зміни обрушуються на дитину одночасно, створюючи для нього стресову ситуацію, яка без спеціальної організації може призвести до невротичних реакцій [14,15].
Отже, щоб уникнути стресових ситуацій, необхідно грамотно підійти до однієї з проблем дошкільної установи - проблема адаптації дітей. Загальна задача вихователів і батьків - допомогти дитині по можливості безболісно увійти у життя дитячого садка. Для цього потрібна підготовча робота в сім'ї. Вироблення єдиних вимог до поведінки дитини, узгодження дій на нього вдома і в дитячому садку - найважливіша умова, що полегшує його адаптацію.
Вікові особливості, можливості дітей, показники, що визначають, необхідно знати. Але слід враховувати і індивідуальні особливості дитини.
Часто причиною неврівноваженого поведінки дітей буває неправильна організація діяльності дитини: коли не задовольняється його рухова активність, дитина не отримує достатньо вражень, відчуває дефіцит у спілкуванні зі дорослими. Зриви в поведінці дітей можуть статися і в результаті того, що не задоволені своєчасно його органічні потреби - незручність в одязі, дитина не своєчасно нагодований, не виспався. Тому режим дня, ретельний гігієнічний догляд, методично правильне проведення всіх режимних процесів - сну, годування, туалету, своєчасна організація самостійної діяльності дітей, занять, здійснення правильних виховних підходів до них є запорукою формування правильної поведінки дитини, створення у нього врівноваженого настрою [9, 9-10].
Як правило, ослаблені діти важче адаптуються до нових умов. Вони частіше захворюють, важче переживають розлуку з близькими. Трапляється, що дитина не плаче, не виражає зовні негативних проявів, але втрачає у вазі, не грає, пригнічений. Його стан має турбувати вихователів не менше, ніж тих дітей, які плачуть, звуть батьків.
Так ж, особливої вЂ‹вЂ‹уваги потребують діти зі слабким типом нервової системи. Ці діти болісно переносять будь-які зміни в їхньому житті. При найменших неприє...
