В«ГаянеВ» - одне із значних досягнень радянського балетного творчості. Музика балету, як і інших кращих творів Хачатуряна, відзначена яскравим національним характером; вона живе не тільки в театральних постановках, але і як самостійне, незалежне від театру твір. Хачатурян зробив з балету 3 сюїти; серед окремих танців, увійшли в Першу сюїту, особливо виділяються В«Танець курдівВ», В«Танець рожевих дівчат В»і став надзвичайно популярнимВ« Танець з шаблями В». Вся ця музика розвиває властиву композитору театральний симфонізм, що виявляється вже в його ранніх творах - В«Танцювальної сюїтіВ» і Першої симфонії.
Друга симфонія Хачатуряна присвячена темі і образам Великої Вітчизняної війни. Композитор поставив тут перед собою завдання не зовнішнього зображення окремих військових подій і епізодів, а узагальненого втілення в монументальній симфонії дум і переживань людей в період війни. Від бентежно-тривожної, драматичної 1 частини через стрімко-неспокійне скерцо і скорботне Andante до урочисто-переможним фанфарам фіналу розвивається ця ідея. Велике враження справляють на слухача удари дзвони на початку і в кінці симфонії. В 1 частини вони звучать призвістку грізних подій, а в фіналі - як знак совершившегося відплати за лиха і страждання народу, заподіяні війною. Тому Другу симфонію Хачатуряна іноді називають В«Симфонією з дзвоном В».
Після закінчення ВВВ Хачатурян продовжував напружену, інтенсивну творчу діяльність. У 1946 році їм створені три концертні арії на слова вірменських поетів для високого голосу у супроводі оркестру та віолончельні концерт. У 1947 р. до святкування 30-ї річниці Великої Жовтневої соціалістичної революції, він написав В«Симфонію-поемуВ».
У 1950р. Хачатурян почав педагогічну діяльність в якості професора Московської консерваторії і Музично-педагогічного інституту ім. Гнесіних. До цього часу відносяться його перші публічні диригентські виступу.
У творчості цього часу велике місце зайняла музика до кінофільмів В«Адмірал УшаковВ» (1953), В«Кораблі штурмують бастіониВ» (1953), В«СалтанатВ», В«ОтеллоВ» (1955) і драматичним спектаклям.
Крупним твором є балет В«СпартакВ», в якому перед глядачем проходять величні картини стародавнього Риму: бій гладіаторів, ринок рабів, бенкет у патриція Красса і інші. Музика балету надзвичайно експресивна і імпозантна, насичена буйної барвистістю. Моментами вона справляє враження оргії фарб. В цілому В«СпартакВ» - це великий монументальний спектакль, захоплюючий слухача.
З 1957 А.І. Хачатурян обіймав посаду секретаря Спілки композиторів СРСР.
Помер в 1978 році. Похований в пантеоні парку ім. Комітаса.
Основні твори можна згрупувати так:
Балети:
В«ЩастяВ» (1939), В«ГаянеВ» (1941, друга редакція 1952), В«СпартакВ» (1956, друга редакція - 1958, третя - 1962, четверта - 1968)
Оркестрові твори:
Три симфонії (1934, 1944, 1947), Танцювальна сюїта (1933), В«Російська фантазіяВ» (1944), В«Ода пам'яті ЛенінаВ» (1948), В«Урочиста поемаВ» (1950), В«Привітальна увертюраВ» (1958), Сюїти з музики до балетів, театральних постановок, кінофільмів
Концерти: Концерт для фортепіано з оркестром (1936), Концерт для скрипки з оркестром (1940), Концерт для віолончелі з оркестром (1946), Концерт-рапсодія для скрипки з оркестром (1961), Концерт-рапсодія для віолончелі з оркестром (1963), Концерт-рапсодія для фортепіано з оркестром (1968)
Камерні ансамблі:
Струнний квартет (1931), Тріо для кларнета, скрипки та фортепіано (1932)
Твори для скрипки:
Танець № 1 (1926), Аллегретто (1929), Пісня-поема (на честь ашуг) (1929), Соната (1932)
Твори для віолончелі :
Пісня мандрівного ашуга (1925), Елегія (1925), П'єса (1926), Сон (1927), Соната для віолончелі соло (1974)
Твори для фортепіано:
Вальс-каприс (1926), Танець (1926), Поема (1927), Сім фуг (пізніше увійшли в СБ "Речитативи і фуги ") (1928-29), Токата (1932), Три п'єси для двох фортепіано (сюїта) (1944-45), Дитячий альбом (перший зошит) (1947), Сонатина в трьох частинах (1959), Соната в трьох частих (присвячена Н.Я. Мясковського) (1961; існує в двох редакціях), Дитячий альбом (другий зошит) (1965), Сім речитативів і фуг (1928-70).
Музика Хачатуряна використана в багатьох фільмах. Серед них - В«2001: Космічна одіссеяВ» С. Кубрика, В«КалігулаВ» Т. Брасса, В«Підручний ХадсакераВ» братів Коен, В«ПокаянняВ» Т. Абуладзе, В«Ігри патріотівВ» і В«Пряма і явна загрозаВ» Ф. Нойса, В«ЧужіВ» Дж. Кемерона.
2. Аналіз музичних творів
2.1 Концерт для скрипки з оркестром
Концерт Хачатуряна для скрипки з оркестром, написаний в 1940 році, належить до визначних і найбільш популярним творам музики. Популярність скрипкового концерту Хачатуряна обумовлена ​​його великими художніми достоїнствами. В життєстверджуючих і яскравих образах концерту, святково-танцювальних і лірично-задушевних, знайшли своє відображення картини барвистою, щасливого життя Вірменії.
Випробувавши благотворний вплив традицій російського класичного концерту і російського симфонізму, Хачатурян створив твір, який відзначено високою майстерністю і разом з тим яскраво народне. У концерті не використані справжні вірменські народні наспіви. Однак вся його мелодика, ладово-інтонаційний лад, гармонія є органічним втіленням рідний Хачатуряну вірменської народної пісенності.
Скрипковий концерт Хачатуряна складається з 3х частин: крайні частини - швидкі, стрімкі, повні динаміки, вогню; середня ж - повільна, лірична. Між частинами концерту і окремими темами існують інтонаційні зв'язку, що надає йому цілісність і єдність.
1 частина (Allegro, ре мінор) написана у формі сонатного allegro. Вже короткий оркестровий вступ захоплює слухача своєю енергією та напористістю і відразу вводить у сферу активної дії.
2 частина (Andante sostenuto, ля мінор) являє собою центральний ліричний образ концерту. Вона яскраво контрастна по відношенню до крайнім частинах. Скрипка виступає тут виключно як співучий, мелодійний інструмент. Це В«пісня без слівВ» у східному стилі, в якій органічно втілені інтонації вірменських народних наспівів. У ній виражені задушевні думи, думки про рідну землю, любов художника до свого народу, до природи Кавказу.
Фінал концерту - яскрава картина народного свята. Все повно руху, спрямованості, енергії, вогню, радісного піднесення. Музика носить танцювальний характер; навіть тоді, коли ллється пісня, продовжує звучати ритм танцю. Розширюється діапазон звучання, рух стає все більш стрімким. У звучанні оркестру і скрипки імітуються народні інструменти.
Втіливши в своєму скрипковому концерті яскраво барвисті музичні картини з життя народу Вірменії, Хачатурян застосував в загальній композиції свого твору прийом монотематізма: у 2 частині концерту і особливо у фіналі проводяться теми 1 частини. Але варіювання фактури, темпу, ритму, динаміки сприяє зміні їх образного значення: драматичні та ліричні образи 1 частини перетворюються тепер в образи народного свята, веселощів, буйною і темпераментної танці. Це перетворення відповідає оптимістичній концепції концерту.
2.2 Балет В«ГаянеВ»
Балет В«ГаянеВ» був написаний Хачатуряном в 1942 році. У суворі дні ВВВ музика В«ГаянеВ» прозвучала як яскрава і життєстверджуюча повість. Незадовго до В«ГаянеВ» Хачатурян написав балет В«ЩастяВ». В іншій сюжетній лінії розкриває ті ж образи, балет з'явився як би ескізом до В«ГаянеВ» за темою і по музиці: найкращі номери з В«ЩастяВ» композитор ввів в В«ГаянеВ».
Створення В«ГаянеВ», одного з прекрасних творів Арама Хачатуряна, було підготовлено не тільки першим балетом. Тема щастя людини - його живий творчої енергії, повноти його світовідчуття розкривалася Хачатуряном і в творах інших жанрів. З іншого боку, сі...
