азливість,здатність до адаптації, випереджаюче відображення - властивості, принципововідрізняють їх від фізичних і хімічних об'єктів. Маючи фізико-хімічнуоснову, біологічні процеси все ж не можуть бути описані тільки з точкизору законів фізики і хімії. Для цього використовуються характерні тільки дляцій області закони (закони успадкування видових ознак, природноговідбору і т.д.).
Можна відзначити і такзвані прикордонні науки, які виникли на стиках природознавства,суспільствознавства та людинознавства, наприклад, географія, психологія, антропологія,медицина та ін Географія вивчає процеси і явища, що протікають в геосфері,одним з елементів якої є соціум. Фізична географія, яка вивчаєприродні процеси, відноситься до природничих наук; економічна, вивчаєрозміщення територіально-виробничих комплексів і їх взаємодія - догуманітарним. Аналогічна ситуація і з психологією - наукою про психіку людини.Психологія вивчає особистість, її пізнавальні здібності,емоційно-чуттєву сферу, поведінку. І в цьому плані вона виступає якнаука гуманітарна. Але характер поведінки людини, особливості його мислення,емоції, почуття багато в чому залежать від фізіологічного стану, біохімічних ібіофізичних процесів у мозку людини і у всьому організмі. Їхнє дослідження -одне з найважливіших завдань природничих наук.
У структурі сучасноїнауки з'явилися і набирають чинності такі напрямки як екологія і синергетика. Доякій області знання їх віднести?
Класична екологіявивчає взаємозв'язки живих організмів (у тому числі і людини) із середовищем їхпроживання. Розширення меж наукового пізнання, переосмислення досягненькласичної екології і проекція їх на різні сфери соціоприродної середовищадозволяють говорити що це, швидше, загальнонауковий підхід, який використовуютьпрактично всі існуючі нині галузі науки. За висловом відомогобіолога А.В.Яблокова "Екологічний підхід до дослідження явищ ставзагальним, і зараз важко говорити про екологію як окремій науці; це скорішеособливе бачення будь-якого предмету дослідження - від культури до внутрішньоклітиннихпроцесів ... Екологія як така - це і людинознавство, або, краще,суспільствознавство ". Сучасна екологія включає понад ста різних напрямків.
Термін "синергетика"(Грец. synergos - спільно діючий) був запропонований німецьким фізиком Г. Хакеномдля позначення науки, що вивчає процеси самоорганізації та еволюції системрізної природи. Склалося кілька уявлень про те, що таке синергетика:
1. Наука, що вивчаєзакономірності поведінки складних систем.
2. Міждисциплінарнийметод вивчення певного класу систем.
3. Загальний підхід доопису складних систем, структур, процесів.
Це трансдисциплінарнихнаукова теорія. Її ідеї, зародившись в хімії і фізиці, сьогодні з успіхомвикористовуються в екології, біології, геології, cоціологіі, економіці, медицині таінших областях. Можливість описати поведінку різноманітних систем з точкизору єдиного механізму їх розвитку ставить синергетику, як і екологію, нарівень загальнонаукового підходу, що дозволяє пояснити утворення впорядкованихстійких структур на основі самоорганізації їх елементів. Сьогодні методисинергетики широко використовуються в різних галузях знання і сферах діяльності- Для моделювання і прогнозування поведінки як природних, так ітехнічних, і соціальних систем.
Особливе місце серед всіхнаук займають математика та філософія. Вони як би і не відносяться безпосередньодо природознавства, і в той же час є тим підгрунтям, без якого неможе розвиватися теоретичне природознавство. Математика - це не простонаука, це універсальний формалізований мову, за допомогою якого людствочитає книгу природи, вбачає глибинні причинно-наслідкові зв'язки, єдністьв різноманітті явищ, встановлює кількісні співвідношення міжвластивостями об'єктів, вивчає їх просторові форми, будує моделі об'єктіві систем, прогнозує їх поведінку.
Філософія виступає якзнання про найбільш загальні категоріях і законах розвитку світу, як особливийсвітоглядний підхід, що відбиває найвищу форму суспільної свідомості. Ввідміну від міфологічного і релігійного світогляду вона носить не тількидуховно-практичний, але і абстрактно-теоретичний характер, і виступає вЯк методологічної основи природознавства. У філософії культура, наука,мистецтво, релігія і сама людина, її мислення і свідомість піддаютьсяглибинного аналізу, на основі якого філософія намагається осягнути навколишнійсвіт і загальні закони його розвитку, зрозуміти внутрішній світ людини, його духовніпочатку, суть, призначення і роль у системі Світобудови.
Обговорюючи проблемисистематизації природничих наук, не можна не сказати про лідируючої ролі окремихнапрямків. Практичні потреби суспільства в той чи інший період життялюдства визначають пріоритетність розвитку будь-якої галузі знання. XVI- XYII століття по праву називають століттям астрономії. Фізика, як основанауково-технічного прогресу, впродовж останніх трьох з половиною столітьбула неперевершеним лідером серед інших наук. У XIX столітті поряд з фізикою вчисло лідируючих виходить синтетична хімія. ХХ століття вважають століттям розквітумедицини, біології і генетики. Стрімкий прогрес молекулярної біології,широке використання прецизійного (високоточного) фізичного обладнання векспериментальних дослідженнях дозволили зібрати унікальні факти і побудуватихромосомну і генну теорії. Сучасна біологія стоїть на порозі відкриттяфундаментальних теоретичних ідей. Ряд фахівців висловлює прогнози проте, що XXI століття стане століттям розвитку психології і розквіту гуманітарних наук.
3. Природознавство ісоціальне життя суспільства
Вже на самих ранніхетапах розвитку природознавства його досягнення активно впроваджувалися в інженернудумка, ставали основою техніки, технологій, виробництв і мали самебезпосередній вплив на соціальне життя суспільства.
У кожної процвітаючоїцивілізації давнину починався будівельний бум. Єгипет будував піраміди,Греція - храми, величезні стадіони і амфітеатри. Рим споруджував дороги, арени длягладіаторських боїв, свої знамениті лазні, унікальні мости й акведуки (від лат.aqua - вода, duco-веду; споруди у вигляді моста з водоводом), які до цихпір дивують людство своєю технічною досконалістю, міцністю ікрасою. Усілякі шківи, ​​блоки, підйомники, що полегшують будівельніроботи, були винайдені саме в ті часи. Ці роботи вимагали знаннязаконів стійкості споруд, міцності матеріалів, точності розрахунків.Антична наука володіла цим досконало.
Ще більш сильний впливнадає природознавство на життя людини в період індустріальної революціїXYII - XIX століть. Наука стає базисом для промислового освоєння природи іперетворюється на могутню продуктивну силу. У промисловість активновпроваджуються машини і механізми, що замінюють працю людини, будуються першіпарові двигуни. З'явилися нові технології відкривають перед суспільством інові можливості. Велика частина важкої фізичної праці передається машинам.Тісний союз науки і техніки створює величезні можливості для нарощування темпіврозвитку і задоволення матеріальних потреб людини.
Початок XIX століттяознаменувалося потужним розвитком теплотехніки і теплоенергетики. У 1803 роціанглійський інженер Р. Тревітік побудував перший паровоз, в 1807 році в АмериціА.Фултон створив перший у світі колісний пароплав "Клермонт", в 1825році в Англії була відкрита перша залізниця. Завдяки колосальномурозвиткові природничих наук і техніки цивілізація до кінця XIX століття знаходитьновий вигляд. Ще більше перетворюється життя, побут і працю людини, особливо ввеликих містах. Людство отримує, електричний двигун, електричнулампу, телефон, телеграф, радіо. У розвинених країнах будується мережа залізнихдоріг. У Лондоні і Нью-Йорку, а потім у Будапешті, Відні, Парижі з'являєтьсяметрополітен. Г. Даймлер і К. Бенц створюють перший автомобіль з двигуномвнутрішнього згоряння. З'являється електрозварювання, фотографія, кіно. Закладаєтьсяповітроплавання. Темпи та динаміка технічного прогресу вимагають безперервног...
